Ціноутворення (2008)

У ринкових умовах постійно відбувається зміна кон'юнктури ринку, умов виробництва, і при висновку контрактів, договорів між виробниками, продавцями і покупцями використовують різні способи узгодження і фіксації цін.

У взаєминах сторін можуть застосовуватися наступні види цін:

тверді (постійні) ціни встановлюються у момент підписання контракту і не підлягають зміні протягом терміну його дії. Як правило, такі ціни застосовуються при негайних постачаннях або постачаннях в короткостроковий період. При висновку контрактів на тривалий термін в нім обов'язково робиться обмовка: «Ціна тверда, зміні не підлягає»;

рухлива ціна – це ціна, яка фіксується в контракті на момент його підписання, але при цьому передбачається її зміна до моменту виконання контракту, якщо зміниться ринкова ціна, звана «обмовка про підвищення або пониження ціни», яка в обов'язковому порядку вноситься до контракту. Зазвичай обмовляється, що при відхиленні ринкової ціни від зафіксованої в контракті менш ніж на 5 % той, що передивляється ціни не виробляється. При встановленні рухливої ціни в контрактах також вказується джерело інформації, по якому можна судити про зміну ринкової ціни. Ці ціни застосовуються при довгострокових взаєминах;

ціна з подальшою фіксацією в контракті не вказується, а обмовляються лише умови фіксації, принцип визначення рівня ціни і джерела інформації. Ціна може встановлюватися перед кожним постачанням, перед календарним періодом або по інших домовленостях, наприклад по рівню біржових котирувань на день постачання або платежу.

У практиці діяльності російських підприємців часто як умова зміни цін виступає курс основних валют інших держав (долар США, німецька марка і т. д.);

ковзаюча ціна – це ціна, що обчислюється у момент виконання контракту шляхом того, що передивляється вихідної (базисною) ціни з врахуванням змін у витратах виробництва за період, минула з дня підписання контракту. Така ціна застосовується в контрактах на постачання товарів, що вимагають тривалого терміну виготовлення (продукція складного машинобудування). У контракті обмовляються структура базисної ціни (доля змінної і постійної частини), прибуток, наводиться метод розрахунку ковзаючої ціни і умови ковзання, тобто тимчасові інтервали, протягом яких визначаються ціни на змінну частину, вказуються джерела, на підставі яких здійснюються розрахунки.

Європейською економічною комісією ООН запропонована формула розрахунку ковзаючої ціни (2.5):

де Ц1 – остаточна ціна;

Ц0 – базисна ціна;

А– доля витрат на матеріали, коеф.;

а1 – ціна матеріалів за період ковзання, як правило, середня ціна за термін виконання замовлення;

а0 – базисна ціна матеріалу;

В– доля витрат на оплату праці, коеф.;

в1 – ставка оплати праці;

в0 – базисна ставка оплати праці;

С– доля незмінної частини ціни (А + У + З повинна дорівнювати одиниці), коеф.;

змішана – це ціна, в якій одна частина є твердою, фіксованою, а інша – ковзаючою ціною.

Ці види цін застосовують в практиці міжнародної торгівлі, але з розвитком і вдосконаленням договірних стосунків між вітчизняними підприємствами стали використовуватися і в Російській Федерації.