Міжнародна економіка (2000)
2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
Процес ціноутворення на світовому ринку можна дослідити в результаті аналізу експортних цін. Прийнято розрізняти початкові ціни і ціни проникнення. Початкові ціни - це ціни, що встановлюються при першому входженні на ринок. Вони можуть бути високими у випадку, коли на ринок надходить новий удосконалений продукт і дещо нижчими, якщо на цьому ринку вже є товари, які пропонує експортер. В першому випадку початкову ціну визначає сам експортер, в другому - вона формується в умовах конкуренції на ринку.
Ціни проникнення - становлять собою низькі ціни, що їх встановлюють експортери заради перехоплення масового споживача в надії, що втрати на знижені ціни будуть компенсовані виручкою від збільшення обсягу продажу та відповідного зниження виробничих витрат і вартості маркетингу.
Світові ціни ділять на дві групи: ціни на продукцію обробної промисловості і ціни на сировину. В ролі світових цін на продукцію обробної промисловості виступають, як правило, експортні ціни великих фірм, які виробляють та експортують значну частину продукції галузі. При цьому базою експортних цін служать ціни на внутрішньому ринку.
Ціни на сировину, до якої, згідно з класифікацією статистичного бюро ООН, відносяться енергоресурси, мінеральна сировина, сільськогосподарські продукти, добриво, кольорові метали, залежать не від величини внутрішніх затрат, а від таких факторів як:
співвідношення між попитом і пропозицією на ринку сировинних
товарів;
поєднання цін основних виробників - експортерів і біржових
котирувань в ролі світових цін для значної частини сировинних товарів;
регулювання цін окремими державами чи їх групами, які є головними експортерами (країни ОПЕК);
Оскільки основна частка товарів у міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом, то за основу (базу) розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем. З метою міжнародного співставлення експорт розраховується у світових цінах на момент перетину товаром кордону на базі ФОБ (від англійської абревіатури (FOB -free on board), що означає "вільно на борту", а імпорт - на базі цін СІФ (від англійської абревіатури CIF - cost, insurance, freight), що означає "вартість, страхування і фрахт". Згідно з загальноприйнятими правилами тлумачення міжнародних комерційних термінів експортна ціна ФОБ передбачає включення в ціну товару витрат на доставку товару в порт і вантаження його на судно, а імпортна ціна СІФ передбачає включення у ціну товару витрат на доставку товару в порт, вантаження його на судно, купівлю страховки, оплату фрахту та інших зборів. Експорт на. умовах ФОБ, в свою чергу, може виступати в різноманітних варіантах в залежності від того, в якій мірі розподіляється між продавцем та покупцем відповідальність за доставку товарів і транспортні витрати:
експорт на умовах франко-вагон із зазначенням пункту відправлення. За цих умов експортер забезпечує вантаження товару у залізничні вагони, вантажні автомобілі або інші транспортні засоби і несе відповідальність за збереження товару лише до завантаження його на транспортний засіб. За переміщення товару від пункту відправлення відповідальність бере на себе покупець, сплачуючи всі транспортні витрати і експортні податки та послуги; експорт на умовах франко-вагон із зазначенням пункту відправлення з попередньою оплатою вартості перевезень до пункту призначення. За таких умов ціна включає вартість перевезень, і покупець не несе витрат на транспортування товару від пункту відправлення до пункту призначення;
експорт на умовах франко-вагон із зазначенням пункту відправлення з включенням в ціну вартості перевезень без оплати її експортером. Цей варіант відрізняється від попереднього тим, що експортер зменшує ціну товару на суму транспортних витрат, які будуть сплачені покупцем при одержанні товару;
експорт на умовах домовленості між експортером та імпортером про те, що експортна ціна включає вартість перевезення товару до пункту призначення. Тоді експортер сплачує витрати транспортування, а покупець несе відповідальність за пересування товару від пункту відправлення і сплачує всі податки, збори і вартість послуг;
експорт на умовах, коли ціна включає всі витрати експортера по транспортуванню товару до місця перебування транспортного засобу покупця і вартість завантаження товару на нього; експорт на умовах франко-пункт призначення в країні імпортера. За таких умов ціна включає вартість товару в пункті відправлення і всі транспортні витрати на доставку товару у визначений партнерами пункт призначення в країні покупця, а також експортні податки, збори та інші витрати. Всі ці витрати сплачує продавець. В результаті відмінностей в базах розрахунків сукупна вартість світового експорту буде завжди менша вартості світового імпорту на величину, яка приблизно дорівнює сумі витрат на страхування товару, його перевезення та інші портові збори.
В практиці міжнародних торгових відносин трапляються випадки, коли в експорт і імпорт включають не тільки міжнародне переміщення товарів, а й переміщення факторів виробництва. Скажімо, поставка в Україну обладнання для підприємства, що належить німецькій фірмі, може розглядатися і як імпорт товарів, і як імпорт капіталу. Участь українських спеціалістів в експлуатації металургійного комбінату в Індії може вважатися експортом товару (послуги по технічному обслуговуванню) або експортом робочої сили.
Деяку особливість має ціноутворення транснаціональних корпорацій. В них розрізняють два види цін: зовнішні міжнародні ціни і внутрішні міжнародні ціни. Зовнішні міжнародні ціни (ціни міжнародних корпорацій) - це ціни, за якими корпорації реалізують свої товари на міжнародному ринку. Внутрішні міжнародні ціни (трансфертні ціни) - це ціни, за якими здійснюється обмін товарами і послугами між материнською компанією та її закордонними філіалами, а також між філіалами. При встановленні трансфертних цін фірма ставить перед собою мету забезпечити конкурентоздатність продукції на ринках. А тому прагне діяти в тих країнах, в яких більш низькі податки і тарифи.
В більшості країн держава активно втручається у процес ціноутворення щодо товарів і послуг, які реалізуються на зовнішньому ринку. Вплив держави на ціни здійснюється через фінансування науково-дослідних робіт, бюджетне фінансування експорту, а також за допомогою відповідної митної політики. З метою зниження експортних цін і підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів уряди надають своїм експортерам субсидії (своєрідну доплату до експортної виручки), якщо внутрішні ціни вищі експортних. Крім того, уряди можуть опосередковано впливати на експортні ціни через систему оподаткування експортних товарів, знижуючи або навіть відмінюючи податки на товари і сировину, з якої вони виробляються.
Бюджетні фінансування експорту дають можливість фірмам в окремих випадках застосовувати демпінгові ціни, які можуть бути нижчі собівартості. За таких умов фірми-експортери покривають свої збитки за рахунок прямих чи опосередкованих доплат з боку держави. Продаж товарів за низькими цінами дає можливість фірмам усунути з ринку своїх конкурентів і зберегти на ньому своє панування.
На ціноутворення у міжнародній економіці поряд з національними державними структурами впливають організації міжнародного співробітництва й інтеграції. Серед них найбільший вплив роблять ЄС, МВФ, Світовий банк, ГАТТ, а також сімка найбільш розвинених країн. Певний вплив на міжнародне ринкове ціноутворення роблять різноманітні асоціації вільної торгівлі, митні союзи, вільні економічні зони та інші регіональні об'єднання.