Основи управління якістю (2002)

Стандарти розробляються і використовуються у зв'язку з тим, що відповідні кола суспільства (виробники, споживачі, торгівля) стикаються з проблемами, які вимагають спільних рішень. Стандарти базуються на загальновизнаних результати науки, техніки і досвіду.

Стандарт - це документ, виданий та затверджений офіційним органом для постійного використання, що містить керівництва, правила або характеристики, спрямовані на забезпечення оптимальних результатів.

Наведемо класифікацію стандартів відповідно до рівнів стандартизації.

Стандартизація (розробка, затвердження, прийняття та видання стандартів) проводиться на наступних рівнях:

компанії (стандарт підприємства);

групи компаній (стандарт концерну);

міністерства (галузевий стандарт);

національному (наприклад, національний стандарт України ДСТУ);

регіональному (наприклад, європейський стандарт EN);

міждержавному (наприклад, в рамках СНД);

• міжнародному (міжнародний стандарт ISO).

Стандартизація на рівні компаній, груп компаній поширюється тільки на продукцію, що випускається на конкретному підприємстві або групі підприємств. Підприємство розробляє стандарт з певною метою:

встановити і декларувати підвищені вимоги в порівнянні з вимогами, прийнятими у конкурентів;

регламентувати внутрішні вимоги, раціоналізувати процеси та операції;

забезпечити гарантії споживачам.

Національні та галузеві стандарти. Національні стандарти розробляються національні органи зі стандартизації (в Україні - Держстандартом), галузеві - відповідними міністерствами і відомствами. Галузеві стандарти розробляються на продукцію за відсутності державних стандартів або необхідності встановлювати вимоги, що перевищують чи доповнюють вимоги національних стандартів. Стандартизація на національному та галузевому рівнях має за мету:

забезпечити потреби суспільства в розвитку за рахунок прийняття єдиних вимог на основі останніх досягнень науки і техніки;

забезпечити захист здоров'я і життя споживачів, охорону навколишнього середовища, а також захист вітчизняного товаровиробника;

усунути технічні бар'єри в торгівлі за рахунок прийняття міжнародних вимог.

Міжнародні та регіональні стандарти приймаються відповідно міжнародними та регіональними організаціями по стандартизації. Міжнародна стандартизація спрямована на полегшення торговельних і виробничих відносин у світі, що особливо актуально при становленні глобальних міжнародних ринків, таких як Єдиний Європейський, Північно-Американський, Азіатсько-Тихоокеанський. Регіональна стандартизація спрямована на захист інтересів окремого регіону. Зокрема, стандартизація в Європі (регіональна стандартизація) призначена для забезпечення потреб Єдиного Європейського ринку.

У рамках держави застосовуються тільки національні стандарти. Міжнародний або регіональний стандарт не обов'язковий до включення в національний збірка стандартів. Кожна країна вирішує питання про прийняття міжнародного чи регіонального стандарту як національного.

Гармонізований стандарт - це національний стандарт, який відповідає стандарту, розробленому міжнародною або регіональною організацією зі стандартизації.

Розрізняють стандарти обов'язкового і добровільного використання.

Стандарти обов'язкового використання містять обов'язкові вимоги, регламентовані законом. Від дотримання підприємцями обов'язкових вимог стандартів залежать здоров'я і безпеку споживачів, безпека праці в процесі виробництва, охорона навколишнього середовища, сумісність продукції. Крім того, вимоги обов'язкових стандартів захищають споживачів від продукції низької якості в тих випадках, коли на ринку немає конкуруючих пропозицій. Обов'язкові вимоги стандартів підлягають безумовному виконанню органами виконавчої державної влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

До обов'язкових вимог відносяться:

вимоги, які забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я та майна громадян, охорону навколишнього середовища;

вимоги, які забезпечують сумісність і взаємозамінність продукції, і вимоги до методів вимірювання цих показників;

вимоги техніки безпеки та гігієни праці відповідно до діючих санітарних норм і правил;

метрологічні норми, правила, вимоги та положення, які забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

положення, які забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації продукції.

Стандарти добровільного використання містять вимоги рекомендаційного характеру. Заява про дотримання виробником продукції стандартів добровільного використання застосовується для досягнення наступних цілей:

посилення довіри до якості продукції та розширення ринку збуту;

усунення конкуренції з боку виробників, які використовують стандарти з більш низькими вимогами;

підтримки іміджу фірми, забезпечення реклами і збільшення обсягу продажів.

Якщо виробник вирішив випускати продукцію (надавати послуги) відповідно до вимог стандарту добровільного використання, то після декларованого заяви стандарти добровільного використання стають обов'язковими до застосування. Вимога застосовувати стандарти добровільного використання може бути обумовлено контрактом. Відхилення від обумовлених контрактом вимог стандартів ведуть до розриву контрактних взаємин, втрати репутації на ринку. Таким чином, рекомендовані вимоги стандартів підлягають безумовному виконанню в таких випадках:

якщо виробник (постачальник) продукції зробив заяву про відповідність продукції цим стандартам;

якщо ці вимоги включено до договорів на розробку, виготовлення і поставку продукції;

якщо це передбачено чинними актами законодавства.