Управління використанням капіталу
Зміст процесу управління використанням оборотного капіталу
У сучасній теорії виділяється два підходи до поняття "оборотний капітал". Переважна частина економістів вважає, що це поняття характеризує загальну суму капіталу, авансованого в усі види оборотних активів підприємства, тобто виходить з того, що сума оборотного капіталу підприємства дорівнює сумі його оборотних активів на будь-який момент часу. Інша частина економістів вважає, що це поняття характеризує суму оборотних активів підприємства, зменшену на суму його фінансових зобов'язань у формі сукупної кредиторської заборгованості (оскільки на їх думку частина оборотних активів, сформованих за рахунок кредиторської заборгованості, зменшує потребу в оборотному капіталі підприємства) . На нашу думку, кредиторська заборгованість не зменшує обсяг використовуваного оборотного капіталу, а характеризує лише один з позикових джерел його формування та її виключення зі складу оборотного капіталу не дозволило б сформувати даний об'єкт управління в повному обсязі. У зв'язку з цим, у подальшому викладі ми будемо дотримуватися умови, що в сумарному вираженні обсяг оборотного капіталу і оборотних активів підприємства збігаються (незалежно від структури фінансових джерел їх формування).
Відповідно управління використанням оборотного капіталу може бути в значній мірі ідентифіковано з управлінням оборотними активами підприємства.
Цілеспрямоване управління використанням оборотного капіталу в операційному процесі, а відповідно і оборотними активами підприємства, визначає необхідність попередньої їх класифікації. З позицій фінансового менеджменту ця класифікація оборотних активів будується за наступними основними ознаками (рис. 7.1.)
1. За характером фінансових джерел формування виділяють валові, чисті та власні оборотні активи.
а) Валові оборотні активи (або оборотні кошти в цілому) характеризують загальний їх обсяг, сформований за рахунок як власного, так і позикового капіталу. У складі звітного балансу підприємства вони відображаються як сума другого і третього розділів його активу.
б) Чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) характеризує ту частину їх обсягу, що сформована за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу.
Суму чистих оборотних активів розраховують за такою формулою:
Сума чистих оборотних активів підприємства = Сума валових оборотних активів підприємства - Короткострокові поточні фінансові зобов'язання підприємства.
в) Власні оборотні активи (або власні оборотні кошти) характеризують ту їх частина, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства.
Сума власних оборотних активів підприємства = Сума валових оборотних активів підприємства - Довгостроковий позиковий капітал, інвестований в оборотні активи підприємства - короткострокові (поточні) фінансові зобов'язання підприємства.
| КЛАСИФІКАЦІЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ, СФОРМОВАНИЙ ЗА РАХУНОК ОПЕРАЦІЙНОГО КАПІТАЛУ | |
| —► | характером фінансових джерел формування |
| Валові оборотні активи Чисті оборотні активи Власні оборотні активи | |
| —► | За видами |
| Запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів Запаси готової продукції Дебіторська заборгованість Грошові активи Інші види оборотних активів | |
| —► За характером участі в операційному процесі | |
| Оборотні активи, які обслуговують виробничий цикл підприємства Оборотні активи, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємства | |
| —►За періодом функціонування | |
| Постійна частина оборотних активів Змінна частина оборотних активів | |
Малюнок 7.1. Класифікація оборотних активів, сформованих за рахунок операційного капіталу підприємства, за основними ознаками.
Якщо підприємство не використовує довгостроковий позиковий капітал для фінансування оборотних коштів, то суми власних і чистих оборотних активів співпадають.
2. Види оборотних активів. За цією ознакою вони класифікуються в практиці фінансового менеджменту наступним чином:
б) Запаси готової продукції. Цей вид оборотних активів характеризує обсяг виходять матеріальних потоків оборотного капіталу у формі запасів виготовленої продукції, призначеної до реалізації. У практиці фінансового менеджменту до цього виду оборотних активів додають зазвичай обсяг незавершеного виробництва (з оцінкою коефіцієнта його завершеності за окремими видами продукції в цілому). При значному обсязі і тривалості циклу незавершеного виробництва його виділяють в процесі управлінням використанням оборотного капіталу в окремий вид оборотних активів.
в) Дебіторська заборгованість. Вона характеризує суму заборгованості на користь підприємства, представлену фінансовими зобов'язаннями юридичних і фізичних осіб за розрахунками за товари, роботи, послуги, видані аванси і т.п.
г) Грошові активи. У практиці фінансового менеджменту до них відносять не тільки залишки грошових коштів у національній та іноземній валюті (у всіх їхніх формах), а й суму короткострокових фінансових вкладень, які розглядаються як форма інвестиційного використання тимчасово вільного залишку грошових активів, що входять до складу операційного оборотного капіталу ( так званий "спекулятивний залишок грошових коштів").
д) Інші види оборотних активів. До них відносяться оборотні активи, не включені до складу вище розглянутих їх видів, якщо вони відображаються в загальній їх сумі (витрати майбутніх періодів тощо).
3. Характер участі в операційному процесі. Відповідно до цього ознакою оборотні активи (або оборотний капітал) диференціюються наступним чином:
а) Оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл підприємства (запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів; обсяг незавершеного виробництва, запаси готової продукції);
б) Оборотні активи, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємства (дебіторська заборгованість та ін.)
Більш докладно диференціація оборотних активів за цією ознакою буде розглянута при характеристиці виробничого і фінансового (грошового) циклів підприємства.
4. Період функціонування оборотних активів. За цією ознакою виділяють такі їх види:
а) Постійна частина оборотних активів. Вона являє собою незмінну частину їх розміру, яка не залежить від сезонних та інших коливань операційної діяльності підприємства і не пов'язана з формуванням запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення. Іншими словами, вона розглядається як незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності.
б) Змінна частина оборотних активів. Вона являє собою варіюють їх частина, яка пов'язана із сезонним зростанням обсягу виробництва і реалізації продукції, необхідністю формування в окремі періоди господарської діяльності підприємства запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення. У складі цього виду оборотних активів виділяють зазвичай максимальну і середню їх частину.
Класифікація оборотних активів підприємства не обмежується перерахованими вище основними ознаками. Вона буде доповнена в процесі подальшого викладу питань управління використання оборотного капіталу.
Управління використанням оборотного капіталу підприємства пов'язано з конкретними особливостями формування його операційного циклу. Операційний цикл підприємства являє собою період повного обороту всієї суми оборотних активів, у процесі якого відбувається зміна окремих їх видів. Постійний процес цього обороту представлений на малюнку 7.2.
Малюнок 7.2. Характеристика руху оборотних активів в процесі операційного циклу підприємства.
Найважливішою характеристикою операційного (виробничо-комерційного) циклу, що істотно впливає на обсяг, структуру та ефективність використання оборотного капіталу, є його тривалість. Вона включає період часу від моменту витрачання підприємством грошових коштів на придбання вхідних запасів матеріальних оборотних активів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм продукцію.
Принципова формула, за якою розраховується тривалість операційного циклу підприємства, має вигляд:
Тривалість операційного циклу підприємства, в днях = Період обороту середнього залишку грошових активів (включаючи їх субститути у формі короткострокових фінансових вкладень), в днях Тривалість обороту запасів сировини, матеріалів та інших матеріальних факторів виробництва у складі оборотних активів, у днях Тривалість обороту запасів готової продукції , в днях Тривалість інкасації дебіторської заборгованості, у днях.
У процесі управління оборотним капіталом в рамках операційного циклу виділяють дві основні його складові: 1) виробничий цикл підприємства; 2) фінансовий цикл (або цикл грошового обороту) підприємства.
Тривалість виробничого циклу підприємства визначається за наступною формулою:
Тривалість виробничого циклу підприємства, в днях = Період обороту середнього запасу сировини, матеріалів і напівфабрикатів, в днях + Період обороту середнього обсягу незавершеного виробництва, в днях + період обороту середнього запасу готової продукції, у днях.
Розділ II. Використання капіталу у операційній діяльності
фінансовий цикл (цикл грошового обороту) підприємства представляє собою період повного обороту грошової форми оборотного капіталу, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за одержані сировину, матеріали та напівфабрикати, і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості за поставлену готову продукцію.
Тривалість фінансового циклу (або циклу грошового обігу) підприємства визначається за наступною формулою:
Тривалість фінансового циклу (циклу грошового обігу) підприємства, в днях = Тривалість виробничого циклу підприємства, у днях + Середній період обороту дебіторської заборгованості, у днях + Середній період обороту кредиторської заборгованості, у днях.
Між тривалістю виробничого та фінансового циклів підприємства існує тісний зв'язок, яка графічно представлена на малюнку 7.3.
| Період виробничого циклу | |||
| Період обороту запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів | Період обороту незавершеного виробництва | Період обороту запасів готової продукції | Період обороту дебіторської заборгованості |
| Період обороту кредиторської заборгованості | Період фінансового циклу (циклу грошового обігу) | ||
Малюнок 7.3. Схема взаємозв'язку виробничого та фінансового циклів обігу оборотного капіталу підприємства.
Розглянемо систему формування окремих циклів обігу оборотного капіталу підприємства на конкретному прикладі.
Приклад: Визначити тривалість операційного, виробничого і фінансового циклів підприємства виходячи з наступних даних: середній період обороту запасів сировини, матеріалів становить 25 днів;
Значний обсяг оборотного капіталу, задіяного в операційному процесі, різноманіття видів і конкретних різновидів активів, що формуються за рахунок цього капіталу, що визначає його роль у прискоренні обороту сукупного капіталу та забезпечення постійної платоспроможності, а також ряд інших умов визначають складність завдань, пов'язаних з управлінням використанням це виду капіталу підприємства. Комплекс цих завдань і механізми їх реалізації одержують відображення в розробляється на підприємстві політиці управління використанням оборотного капіталу.
Політика управління використанням оборотного капіталу являє собою частину загальної політики управління використанням сукупного операційного капіталу підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу цього капіталу та забезпечення необхідних умов оптимізації процесу його звернення.
Політика управління використанням оборотного капіталу підприємства розробляється за такими основними етапами (рис. 7.4).
| ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ використання оборотного капіталу підприємства | |
| 1 | Аналіз використання оборотного капіталу в операційному процесі підприємства у попередньому періоді |
| 2 | Визначення принципових підходів до формування оборотних активів за рахунок операційного капіталу підприємства |
| 3 | Оптимізація обсягу оборотного капіталу |
| 4 | Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу, що використовується в операційному процесі |
| 5 | Забезпечення необхідної ліквідності використовуваних активів, сформованих за рахунок оборотного капіталу |
| 6 | Забезпечення підвищення ефективності використання оборотного капіталу |
Малюнок 7.4. Основні етапи формування політики використання оборотного капіталу в операційному процесі підприємства.
1. Аналіз використання оборотного капіталу в операційному процесі підприємства у попередньому періоді.
• На першому етапі аналізу розглядається динаміка загального обсягу оборотного капіталу, що використовується в операційному процесі підприємства; темпи зміни середньої їх суми зіставляються з темпами зміни обсягу реалізації продукції і середньої суми всього операційного капіталу; вивчається динаміка питомої ваги оборотного капіталу підприємства.
• На другому етапі аналізу розглядається динаміка складу оборотних активів підприємства, сформованих за рахунок оборотного капіталу, в розрізі основних їх видів - запасів сировини, матеріалів і напівфабрикатів; запасів готової продукції; дебіторської заборгованості; залишків грошових активів.
У процесі цього етапу аналізу розраховуються та вивчаються темпи зміни суми кожного із цих видів оборотних активів у зіставленні з темпами зміни обсягу виробництва та реалізації продукції; розглядається динаміка питомої ваги основних видів оборотних активів у загальній їх сумі. Аналіз складу оборотних активів підприємства за окремими їх видами дозволяє оцінити рівень їх ліквідності.
• На третьому етапі аналізу вивчається оборотність оборотного капіталу в цілому і окремих видів оборотних активів. Цей аналіз проводиться з урахуванням використання показника - періоду обороту оборотного капіталу. У процесі аналізу встановлюється загальна тривалість і структура операційного, виробничого і фінансового циклів підприємства; досліджуються основні фактори, що визначають тривалість цих циклів.
• На четвертому етапі аналізу визначається рентабельність оборотного капіталу, досліджуються визначають її чинники. У процесі аналізу використовуються коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу, а також Модель компанії "Дюпон", яка стосовно до цього виду капіталу має вигляд:
Рентабельність оборотного капіталу = Рентабельність реалізації продукції Оборотність оборотного капіталу.
Результати проведеного аналізу дозволяють визначити загальний рівень ефективності управління оборотним капіталом підприємства і виявити основні напрями його підвищення в майбутньому періоді.
2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів за рахунок операційного капіталу підприємства. Такі принципи відображають загальну ідеологію фінансового управління підприємством з позицій прийнятного співвідношення рівня прибутковості та ризику фінансової діяльності. Стосовно до оборотних активів визначають вибір певного типу політики за рахунок операційного капіталу.
Теорія фінансового менеджменту розглядає три поліноміального підходу до формування оборотних активів підприємства - консервативний, помірний та агресивний.
• Консервативний підхід до формування оборотних активів передбачає не тільки повне задоволення поточної потреби в усіх їх видах, що забезпечує нормальний хід операційної діяльності, але й створення високих розмірів їх резервів на випадок непередбачених складнощів у забезпеченні підприємства сировиною і матеріалами, погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки інкасації дебіторської заборгованості, активізації попиту покупців і т.п. Такий підхід гарантує мінімізацію операційних і фінансових ризиків, але негативно позначається на ефективності використання оборотного капіталу - його оборотності і рівень рентабельності.
• Помірний підхід до формування оборотних активів спрямований на забезпечення повного задоволення поточної потреби у всіх видах оборотних активів і створення нормальних страхових їх розмірів на випадок найбільш типових збоїв в ході операційної діяльності підприємства. При такому підході забезпечується середнє для реальних господарських умов співвідношення між рівнем ризику і рівнем ефективності використання оборотного капіталу.
• Агресивний підхід до формування оборотних активів полягає в мінімізації всіх форм страхових резервів за окремими видами цих активів. При відсутності збоїв у ході операційної діяльності такий підхід до формування оборотних активів забезпечує найбільш високий рівень ефективності використання оборотного капіталу. Однак будь-які збої в здійсненні нормального ходу операційної діяльності, викликані Дією внутрішніх або зовнішніх факторів, призводять до суттєвих фінансових втрат через скорочення обсягу виробництва і реалізації продукції.
Таким чином, обрані принципові підходи до формування оборотних активів підприємства (або тип політики їх формування), відображаючи різні співвідношення рівня ефективності і ризику використання оборотного капіталу, в кінцевому рахунку визначають суму цього капіталу і рівень його капіталомісткості по відношенню до обсягу операційної діяльності.
Це можна проілюструвати графіком, представленим на малюнку 7.5.
Малюнок 7.5. Залежність суми оборотних активів підприємства від альтернативних підходів до їх формування за рахунок операційного капіталу.
З наведених даних видно, що при альтернативних підходах до формування оборотних активів (оборотного капіталу) підприємства, їх сума і рівень по відношенню до обсягу операційної діяльності варіюють у досить широкому діапазоні.
3. Оптимізація обсягу оборотного капіталу. Така оптимізація повинна виходити з вибраного типу політики формування оборотних активів, забезпечуючи заданий рівень співвідношення ефективності і ризику використання оборотного капіталу. Процес оптимізації обсягу оборотного капіталу на цій стадії формування політики управління його використанням складається з трьох основних етапів.
• На першому етапі з урахуванням результатів аналізу оборотного капіталу в попередньому періоді визначається система заходів щодо реалізації резервів, спрямованих на скорочення тривалості операційного, а його рамках - виробничого та фінансового циклів підприємства. При цьому скорочення тривалості окремих циклів не повинно призводити до зниження обсягів виробництва і реалізації продукції.
• На другому етапі на основі обраного типу політики формування оборотних активів за рахунок операційного капіталу, планованого обсягу виробництва та реалізації окремих видів продукції та розкритих резервів скорочення тривалості операційного циклу (в розрізі окремих його стадій) оптимізується обсяг і рівень окремих видів цих активів. Засобом такої оптимізації виступає нормування періоду їх обороту та суми.
• На третьому етапі визначається загальний обсяг оборотного капіталу підприємства на майбутній період:
Загальний обсяг оборотного капіталу підприємства на кінець аналізованого майбутнього періоду = Сума запасів сировини і матеріалів на кінець майбутнього періоду Сума запасів готової продукції на кінець майбутнього періоду (з включенням до неї перерахованого обсягу незавершеного виробництва) Сума дебіторської заборгованості на кінець майбутнього періоду Сума грошових активів на кінець майбутнього періоду Сума інших видів оборотних активів, які формуються за рахунок операційного капіталу на кінець майбутнього періоду.
4. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу, що використовується в операційному процесі. Потреба в окремих видах оборотного капіталу і його сума в цілому істотно коливаються залежно від сезонних особливостей здійснення операційної діяльності.
Так, на підприємствах ряду галузей агропромислового комплексу закупівлі сировини здійснюються протягом лише визначених сезонів, що визначає підвищену потребу в оборотному капіталі в цей період у формі запасів цієї сировини. На підприємствах окремих галузей є можливість переробки сировини лише протягом "сезону переробки" з подальшою рівномірної реалізацією продукції, що визначає в такі періоди підвищену потребу в оборотному капіталі у формі запасів готової продукції. Коливання в розмірах потреби в окремих видах оборотних активів, які формуються за рахунок операційного капіталу, можуть викликатися і сезонними особливостями попиту на продукцію підприємства. Тому в процесі управління використанням оборотного капіталу слід визначати його сезонну (або іншу циклічну) складову, яка представляє собою різницю між максимальною і мінімальною потребою в ньому протягом року.
Процес оптимізації співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу здійснюється за такими етапами:
• На першому етапі за результатами аналізу помісячного динаміки рівня оборотного капіталу в днях обороту або в сумі за ряд попередніх років будується графік його середньої "сезонної хвилі" (рис. 7.6).
В окремих випадках він може бути конкретизую за окремими видами оборотних активів.
• На другому етапі за результатами графіка "сезонної хвилі" розраховуються коефіцієнти нерівномірності (мінімального і максимального рівнів) оборотного капіталу по відношенню до середнього його рівня.
• На третьому етапі визначається сума постійної частини оборотного капіталу за такою формулою:
Сума постійної частини оборотного капіталу в майбутньому періоді = Середня сума оборотного капіталу підприємства в розглянутому майбутньому періоді Коефіцієнт мінімального рівня оборотного капіталу.
• На четвертому етапі визначається максимальна і середня сума змінної частини оборотного капіталу в майбутньому періоді. Ці розрахунки здійснюються за такими формулами:
Максимальна сума перемінної частини оборотного капіталу в майбутньому періоді = Середня сума оборотного капіталу підприємства в розглянутому майбутньому періоді (Коефіцієнт максимального рівня оборотного капіталу - Коефіцієнт мінімального рівня оборотного капіталу);
Середня сума оборотного капіталу підприємства в розглянутому майбутньому періоді = (Середня сума оборотного капіталу підприємства в розглянутому майбутньому періоді (Коефіцієнт максимального рівня оборотного капіталу - Коефіцієнт мінімального рівня оборотного капіталу)) / 2 = (Максимальна сума перемінної частини оборотного капіталу в майбутньому періоді - Сума постійної частини оборотного капіталу в майбутньому періоді);
Співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу є основою управління його оборотністю в процесі використання.
5. Забезпечення необхідної ліквідності використовуваних активів, сформованих за рахунок оборотного капіталу.
Хоча всі види оборотних активів тією чи іншою мірою є ліквідними (крім витрат майбутніх періодів та безнадійної дебіторської заборгованості) загальний рівень їх термінової ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності підприємства за поточними (особливо невідкладним) фінансовими зобов'язаннями. У цих цілях з урахуванням обсягу і графіка майбутнього платіжного обороту повинна бути визначена частка оборотних активів у формі грошових коштів, високо-і среднелік-видних активів.
6. Забезпечення підвищення рентабельності оборотного капіталу. Як і будь-який вид капіталу розглянутий його вигляд повинен генерувати певний прибуток при його використанні у виробничо-збутової діяльності підприємства. Разом з тим, окремі види оборотних активів, сформованих за рахунок операційного капіталу, здатні приносити підприємству прямий дохід в процесі фінансової діяльності у формі відсотків і дивідендів (короткострокові фінансові вкладення). Тому складовою частиною розроблюваної політики, використання оборотного капіталу є забезпечення своєчасного використання тимчасово вільного залишку грошових активів для формування ефективного портфеля короткострокових фінансових вкладень.
Політика управління використанням оборотного капіталу отримує своє відображення в системі розроблених на підприємстві фінансових нормативів. Основними з таких нормативів є:
• середня і максимальна сума використовуваного оборотного капіталу;
• система нормативів оборотності основних видів оборотних активів і тривалості операційного циклу в цілому;
• система коефіцієнтів ліквідності оборотних активів, сформованих за рахунок операційного капіталу, та інші.
Мета і характер використання окремих видів оборотних активів, сформованих за рахунок операційного капіталу, мають суттєві відмінні особливості. Тому на підприємствах з великим обсягом виконуючого оборотного капіталу розробляється самостійна політика управління окремими видами оборотах активів:
1) запасами товарно-матеріальних цінностей (вони включають запаси сировини, матеріалів і готової продукції);
2) дебіторською заборгованістю;
3) грошовими активами (до них прирівнюються і короткострокові фінансові вкладення, які розглядаються як форма тимчасового використання вільного залишку грошових активів).
У розрізі цих груп оборотних активів, які формуються за рахунок операційного капіталу, конкретизується політика управління ними, яка підпорядкована загальній політиці управління використанням оборотного капіталу підприємства.
Розглянемо особливості управління окремими видами оборотних активів, сформованих за рахунок операційного капіталу.