Методи управління (2003)
Вступ
Визначає справжню завдання вдосконалення методів діяльності вимагає відповідного теоретичного обгрунтування підходів до вирішення даної проблеми і необхідної готовності практики до сприйняття рекомендацій науки.
Це призводить до необхідності дослідження існуючої теоретичної бази на практиці, практичного її осмислення.
Вивчення літературних джерел, наявних досліджень, присвячених методами діяльності, їх систематизація та аналіз приводять до висновків про наявність проблеми вже у розумінні методу як явища, як категорії теорії управління.
Запропоноване ще Р. Декартом визначення "метод - це спосіб ..." тяжіє над багатьма. Хоча він же свого часу радив: "Уточнюйте значення слів і ви позбавите людство від половини помилок".
Принциповою помилкою, на наш погляд, є визначення методу як суми прийомів, правил, способів, які використовуються для досягнення мети. Сума правил, рекомендацій, вимог визначає зміст поняття "принцип". У розумінні принципів управління теж відзначається невідповідність. Наприклад, кожну п'ятирічку визначалися свої принципи управління економікою і господарством країни. Формулювалися вони у відповідності не з об'єктивними економічними законами, законами управління, а відповідно до вимог оточення чергового генерального секретаря партії.
В даний час навіть в армії, де будь-які помилки призводили до поразки і це стимулювало використання передової науки і практики, основоположними документами всім органам управління рекомендується працювати послідовними і паралельними методами. Ось і використовуються у Збройних силах принципи послідовної та паралельної організації праці як методи управління.
На практиці існують уявлення, що методи управління та методи роботи є ідентичними поняттями, що викликає сумніви. Поняття "метод роботи (праці)" пов'язане з діяльністю людини, а "метод управління" - з впливом на цю діяльність. Це робить необхідним уточнити поняття "метод", його взаємозв'язок із законами, принципами, цілями, функціями управління, організаційною структурою, що дозволить обгрунтувати методологію підходу до застосування та вдосконалення методів діяльності персоналу управління.
Впровадження в країні ринкових інструментів управління економікою і господарством, розширення "інтелектуальних" можливостей систем управління тягне за собою застосування нових методів діяльності. Це вимагає не тільки вдумливого ставлення до прийомів, способів, методів, що застосовуються на практиці, але й серйозних досліджень в галузі управління.
У цьому навчальному посібнику ми не ставимо завдання поглибленого вивчення теорії методу і розглядаємо її настільки, наскільки це необхідно для правильного розуміння на практиці.
У підготовці другого видання посібника і розробці гол. 4 і 5 велика допомога надана автору методологами школи О. С. Анісімова.
Особлива вдячність виражається академіку О. С. Анісімову за спільну діяльність та дозвіл використовувати тексти з його робіт.