Управління використанням капіталу
Економічна сутність та особливості процесу використання капіталу
Капітал являє собою накопичений шляхом заощаджень запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, залучає його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу.
Особливості функціонування капіталу в рамках конкретного підприємства пов'язані з двома основними економічними процесами - а) процесом його формування, б) процесом його використання. У даній роботі розглядаються основні аспекти менеджменту використання капіталу.
Економічний процес використання капіталу підприємства характеризується наступними основними особливостями (рис. 1.1):
Особливості процесу використання капіталу
1.Форма реалізації основного призначення капіталу як економічного ресурсу
2.Затребуваність капіталу як економічного ресурсу забезпечення операційної та інвестиційної діяльності
3.Специфічний діапазон можливостей і механізмів використання різних форм капіталу
4.Реалізація здібності капіталу до самозростання вартості шляхом генерування доходу (прибутку)
5.Генерування особливих видів ризиків, рівень яких коливається в широкому діапазоні
7.Зв'язок з внеменним перевагою власників (менеджерів) підприємства
8.Прямий зв'язок з функціонуванням різних видів ринків
9.Взаємозв'язок з стратегічними цілями і тактичними завданнями розвитку підприємства
10.Дієвий механізму забезпечення зростання ринкової вартості підприємства
1. Використання капіталу реалізує основне його призначення як економічного ресурсу. Без різноманітних форм використання капіталу в різних видах діяльності підприємства процес його накопичення і формування в необхідних пропорціях був би позбавлений економічного сенсу. Тільки можливості ефективного використання капіталу як економічного ресурсу визначають необхідні обсяги його формування підприємством в процесі економічного розвитку і стимулюють зростання його нагромадження за рахунок внутрішніх джерел.
2. Затребуваність капіталу як економічного ресурсу здійснюється в процесі операційної (виробничої) та інвестиційної діяльності підприємства. Без використання капіталу (у сукупності з іншими економічними ресурсами) ці види діяльності підприємства взагалі б не могли здійснюватися. Так як конкретні форми операційної та інвестиційної діяльності підприємства характеризують головний зміст його сукупної господарської діяльності, можна зробити висновок, що процес використання капіталу становить економічну основу господарювання будь-якого підприємства.
3. Процес використання кожної з форм функціонування капіталу (грошовій, матеріальній, нематеріальній) має свій діапазон можливостей і специфіку механізмів цього використання. Найбільш універсальною з позицій сфери використання є грошова форма капіталу, яка однак для безпосереднього застосування в інвестиційному або операційному процесі вимагає в більшості випадків трансформації в інші його форми. Капітал, накопичений у суспільстві в формі запасу конкретних матеріальних і нематеріальних капітальних благ, готовий до безпосередньої участі в інвестиційному та операційному процесі, однак сфера його використання в таких формах має вузько функціональне призначення.
4. Головною особливістю використовуваного капіталу як економічного ресурсу особливого роду є його здатність до самозростання вартості. Ця особливість капіталу реалізується в процесі його використання шляхом постійного генерування доходу (прибутку). Рівень прибутковості використовуваного капіталу визначається формами і пропорціями його авансування у різні види активів підприємства. Вибір найбільш ефективних активів з позицій використання капіталу за цим критерієм пов'язаний з оцінкою їх інвестиційної привабливості для конкретного підприємства.
5. Процес використання капіталу генерує певні види підприємницьких та фінансових ризиків підприємства, рівень яких коливається в широкому діапазоні. Реалізація цих ризиків може привести до істотних негативних наслідків для господарської діяльності підприємства аж до його банкрутства. При цьому міра ризику використання капіталу безпосередньо пов'язана з очікуваним рівнем його прибутковості в процесі здійснення окремих господарських операцій та видів діяльності, так як між цими двома показниками існує прямий зв'язок. Рівень прийнятих ризиків у процесі використання капіталу визначається фінансової ідеологією власників і менеджерів підприємства.
6. У процесі використання сукупний капітал підприємства здійснює постійний оборот, послідовно видозмінюючи свої форми. Кожен цикл кругообігу капіталу генерує додаткову суму доходу (прибутку), тому між швидкістю обороту капіталу в певному періоді і рівнем прибутковості його використання існує пряма залежність. Швидкість обороту капіталу в процесі його використання залежить, в першу чергу, від рівня господарської активності підприємства, співвідношення використовуваного основного і оборотного капіталу і конкретного їх видового складу.
7. Конкретні форми і результати використання капіталу безпосередньо пов'язані з тимчасовим перевагою власників (менеджерів) підприємства. Це тимчасове перевагу визначає альтернативність вибору конкретних видів господарських операцій і конкретних інструментів використання капіталу в різних періодах часу. У процесі такого вибору повинна забезпечуватися порівнянність оцінки ефективності використання капіталу в часі.
8. Ефективне використання капіталу підприємства забезпечується не тільки внутрішніми параметрами його господарської діяльності, але тісно пов'язане також з функціонуванням окремих видів ринків.
Різні форми господарських операцій підприємств на кредитному, валютному, фондовому, страховому видах фінансових ринків, а також на ринках реальних капітальних товарів визначають використовуваний капітал як важливий об'єкт ринкових відносин. Ринкові механізми використання капіталу визначають систему усереднених критеріїв можливої ефективності цього використання в конкретних економічних умовах розвитку країни, напрямки та інструменти забезпечення заданого рівня ефективності.
9. Використання капіталу нерозривно пов'язане зі стратегічними і тактичними завданнями розвитку підприємства. В умовах перехідної економіки обмеженість ресурсів капіталу висуває в якості однієї з пріоритетних цілей розвитку підприємства високоефективне використання сформованого їм капіталу. У свою чергу, ефективне використання капіталу підприємства є важливою умовою і засобом забезпечення реалізації його стратегічних цілей і тактичних завдань. Це визначає необхідність включення основних показників використання капіталу в систему стратегічного, тактичного та оперативного планування господарської діяльності підприємства.
Розглянуті особливості процесу використання капіталу підприємства дозволяють наступним чином сформулювати його економічну сутність: "Під використанням капіталу розуміється процес безперервної реалізації його основного призначення як економічного ресурсу в операційній і інвестиційної діяльності підприємства, характеризує пошук і забезпечення найбільш ефективних шляхів самозростання його вартості".
Використання капіталу підприємства базується на великому теоретичному базисі. У системі економічних теорій, пов'язаних із забезпеченням управління господарською діяльністю підприємств, теорія використання капіталу традиційно характеризується економістами як одна з найбільш складних.
Неокласичні економічні теорії використання капіталу значно поглибили окремі сутнісні характеристики цього процесу і визначили багато кількісні параметри його протікання у виробничій та інвестиційній діяльності підприємства.
Сучасна економічна теорія управління використанням капіталу заснована на таких концепціях, як теорія функціонування капіталу в системі факторів виробництва і у формі інвестиційного ресурсу; теорія обороту капіталу; теорія формування продуктивності і прибутковості капіталу та ряді інших.
У рамках однієї книги, має переважно прикладне призначення, немає можливості досить широко розглянути всі сучасні підходи економістів до теорії використання капіталу. Тому в подальшому викладі розгляд теорії обмежено лише тими основними концепціями, які безпосередньо пов'язані з механізмами управління використанням капіталу в мікроекономічних системах з урахуванням факторів зовнішнього макроекономічного середовища.