Обґрунтування інвестиційних проектів у процесі трансформації форм власності (1998)

3.5. Орієнтовний план розробки основних показників підприємницької концепції

Планування обороту. План обороту складається з даних по запланованому виторгу з обороту окремо по різних видах продукції або по групі продуктів. Окремо провадяться розрахунки по новій продукції, впровадження якої на ринок здійснюватиметься в перспективі.

При розробці плану обороту необхідно враховувати такі труднощі:

— загальну нестабільність ринку;

— нез’ясованість конкурентних позицій щодо окремих видів продукції;

— фактор невизначеності загального підприємницького потенціалу.

Кошторис витрат виробництва. Він включає типові витрати (витрати на матеріали, персонал, засоби виробництва і на збут). Залежно від конкретного економічного становища підприємства при розробці кошторису витрат може виникнути ряд труднощів, а саме:

— негативність оцінки окремих елементів витрат в процесі адаптації до ринку, наприклад, підвищення тарифів;

— невизначеність щодо ринку закупівель;

— проблеми оцінки витрат у зв’язку з необхідним обсягом інвестицій;

— прогнозний рівень використання робочих потужностей.

Поєднання плану обороту та кошторису витрат дає уявлення про прибутковість як результат діяльності підприємства.

Фінансовий план. У рамках роботи з розробки фінансового плану результат господарської діяльності необхідно порівняти із запланованим надходженням коштів. Під час оцінювання перспективної потреби у ліквідних коштах виникає ряд труднощів, а саме;

— певна невизначеність щодо моменту одержання коштів;

— невизначеність можливості і строків одержання коштів з державного бюджету і фінансової підтримки держави (інвестиційні, податкові канікули);

— можливі зміни у складі постачальників і покупців;

— оцінка реальних витрат на сплату податків і можливого відпливу грошей.

Розділи концепції дають уявлення про шляхи створення моделі підприємства, яку ми проектуємо. При цьому необхідно передбачити конкретні терміни і фінансові «коридори».

Не завадить ще раз нагадати, що основними засобами для структурної перебудови, санації й ефективної перспективної роботи підприємства вважаються виробничо-господарські та фінансово-економічні.

Виробничо-господарські засоби охоплюють, передовсім, сферу виробництва і збуту, вдосконалення технології і техніки, відпрацювання концепції логістики, формування нового підходу до проблеми витрат, впровадження нових організаційних структур управління, залучення досвідчених менеджерів для санації.

Фінансово-економічні аспекти включають: відстрочку або звільнення від виконання зобов’язань; перетворення короткотермінових зобов’язань у позики; відстрочку сплати відсотків за кредити; розширення кредитних ліній; реалізація майна або частини майна підприємства, які не мають прямого відношення до виробництва; забезпечення ліквідності надходженням нового власного капіталу, субвенцій і т.п.