Інноваційний менеджмент (2015)
Планування та принципи розробки стратегії
Незважаючи на те, що вони достатньо різноманітні, можна стверджувати, що найважливішими з них є чинники, які визначають умови вибору конкурентної стратегії розвитку компанії і особливості процесу її впровадження. Загальна стратегія підприємства складається з багатьох складових, в число яких входить стратегія інноваційного розвитку підприємства.
Її реалізують прогресивними нестандартними обґрунтованими управлінськими рішеннями, які приймають, враховуючи особливості господарювання на підприємстві.
На склад стратегії впливає характер, особливості інноваційної діяльності компанії та зв’язки між головними компонентами спільної стратегії підприємства.
З огляду на практику, є декілька особливостей, які впливають на вибір того, яка стратегія інноваційної діяльності буде вибрана компанією-виробником.
Специфіка планування проявляється в ході визначення його конкретних часових та кількісних лімітів, особливостей формування і розподілу всіх видів ресурсної бази підприємства, можливостей застосування різноманітних підходів та методики керівництва інноваціями, знайомих по практиці.
Специфіка стратегії інноваційного розвитку компанії знаходиться в залежності від того, який профіль діяльності воно використовує, який у підприємства рівень виробничо-технічного розвитку, яка направленість і об’єм робіт реалізуються на базі виробничих та дослідницьких підрозділів в рамках інноваційного циклу по різноманітним типам нововведень, які сфери застосування новинок.
Стратегія інновацій ділиться на декілька типів. Конкретний її тип для новітнього продукту вибирається в залежності від декількох факторів, головними з яких можна назвати технологічні можливості та конкурентну позицію підприємства.
Технологічні можливості визначають внутрішні та зовнішні характеристики інноваційної діяльності. Внутрішніми прийнято вважати попередньо сформований науковий та техніко-технологічний потенціали, компонентами якого є персонал та патентний портфель. Прикладами зовнішніх проявів технологічних можливостей підприємств рахують наявність та масштаб поширення ліцензій, форма та характер відносин з постачальником і споживачем.
Конкурентні можливості відображаються за допомогою наступних показників – відносної долі ринку, яку контролює підприємство, можливість швидкого реагування на динаміку ринкових структур і, як наслідок, застосування гнучкого підходу до переліку цілей стратегії інноваційного розвитку підприємства тощо.