Політична економія (1999)

Торговий капітал виконує свою основну функцію, тобто реалізацію товарного капіталу, шляхом здійснення внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Принципової різниці між внутрішньою і зовнішньою торгівлею немає. Економічна суть їх обох одна і та ж - посередництво в реалізації товарного капіталу. За своїм обсягом внутрішня торгівля посідає провідне місце. На її долю припадає до 80% усієї валової продукції економічно розвинутих країн. За формами організації товарооборот на внутрішньому ринку поділяється на оптову і роздрібну торгівлю. Оптова торгівля - це посередницька торгівля між промисловими і торговими капіталістами, а також між самими торговими капіталістам. Об'єктами купівлі-продажу тут є великі партії товарів. Оптова торгівля здійснюється, як правило, на першій стадії руху торгового капіталу, тобто на стадії Г - Т.

Форми оптової торгівлі такі:

ярмарки (своєрідні періодичні з'їзди промисловців і торговців);

товарні біржі - це постійно діючі оптові ринки. Тут можуть продаватися товари двояким способом: з реальним рухом товару і розрахунком за готівку і без реального руху товарів - так звана біржова спекулятивна гра;

аукціони - це ярмарково-біржева форма торгівлі. Через аукціони реалізується значна маса продукції, особливо сільськогосподарської.

Роздрібна торгівля - це продаж товарів безпосередньо споживачам в магазинах, підприємствах харчування. Особливість роздрібної торгівлі полягає в тому, що тут реалізуються товар*1 різноманітного асортименту і торгівля ведеться невеликими партіями товару. В усіх країнах є такі підприємства роздрібної торгівлі - універсальні магазини; магазини стандартних цін - в таких магазинах реалізуються, як правило, промислові товари різноманітного асортименту, згруповані за рівнем цін; багатофіліальні магазини (великі підкоряють малі); магазини самообслуговування.

Зовнішня торгівля виступає як одна із форм реалізації товарного капіталу. Вона включає в себе: ввезення (імпорт) товарів і вивіз (експорт) товарів. Підсумки зовнішньої торгівлі кожної країни відбиваються в юртовому балансі. Торговий баланс - це співвідношення між вартістю експорту і імпорту товарів за певний період часу (квартал, рік). Різниця між вартістю вивезених і ввезених товарів утворює сальдо торгового балансу. Торговий баланс називається активним, якщо вартість вивезених товарів перевищує вартість ввезених. А якщо вартість вивезених товарів менша вартості ввезених, то торговий баланс називається пасивним.

Остаточні розрахунки між країнами визначаються не торговим, а платіжним балансом. Платіжний баланс - це співвідношення між сумою платежів, що надійшли в дану країну з-за кордону, і сумою платежів, здійснених нею за кордоном за певний період (квартал, рік)

Ще на зорі капіталізму склалися два основних види зовнішньої торгової політики:

політика протекціонізму - сприяння розвитку вітчизняної промисловості, перешкоди для проникнення закордонного капіталу на внутрішній ринок;

політика фрітредерства - вільної торгівлі.

Зовнішня торгівля - важливе джерело високих прибутків, надходжень іноземної валюти, а також покриття потреб однієї країни в товарах інших країн. В сучасних умовах дедалі більшого значення набуває на світовому ринку торгівля послугами і науково-технічними Досягненнями, тобто торгівля патентами і ліцензіями. Патент дає виключне право на користування винаходом. У випадку продажу патенту Монопольне право на користування винаходом переходить до покупця. і Ліцензія - це дозвіл на право використання іншою фірмою винаходу, захищеного патентом.