Конкурентоспроможність підприємства

Оцінювання рівня конкурентоспроможності різних об'єктів — дуже складна робота, тому що:

по-перше, у конкурентоспроможності фокусуються всі показники якості й ресурсомісткості роботи всього персоналу по всіх стадіях життєвого циклу об'єктів;

по-друге, у цей час відсутні міжнародні документи (за аналогією зі стандартизацією інших об'єктів) по оцінюванні конкурентоспроможності різних об'єктів;

по-третє, наприклад, у практиці підприємства технічна, економічна, кадрова, соціальна політика не орієнтовані на забезпечення конкурентоспроможності різних об'єктів.

Для оцінювання конкурентоспроможності складних об'єктів масового виробництва або дорогих й унікальних об'єктів варто застосовувати розглянуті раніше наукові підходи, принципи й методи. Конкурентоспроможність простих і недорогих об'єктів доцільно визначати на підставі експертної оцінки або пробних продаж нового товару.

Специфічні принципи оцінювання конкурентоспроможності конкретних об'єктів формулюються в кожному конкретному випадку, виходячи зі складності, особливостей і важливості об'єкта.

Оцінювання конкурентоспроможності персоналу варто здійснювати, виходячи з його конкурентних переваг, які бувають зовнішніми по відношення до персоналу та внутрішніми. Зовнішня конкурентна перевага персоналу визначається конкурентоспроможністю організації, в якій працює конкретний робітник або фахівець. Якщо організація має високий рівень конкурентоспроможності, то персонал має добрі зовнішні умови для досягнення високого рівня конкурентоспроможності. Внутрішні конкурентні переваги персоналу можуть бути спадкоємними й придбаними. Тільки в. винятково обдаровані люди в менше залежать від зовнішніх умов.

Установлюються такі умови оцінки експертами якості персоналу:

якість відсутня — 1 бал;

якість проявляється дуже рідко — 2 бали;

якість проявляється не сильно й не слабко — 3 бали;

якість проявляється часто — 4 бали;

якість проявляється систематично, стійко, наочно — 5 балів.