Облік видів економічної діяльності

1.5. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри

Усі дані про господарські операції відображуються в первинних документах, після чого їх потрібно згрупувати та узагальнити за об'єктами бухгалтерського обліку. На практиці групування здійснюється спочатку з великим ступенем деталізації, а потім з дедалі меншим.

Наприклад, на складі щомісяця формуються десятки первинних документів з надходження та вибуття запасів. Одночасно інформація з них групується окремо за кожним видом запасів. Для цього ведуться картки, де відображаються залишок цього запасу і всі факти його надходження та вибуття. Це аналітичний облік.

Подальше узагальнення полягає в тому, щоб визначити обороти та залишки по субрахунках рахунку 20 "Запаси", а потім в цілому по рахунку. Це синтетичний облік.

Тому можна виділити такі етапи обліку:

1)первинний облік — фіксується в документах;

2) поточний облік — аналітичний і синтетичний, фіксується в облікових регістрах;

3) зведений, узагальнюючий — синтетичний облік та звітність.

Аналітичний облік — узагальнення даних первинних документів у регістрах аналітичного обліку (картках, книгах).

Синтетичний облік — узагальнюючий облік, який ведеться у регістрах синтетичного обліку (журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі) в розрізі синтетичних рахунків.

Обліковий регістр — це спосіб поточного обліку первинних даних на матеріальних носіях, що забезпечує їх юридичну силу і використання для складання звітності та управління. Традиційно це таблиці, книги, картки; нині облікова реєстрація може здійснюватись на комп'ютері.

Класифікація облікових регістрів:

За змістом:

— синтетичного обліку (відомості, журнали-ордери, Головна книга);

— аналітичного обліку: картки, виписки банку;

— комбіновані (деякі журнали-ордери, відомості).

За характером запису:

— хронологічні (касова книга);

— систематичні — відображають однорідні господарські операції (картка складського обліку матеріалів);

— комбіновані.

За видами вимірників:

— контокорентні (грошові, для обліку операцій по рахунках грошових коштів);

— кількісного обліку;

— кількісно-сумового обліку.

Методи виправлення помилок в облікових регістрах:

1. Коректурний — неправильний запис закреслюється горизонтальною лінією так, щоб видно було закреслене число, поруч пишуть правильне число і ставлять завіряючий підпис:

400.

2.Повне сторнування (червоне сторно).

Сторно (від лат. storno — переведення рахунку); метод полягає в тому, що помилково внесену суму записують повторно червоним чорнилом і виключають із підсумку (на практиці обводять овалом або прямокутником). Приклад 1. Запис:

150 ШГ Ш~ 200

означає: 150 + 220 - 220 + 200 = 350.

Приклад 2. Отримано в касу з банку 116 грн.; бухгалтер помилково записав 115 грн.:

Д-т ЗО К-т 311 115

цей запис сторнується:

Д-т ЗО К-т 311 115

і робиться правильний:

Д-т ЗО К-т 311 116.

1. Часткове сторно — якщо в попередньому прикладі правильна сума 113 грн., можна сторнувати тільки 2

Д-т ЗО К-т 311 115

Д-т ЗО К-т 311

2. Допроведення — в прикладі 2 із методу повного сторнування можна зробити ще одне бухгалтерське проведення на 1 грн., буде правильна сума:

Д-т ЗО К-т 311 115

Д-т ЗО К-т 311 2.

Бухгалтер щоразу вибирає найбільш доцільний метод; в деяких випадках методологія обліку потребує обов'язкового сторнування.

Методи 3 і 4 виключають один одного.

Увага У наступних розділах при описуванні кожної ділянки обліку окремо наводитимуться первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку.