Бізнес-планування (2006)

Перелічені стадії виробничого циклу можуть мати різноманітне значення для інвестора. Так, для фірми, що займається поширенням відомого продукту, нема сенсу зупинятися на проблемах його розробки або патентного захисту. Водночас для інноваційного продукту вони стають визначальними.

Розробку продукту в бізнес-плані потрібно розуміти ширше, ніж науково-технічну підготовку виробництва. Наприклад, підприємства роздрібної торгівлі або сфери послуг для населення можуть проводити розробки систем контролю для скорочення розміру втрат внаслідок злодійства. Велике значення для збільшення товарообігу можуть мати розробка нового інтер'єру, форм прилавків, звукової реклами тощо.

Якщо цей елемент виробничого циклу дійсно є і для його опису в бізнес-плані достатньо серйозних підстав, то необхідно враховувати такі обставини:

Звичайно інвестори досить неохоче йдуть на фінансування проектів, продукт яких існує тільки на папері. Навіть за наявності зразка вони скептично ставляться до його комерційних перспектив. Треба чітко усвідомлювати, що бажання ризикнути властиве далеко не більшості потенційних інвесторів. Це нормально. Тому якщо план розробляється щодо продукту з дуже низькою стадією розробки, необхідно насамперед провести пошук кола інвесторів, що вже здійснювали фінансування подібних проектів. Це дасть змогу заощадити багато часу і нервів.

При написанні цієї частини бізнес-плану не можна допускати перетворення його в науковий трактат. Свої дії в галузі розробок необхідно наводити лише у загальному вигляді. Водночас необхідне посилання на можливість надання на першу вимогу більш детальних технічних матеріалів.

Часто більш виграшним, ніж докладний опис розробок, є надання інформації про спеціалістів, що їх здійснювали. Спроможності, фаховий рівень, минулі досягнення, рекомендації значною мірою дають змогу зняти непевність із приводу перспектив проекту.

Наступна стадія — виготовлення привертає увагу не тільки у зв'язку зі своєю важливістю в розумінні сутності справи, а й у зв'язку з її високою витратністю. При первинній підготовці плану ця частина має бути сформульована у дрібних деталях, тому що до неї доведеться неодноразово повертатися й коригувати з метою доведення виробничих витрат до рівня їхньої окупності.

Отже, на папері потрібно навести повну схему вироблення продукту, починаючи від закупівлі сировини і до того моменту, коли готовий продукт потрапляє на склад. Цю роботу, звісно, виконують спеціалісти, які відповідають за технологію виробництва. Завдання працівника, який відповідає за планування, полягає у тому, щоб разом з фахівцями оцінити кожен крок у технологічному процесі в аспекті відповідних витрат. Таким чином, мета таких дій полягає у формуванні моделі виникнення витрат під час виробництва товару (послуг).

Безпосередньо в самому плані ця частина викладається з погляду ресурсів, процесів і обсягів випуску.

Ресурси можна описати як елементи, які фірма має використовувати для виготовлення бажаного продукту. Частіше за все до них відносять виробничі площі й основні фонди, оборотні активи, а також персонал. Розрахунки, що обґрунтовують необхідність того чи іншого виду активів, буде розглянуто нижче, а на цьому етапі достатньо уявити докази забезпеченості основними видами ресурсів, і насамперед виробничими площами. При цьому вказуються конкретне місце розташування підприємства, підстави для використання об'єкта (власність, оренда тощо). У деяких випадках доцільною є вказівка на наявність необхідної інфраструктури: під'їзні шляхи, близькість залізничної вітки, наявність засобів зв'язку.

Далі йде стислий опис виробничого процесу. Основою для його викладення є сформована вище модель виробничого процесу, але не в цілому, а тільки у деталях. Вони, по-перше, використовуються у наступних розділах, а по-друге, дають уявлення читачеві, що ця частина плану пророблена дуже детально.

Тут також наводяться дані про кооперацію з іншими фірмами і формами договірних взаємовідносин з ними. Якщо в попередніх розділах бізнес-плану передбачалося розширення виробництва, то в цьому необхідно показати можливість розширення площ до необхідних розмірів. На завершення цих пояснень потрібно зупинитися на питаннях контролю якості. Ця частина має бути пов'язана з тими розділами, де обґрунтовуються вимоги споживачів до якості продукції. У результаті читач повинен одержати доказ можливості забезпечити необхідний рівень якості.

Якщо маркетингові дослідження показали необхідність здійснення післяпродажної роботи зі споживачами, то її форми необхідно обґрунтувати як окрему стадію виробничого циклу.

Забезпечуючи сервіс, фірма може мати подвійну вигоду. По-перше, вона зберігає і зміцнює зв'язки зі споживачами, а по-друге, здобуває додаткове джерело прибутку.

Варто особливо зупинитися на деяких питаннях сервісного обслуговування, а також на його ролі для фірм, що тільки створюються:

Коли питання розвитку сервісного обслуговування постає перед новою компанією, то краще було б передати виконання цієї важливої функції спеціалізованим фірмам. Це дасть змогу не тільки зменшити потребу в початковому капіталі, а й значно знизити можливість провалу через занадто важкий тягар. Не варто з самого початку його занадто ускладнювати таким серйозним і відповідальним завданням, як сервіс. Крім того, сам факт сервісу, що здійснюється кваліфікованим виконавцем, може підвищити рівень довіри до фірми.

Особливу увагу до сервісного обслуговування необхідно приділяти на ранніх стадіях життєвого циклу продукту. Саме на цьому етапі можливе виявлення дефектів, а клієнти фірми найбільше потребують консультацій з експлуатації продукту. Спроможність компанії швидко реагувати на такі ситуації зробить її репутацію на ринку більш стійкою. Водночас початкове негативне враження від знайомства з продуктом через відсутність необхідного сервісу може стати непереборним на шляху подальшого просування цього продукту на ринку.

Належний сервіс може стати засобом встановлення постійних зв'язків із клієнтом. Це дає змогу не тільки зміцнитися в бажаному сегменті ринку, а й значно скоротити потребу у витратах на здійснення маркетингових досліджень.

Подібно до маркетинг-плану у виробничому плані має приділятися увага можливому впливу зовнішніх чинників. Такі впливи є практично завжди. Вони можуть набирати різноманітних форм і виходити з різноманітних джерел. Але в будь-якому випадку вони збільшують ризик, і інвестор добре інформований щодо цього. Тому зовнішні чинники впливу на здійснення виробничої діяльності необхідно розглядати крізь призму мінімізації підприємницького ризику.

Для кожного бізнесу такі впливи індивідуальні. Можна уявити тільки узагальнений опис таких впливів. Основний чинник ризику пов'язаний із забезпеченістю виробничими ресурсами. Так, якщо змінюються умови придбання сировини під впливом зміни ринкової кон'юнктури та заходів державного регулювання або будь-яких інших причин, то це великою мірою може позначитися на виконанні плану.

Серйозно вплинути на нормальний хід подій можуть також зміни в технології, солідарні дії клієнтів, дії уряду і місцевих органів влади.

Таким чином, при здійсненні опису впливів зовнішніх чинників підприємцю варто у стислій формі розглянути відповідні питання в такій послідовності:

характер і джерела зовнішнього впливу;

потенційні впливи і їхні можливі негативні результати;

засоби подолання негативних впливів.

До цієї частини необхідно серйозно поставитися при формуванні внутрішнього бізнес-плану. Необхідно старанно проаналізувати описаний виробничий цикл на предмет виявлення можливих збоїв у роботі проектованого механізму. Групуючи їх за можливістю виникнення й ступеня серйозності впливу на бізнес, можна заздалегідь врахувати при подальшій розробці можливі відповідні дії, що нейтралізують небажані наслідки.

Продивляючись уже сформовану частину розділу, який описує виробничий цикл, бажано поставити себе на місце людини бізнесу, яка мало розуміє в деталях і технологічних тонкощах, і зробити виклад максимально популярним. Складність лише збільшить сумніви потенційного інвестора з приводу його участі у проекті. Треба пам'ятати, що будь-яка людина з обережністю ставиться до тих процесів, яких вона не розуміє. Тому, формуючи цей розділ бізнес-плану, потрібно принаймні не від-лякнути майбутнього партнера, а зацікавити його в майбутньому проекті. Важливо, щоб викладений матеріал надав йому достатньо доказів вашої компетентності у справі виготовлення продукту та можливість самому оцінити майбутні витрати.

Ретельне викладення виробничого циклу необхідне насамперед для більш повного врахування можливих витрат та потреби в ресурсах. Тобто у внутрішньому бізнес-плані він викладається максимально деталізовано. Стосовно зовнішнього ділового плану, який призначається для інвестора, така деталізація є зайвою. Досить лише в загальних рисах навести схему виробничого циклу та подати кінцеві результати його опрацювання: кошториси, калькуляції тощо.

Подальша розробка виробничого розділу ділового плану полягає у розрахунках потреби в ресурсах та витратах, які необхідні для ефективного здійснення діяльності щодо підготовки до виробництва, безпосереднього виробництва та, у разі необхідності, обслуговування продукту при його експлуатації споживачем.