Ціноутворення (2003)
4.2. Види цін за ступенем обліку в них витрат і прибутку
Розрізняють оптові ціни на продукцію виробничо-технічного призначення і на предмети народного вжитку. Оптові ціни на продукцію виробничого призначення мають широку сферу дії і є кінцевими, а на товари народного вжитку — проміжними. Їх сфера дії звужена рамками окремих галузей (підгалузей) і виробництв, оскільки на ринку безпосередні споживачі набувають їх за ринковими кінцевими цінами.
Товари виробничого призначення можуть реалізовуватися безпосередньо споживачам (за оптовою ціною виробника) і через посередників (за ціною оптової торгівлі).
За оптовими цінами виробника підприємство продає свою продукцію іншим підприємствам, а також підприємствам оптової торгівлі (постачальницько-збутовим організаціям). Ці ціни використовуються на підприємствах при плануванні, обліку і аналізі товарної і реалізованої продукції, прибутку і інших вартісних показників діяльності підприємства, а також в розрахунках економічної ефективності виробництва, інвестиційних проектів його технічного переобладнання, доцільності здобуття кредитів і ін.
Ціни оптової торгівлі включають оптову ціну виробника, а також витрати і прибуток постачальницько-збутової організації, що здійснює оптовий продаж товарів. До витрат таких організацій відносяться вантаження, розвантаження, складування, зберігання, підсортувала, доведення продукції до вимог споживачів (нарізка різьблення, розкрій, заточування і т. п.), амортизація основних засобів, витрати на опалювання, освітлення, енергетичні витрати на технологічні потреби і ін.
До опту відносяться ціни, по яких здійснюється закупівля сільськогосподарської продукції в сільгосппідприємств. Вони називаються закупівельними. Особливістю цих цін є диференціація їх рівня по природно-кліматичних зонах, а в окремих випадках — і внутрішньозональна диференціація.
Різновидом оптових цін в ринковій економіці є ціни форвардних операцій, використовувані при операціях на біржі. Вони разом із співвідношенням попиту і пропозиції до моменту постачання товару враховують також відсоток за кредит, витрати на фінансування біржової операції, витрати по страхуванню і зберіганню товару, комісійні брокерам. При нормальній кон'юнктурі ціни форвардних операцій зазвичай вище за ціну за готівковий товар.
Роздрібні ціни включають оптові ціни, витрати і прибуток торгівельних організацій. Якщо товар поступає в торгівельні організації безпосередньо від виробника, то роздрібна ціна складається з оптової ціни виробника і торгівельної націнки. Якщо канал руху товару від виробника до кінцевого споживача проходить через постачальницько-збутові організації, то вона складається з ціни оптової торгівлі і роздрібної торгівельної націнки. За роздрібними цінами організації роздрібної торгівлі і продавці на вільному ринку реалізують товари кінцевому споживачеві — населенню. Особливим різновидом роздрібних цін є ціни комісійної і аукціонної торгівлі.
В умовах прозорості кордонів роздрібні ціни потребують координації з боку окремих держав з метою захисту локальних товарних ринків від необгрунтованого руху товару.
Розглянуті види цін можуть бути базовими (базисними) і лімітними.
Товаровиробник може встановлювати на нові види продукції лімітну ціну, тобто максимально допустиму, забезпечуючу зацікавленість споживачів у використанні нової продукції.
Ціна, по якій здійснюються крупні комерційні операції з платежем у вільно конвертованій валюті (ВКВ), називається світовою. Світовими є експортні ціни основних постачальників даного товару і імпортні ціни в найважливіших центрах його імпорту. По сировинних товарах визначаються основні країни-постачальники, по готовій продукції — провідні фірми — їх виготівники.
Розглядаючи структуру оптових і роздрібних цін, необхідно мати на увазі, що вони окрім собівартості і прибутку містять інші елементи у вигляді ПДВ і акцизного збору. На товари, що пересікають кордон України, встановлюється окремий податок — мито.