Управління використанням капіталу
Планування матеріальних потоків капіталу
• поточного планування матеріальних потоків;
• оперативного планування матеріальних потоків;
I. Поточне планування матеріальних потоків відіграє основну роль в управлінні їх організацією на підприємстві. Функціональна спрямованість цього планування та основні види поточних операційних планів тісно пов'язані з конкретними видами матеріальних потоків підприємства. Характер зв'язку з цим може бути проілюстрований даними таблиці 13.1.
Таблиця 13.1 Функціональний зв'язок основних видів планів операційної діяльності підприємства з видами його матеріальних потоків
Види матеріальних потоків підприємства | Основні види поточних планів підприємства, що відображають показники матеріальних потоків |
1. Вхідний матеріальний потік | План матеріально-технічного забезпечення підприємства |
2. Внутрішній матеріальний потік | Виробнича програма підприємства (план випуску продукції) |
3. Вихідний матеріальний потік | План реалізації продукції (збуту) продукції підприємства |
Як видно з наведеної таблиці поточне планування матеріальних потоків підприємства полягає в розробці трьох основних видів планів його операційної діяльності:
• плану матеріально-технічного забезпечення підприємства;
• виробничої програми підприємства пуску продукції);
• плану реалізації (збуту) продукції підприємства.
Центральну роль у системі цих планів виробнича програма підприємства (план випуску продукції), яка є стрижнем усього операційної діяльності. На основі показ; виробничої програми розробляються всі види планів операційної діяльності при тому числі план матеріально-технічного обидві план реалізації (збуту) продукції.
Виробнича програма підприємства і це собою комплексну систему планових заду пуску в необхідних обсягах продукції вуст; номенклатури відповідного асортименту та якості. Розробка виробничої програми підприємства покликана реалізувати основні цільові стратегічні показники його операційної діяльності.
• Основною метою розробки виробничої програми є забезпечення необхідних темпів розвитку операційної діяльності, передбачених економічною стратегією підприємства.
У виробничій програмі підприємства відображаються такі основні показники, пов'язані з матеріальними потоками:
• обсяг валової продукції підприємства. Він (характеризує загальну вартість передбаченої до випуску продукції включаючи приріст обсягу незавершеного виробництва;
• обсяг товарної продукції підприємства. 0н характеризує вартість передбаченої до випуску готової продукції, призначеної для реалізації покупцям;
• обсяги незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду.
Вартісні значення цих показники можуть бути приведені до натуральних на основі середньої вартості однієї тонни (або іншого натурального показника), що випускається. Таке приведення дозволяє використовувати розглянуту систему показників Виробничої програми в плануванні внутрішні матеріальних потоків підприємства.
Методи розробки показників виробничої програми визначаються пріоритетними цілями розвитку операційної діяльності підприємства основними з цих цілей є:
а) Орієнтир на ринок. Така цільова установка планування обсягів випуску продукції характерна для підприємств, природним обмежувачем розвитку операційної діяльності яких виступає попит покупців і умови конкуренції у тих сегментах ринку в яких воно реалізує свою продукцію.б) Орієнтир на виробничу потужність Виробнича потужність характеризує максимальний обсяг випуску продукції певного асортименту і якості , що може бути зроблено підприємством в одиницю часу при повному завантаженні його операційних основних засобів. Цільова установка планування обсягів випуску продукту виходячи з виробничої потужності характерна для підприємств, які здійснюють свою діяльність у тих сегментах ринку, в яких попит покупців задоволений ще не повною мірою.
в) Орієнтир на прибуток. Така цільова установка характерна для підприємств, основним фінансовим джерелом розвитку яких виступає прибуток (тобто доступ яких до зовнішніх джерел фінансування в силу різних причин утруднений). Планові розрахунки обсягу випуску продукції в цьому разі орієнтуються на цільову суму прибутку (методика їх визначення розглянута раніше).
г) Орієнтир на стале економічне зростання. Така цільова установка характерна для підприємств, які пріоритетною метою обирають забезпечення повного фінансового рівноваги і уникнути ризику банкрутства в процесі майбутнього економічного розвитку. Метод планування показників обсягу випуску (реалізації) товарної продукції при такому підході заснований на використанні моделі стійкого економічного зростання підприємства, яка поєднує цей обсяг з показниками використання його капіталу.
Так як цей метод планування відносно рідко використовується у сучасній вітчизняній практиці і не отримав належного відображення в літературі, розглянемо його більш докладно.
Модель сталого економічного зростання підприємства в найбільш простому її варіанті має такий вигляд:
Для економічної інтерпретації цієї моделі розкладемо її на окремі складові. У цьому випадку модель сталого економічного зростання підприємства отримає наступний вигляд:
ОПТ | = | ЧП / ОР | X | ККП | X | А / СК | X | КОк |
Приріст обсягу виробництва (реалізації) товарної продукції | = | Коефіцієнт рентабельності виробництва (реалізації) товарної продукції | X | Коефіцієнт капіталізації чистого прибутку | X | Коефіцієнт левериджу активів | X | Коефіцієнт оборотності загальної суми капіталу |
З наведеної моделі, розкладеної на окремі складові її елементи, можна побачити, що можливий темп приросту обсягу виробництва (реалізації) товарної продукції, що не порушує фінансову рівновагу підприємства, складає роботу наступних чотирьох коефіцієнтів, досягнутих при рівноважному його стан на попередньому етапі економічного управління: 1 ) коефіцієнта рентабельності виробництва (реалізації) товарної продукції; 2) коефіцієнта капіталізації чистого прибутку; 3) коефіцієнта левериджу активів (він характеризує "фінансовий важіль", з яким власний капітал підприємства формує активи, що використовуються в його господарській діяльності), 4) коефіцієнта оборотності загальної суми капіталу.
Якщо базові параметри фінансової стратегії підприємства залишаються незмінними в майбутньому періоді, розрахунковий показник буде залишати оптимальне значення можливого приросту обсягу виробництва (реалізації) товарної продукції. Будь-яке відхилення від цього оптимального значення буде або вимагати додаткового залучення фінансових ресурсів (порушуючи фінансову рівновагу), або генерувати додатковий обсяг цих ресурсів, не забезпечуючи ефективного їх використання в операційному процесі.
Якщо ж за умовами кон'юнктури товарного ринку підприємство не може вийти на запланований темп приросту обсягу реалізації продукції або навпаки може істотно його перевищити, для забезпечення нового ступеня фінансової рівноваги підприємства в параметри стратегії використання його капіталу мають бути внесені відповідні корективи (тобто змінені значення окремих базових цільових показників).
Таким чином, модель сталого економічного зростання є регулятором оптимальних темпів розвитку обсягу операційної діяльності (приросту обсягу виробництва або реалізації товарної продукції) або у зворотному її варіанті - регулятором основних параметрів фінансового розвитку підприємства (розкритих системою розглянутих коефіцієнтів). Вона дозволяє закріпити досягнуте на попередньому етапі управління використанням капіталу підприємства фінансову рівновагу в довгостроковій перспективі його економічного розвитку.
Варіабельність управлінських рішень, що забезпечують фінансову рівновагу підприємства на основі використання моделі сталого економічного зростання, розглянемо на прикладі, наведеному в таблиці 13.2.
Таблиця 13.2.
Можливі варіанти управлінських рішень, що забезпечують різний темп приросту обсягу виробництва (реалізації) товарної продукції на основі моделі сталого економічного зростання
Показники | Варіанти змін стратегії розвитку | ||||
Базовий (незмінний) варіант | Зміна дивідендної політики | Зміна політики участі найманих працівників у прибутку | Зміна структури капіталу (коефіцієнта левериджу активів) | Зміна коефіцієнта оборотності капіталу | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1. ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ РОЗРАХУНКУ | |||||
1.Сума чистого прибутку | 60 | 60 | 60 | 60 | 60 |
2. Сума дивідендних виплат | 20 | 15 | 20 | 20 | 20 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |||
3. Обсяг участі найманих працівників у прибутку | 10 | 10 | 15 | 10 | 10 | |||
4. Сума капіталістичного прибутку | 30 | 35 | 25 | 10 | 10 | |||
5. Обсяг реалізації продукції | 1000 500 | 1000 500 | 1000 500 | 1000 500 | 1000 560 | |||
6. Вартість активів, (капіталу) у тому числі необоротних (основного капіталу) | 300 | 300 | 300 | 300 | 360 | |||
7.Сума власного капіталу | 250 | 250 | 250 | 300 | 280 | |||
8. Сума позикового капіталу | 250 | 250 | 250 | 200 | 280 | |||
II. РОЗРАХУНКОВІ КОЕФІЦІЄНТИ МОДЕЛІ | ||||||||
1. Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції | 0,06 | 0,06 | 0,06 | 0,06 | 0,06 | |||
2. Коефіцієнт капіталізації чистого прибутку | 0,50 | 0,58 | 0,42 | 0,50 | 0,50 | |||
3. Коефіцієнт левериджу активів | 2,00 | 2,00 | 2,00 | 1,67 | 2,00 | |||
4. Коефіцієнт оборотності капіталу | 2,00 | 2,00 | 2,00 | 2,00 | 1,79 | |||
III. РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ ОПТИМАЛЬНИХ ТЕМПІВ ПРИРОСТУ ОБСЯГУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ В МАЙБУТНЬОМУ ПЕРІОДІ | ||||||||
1. Темп приросту, виражений десятковим дробом | 0,120 | 0,139 | 0,101 | 0,102 | 0,107 | |||
2. Темп приросту у% | 12,0 | 13,9 | 10,1 | 10,2 | 10,7 |
Результати проведених розрахунків показують, що змінюючи параметри стратегії використання капіталу підприємства, можна відповідним чином змінювати птімальний темп приросту обсягу виробництва (реалізації) товарної продукції, зберігаючи при цьому досягнуте (базове) фінансову рівновагу.
Таким чином, з розглянутого методу планування можна зробити наступні основні висновки:
1. Максимальний період безкризового розвитку при досягнутому рівноважному фінансовому стані підприємства визначається періодом відповідності темпів приросту обсягу виробництва (реалізації) товарної продукції їх значенням, розрахованим за моделлю сталого економічного зростання. Будь-яке відхилення від розрахункових значень цього показника приводить до втрати підприємством стану фінансової рівноваги.
• коефіцієнтом рентабельності виробництва (реалізації) товарної продукції;
• політикою розподілу прибутку (відбиваної коефіцієнтом капіталізації чистого прибутку);
• політикою формування структури капіталу (відбиваної коефіцієнтом фінансового левериджу) або відповідно політикою фінансування активів (що відображається коефіцієнтом левериджу активів);
• політикою формування співвідношення основного і оборотного капіталу (відбиваної коефіцієнтом оборотності капіталу).
Змінюючи будь-які перераховані параметри стратегії використання капіталу підприємства можна домогтися прийнятних темпів його економічного розвитку в умовах фінансової рівноваги.
3. Всі параметри моделі сталого економічного зростання мінливі в часі і з метою забезпечення фінансової рівноваги підприємства повинні періодично коректуватися з урахуванням внутрішніх умов його розвитку, зміни кон'юнктури фінансового і товарного ринків та інших факторів зовнішнього середовища.
Виходячи з цих висновків у параметри стратегії використання капіталу підприємства в процесі його розвитку вносяться необхідні корективи, що задаються можливими темпами приросту обсягу виробництва (реалізації) товарної продукції.
План реалізації (збуту) продукції являє собою комплексну систему планових завдань щодо забезпечення своєчасної продажу виготовленої товарної продукції. Розробка цього виду поточного плану операційної діяльності безпосередньо пов'язана з виробничою програмою підприємства (планованим обсягом реалізації товарної продукції) і стратегією маркетингу.
• Основною метою розробки цього плану є забезпечення збуту виробленої товарної продукції підприємства.
У плані реалізації (збуту) продукції підприємства відображаються такі основні показники, пов'язані з матеріальними потоками:
• обсяг реалізації продукції підприємства;
• сума запасів готової продукції на початок і кінець планованого періоду.
Вартісні значення цих показників також можуть бути приведені до натуральних на основі середньої вартості однієї тонни (або іншого натурального показника) реалізованої продукції, що дозволяє використовувати їх у плануванні виходять матеріальних потоків.
У процесі розробки показників цього плану можуть бути використані такі основні методи: балансовий (в основі якого лежить балансування обсягів товарної і реалізованої продукції з урахуванням динаміки запасів); планування на основі цільового прибутку (на основі системи "Взаємозв'язок витрат, обсягу реалізації і прибутку") ; планування на основі моделі сталого економічного зростання (у цьому випадку в розглянутої раніше моделі замість шуканого показника приросту обсягу виробництва товарної продукції використовується показник приросту обсягу реалізації продукції).
План матеріально-технічного забезпечення являє собою комплексну систему планових завдань щодо забезпечення закупівлі сировини і матеріалів і формування необхідних їх запасів на підприємстві. Розробка цього виду поточного плану операційної діяльності безпосередньо пов'язана з виробничою програмою підприємства і по відношенню до неї носить підлеглий характер.
• Основною метою розробки цього плану є забезпечення закупівель сировини і матеріалів в необхідному обсязі та асортименті для досягнення запланованого обсягу випуску валової продукції підприємства.
План реалізації (збуту) продукції являє собою комплексну систему планових завдань щодо забезпечення своєчасної продажу виготовленої товарної продукції. Розробка цього виду поточного плану операційної діяльності безпосередньо пов'язана з виробничою програмою підприємства (планованим обсягом реалізації товарної продукції) і стратегією маркетингу.
• Основною метою розробки цього плану є забезпечення збуту виробленої товарної продукції підприємства.
У плані реалізації (збуту) продукції підприємства відображаються такі основні показники, пов'язані з матеріальними потоками:
• обсяг реалізації продукції підприємства;
• сума запасів готової продукції на початок і кінець планованого періоду.
Вартісні значення цих показників також можуть бути приведені до натуральних на основі середньої вартості однієї тонни (або іншого натурального показника) реалізованої продукції, що дозволяє використовувати їх у плануванні виходять матеріальних потоків.
У процесі розробки показників цього плану можуть бути використані такі основні методи: балансовий (в основі якого лежить балансування обсягів товарної і реалізованої продукції з урахуванням динаміки запасів); планування на основі цільового прибутку (на основі системи "Взаємозв'язок витрат, обсягу реалізації і прибутку") ; планування на основі моделі сталого економічного зростання (у цьому випадку в розглянутої раніше моделі замість шуканого показника приросту обсягу виробництва товарної продукції використовується показник приросту обсягу реалізації продукції).
План матеріально-технічного забезпечення являє собою комплексну систему планових завдань щодо забезпечення закупівлі сировини і матеріалів і формування необхідних їх запасів на підприємстві. Розробка цього виду поточного плану операційної діяльності безпосередньо пов'язана з виробничою програмою підприємства і по відношенню до неї носить підлеглий характер.
• Основною метою розробки цього плану є забезпечення закупівель сировини і матеріалів в необхідному обсязі та асортименті для досягнення запланованого обсягу випуску валової продукції підприємства.
У системі матеріально-технічного забезпечення підприємства управління матеріальними потоками здійснюють виключно "центри витрат". Аналогічні види центрів відповідальності створюються і в сфері виробництва продукції підприємства. Що стосується системи збуту готової продукції, то в ній головна роль в управлінні матеріальними потоками відводиться "центрам доходу".
2. Проектовані об'ємні показники діяльності окремих центрів відповідальності. Такими показниками є доводяться до центрів відповідальності завдання, що містяться в поточних планах операційної діяльності підприємства - обсяги закупівлі сировини і матеріалів, обсяги випуску окремих видів продукції; обсяги виробництва напівфабрикатів; обсяги реалізації окремих видів готових виробів, сума запасів на кінець планового періоду та інші.
3. Планова (нормативна) калькуляція прямих матеріальних витрат, пов'язаних з випуском і реалізацією різних видів продукції. Калькулювання являє собою процес визначення обсягу і структури питомих операційних витрат на виробництво і реалізацію окремих видів продукції. У практиці операційної діяльності підприємства використовуються різні системи калькулювання собівартості продукції - позамовної; попроцесному (попередільний); нормативна ("стандарт-костинг"); пряма ("директ-костинг"). Кожна з цих систем дозволяє з достатньою повнотою відобразити прямі матеріальні витрати в розрізі окремих структурних підрозділів підприємства, а відповідно і змоделювати обсяги матеріального потоку в майбутньому періоді. Разом з тим, з позиції подальшої ефективного контролю матеріальних потоків у розрізі центрів відповідальності, краще є використання системи калькулювання "стандарт-костинг", заснованої на системі норм і нормативів витрат матеріальних ресурсів.
Планування матеріальних потоків на всіх його рівнях повинно бути пов'язане з відповідною системою планування грошових потоків підприємства.