Облік видів економічної діяльності

Враховуючи проблеми сільськогосподарських підприємств, держава надає їм підтримку за такими напрямами [2]:

1) Цінова політика і підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників полягає у встановленні заставних цін, наданні державних дотацій і субсидій, встановленні граничних рівнів цін (тарифів) на електроенергію, газ і нафтопродукти вітчизняного виробництва, які використовуються сільськогосподарськими підприємствами.

2) Частка витрат державного бюджету України на фінансування розвитку сільського господарства повинна становити не менше 5 % витрат бюджету.

3) Для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється режим спеціального кредитування, який враховує особливості ведення сільськогосподарського виробництва в умовах здійснення економічної та земельної реформ на селі. Кредитне забезпечення сільського господарства полягає в наданні кредитів за рахунок державних ресурсів та компенсації за рахунок державного бюджету ставки за кредитами в розмірі не менш як 50 % облікової ставки НБУ.

Сільськогосподарські підприємства здійснюють обов'язкове страхування врожаю; за рахунок державного бюджету компенсується не менше ніж 50 % витрат на таке страхування.

Для сільськогосподарських підприємств встановлюються пільги з оподаткування:

1. До 2007 р. сільськогосподарські підприємства сплачують фіксований сільськогосподарський податок [3]; ставка його встановлюється у відсотках до грошової оцінки сільськогосподарських земель.

Фіксований податок включається до собівартості. Він сплачується в рахунок таких податків і зборів:

— податок на прибуток;

— плата за землю;

— податок з власників транспортних засобів;

— комунальний податок;

— збір на обов'язкове соціальне страхування;

— збір на обов'язкове державне Пенсійне страхування;

— плата за торговий патент;

— збір за геологорозвідувальні роботи за рахунок держбюджету;

— збір за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою).

Якщо в звітному періоді валовий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції становитиме менше 75 % всього обсягу реалізації, в наступному звітному періоді підприємство сплачує податки на загальних підставах.

2. До 2004 р. ПДВ при реалізації сільськогосподарської продукції залишається в розпорядженні сільськогосподарських підприємств, перераховується на окремий рахунок і використовується для поповнення основних і оборотних засобів.

До 2004 р. сума ПДВ, яку повинні сплачувати переробні підприємства за реалізовані ними молоко і молочну продукцію, м'ясо і м'ясопродукти, спрямовується винятково для виплат дотацій сільськогосподарським виробникам за продані ними м'ясо і молоко [1, Закон про ПДВ — пункти 11.21— 11.29]

3. Датою виникнення податкових зобов'язань при продажу сільськогосподарської продукції є дата зарахування коштів від покупця на рахунок чи в касу сільськогосподарського підприємства [2].

4. Податок на прибуток (для неплатників фіксованого податку) розраховується не за квартал, а за весь звітний рік, при цьому валові доходи і валові витрати підлягають індексації [ст. 14 Закону про прибуток].

Сільськогосподарські виробники здійснюють розрахунок приросту (убутку) балансової вартості матеріалів [п. 5.9 Закону про прибуток] один раз на рік.

5. Звільняється від оподаткування фінансування наукових розробок для сільськогосподарського виробництва [2].

6. Не стягується мито та інші податки при ввезенні на митну територію України комплектуючих виробів і запчастин до сільськогосподарської техніки, засобів захисту рослин і тварин, які не виробляються в Україні, а також при сезонному ввезенні дизельного палива (з 01.02 по 01.10).

Клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків — 22 із пільговою ставкою 0,2 % .