Управління персоналом фірми (2003)

Можливості формування активної життєдіяльності людини

Кожна людина в процесі свого розвитку, починаючи від народження до глибокої зрілості, формує себе як особистість, виховуючи і розвиваючи вроджені або здобуті риси характеру, поведінки в процесі трудової діяльності та у побуті.

Задоволеність собою, результатами своїх дій, досягнутим становищем у суспільстві залежить від того, яка цільова настанова (свідомо чи несвідомо) була закладена в кожної конкретної людини, як вона реалізована, якими шляхами і методами це досягнуто.

Для того щоб правильно, тобто у відповідності зі своїми внутрішніми потребами, реалізувати себе, людина повинна знати про свій характер, темперамент, властиві їй методи дії взагалі, бути обізнаною про можливості її розвитку (активного особистого впливу) у бажаному напрямку.

Характерні риси активної і пасивної людини

Кожна людина має певний потенціал характерних їй рис. Люди здатні до саморозвитку тільки тоді, коли можуть бути самокритичними, тобто виділити в собі ті якості, які їм подобаються, і вони їх будуть розвивати, поки не досягнуть бажаного результату, і навпаки, намагатися нейтралізувати (вижити) небажані для себе якості. На це здатні люди з активною життєвою позицією.

Стиль і методи управління персоналом

Вивчення стилю і методів управління, ділових і особистих якостей менеджера супроводжується порівнянням потенційних можливостей з результатами діяльності, що забезпечуються ними.

Характеристики активної людини

Дух підприємництва Не боїться розумно ризикувати Піклується про саморозвиток Вникає в суть досліджуваних явищ Керує ("контролює") своїми почуттями і діями Усвідомлено використовує (розподіляє) свій людський ресурс і час

Відкритість у вираженні своєї позиції Установлює собі і своїм діям високий стандарт Враховує (аналізує) альтернативні думки, дії Задоволеність своєю життєвою позицією

Характеристики пасивної людини

Прагне уникати випробувань

Намагається не ризикувати

Уникає того, що зв'язано з додатковими зусиллями, у тому числі стосовно саморозвитку

Вивчає суть явищ поверхово — "по верхах"

Живе "за течією"

Нераціонально використовує свій час, скаржачись, що його не вистачає

Прагне приховати свої недоліки, прорахунки в роботі, щоб нічого не змінювати

Задовольняється результатами: "як у всіх", "не гірше, ніж в інших"

З острахом, нетерпимістю ставиться до інших думок, дій

У цьому зв'язку вивчення стилю і методів керівництва є необхідним для розвитку відповідних якостей у керівника для того, щоб створювати умови для ефективного управління.

Стиль роботи керівника — це система постійно застосовуваних методів впливу на підлеглих у процесі виконання управлінських функцій.

Метод управління прийнято трактувати як сукупність способів (прийомів) цілеспрямованого впливу керівника на працівників.

Стиль і методи — взаємозалежні поняття.

Використання одних і тих самих методів не виключає розходжень у стилі керівництва, що відповідає індивідуальним властивостям певної особи.

На стиль керівництва впливають природні (генні) якості особистості, відповідне оточення, рівень підготовленості, стаж роботи.

Найбільш яскраво виражені три стилі керівництва: адміністративний (чи авторитарний, директивний), демократичний і ліберальний.

Можливості людини з урахуванням її темпераменту

Призначення на посаду керівника повинне супроводжуватися виявленням особистих якостей людини, зіставленням з об'єктивно необхідним з метою ефективного функціонування об'єкта управління й урахуванням можливості розвитку тих чи інших якостей залежно від об'єктивних умов і темпераменту особистості. Вихідним моментом при цьому повинна бути орієнтація на певний тип (типи) темпераменту керівника, вроджений чи вихований, що забезпечує реалізацію відповідних професійних і особистісних якостей у процесі управління колективом.

Вивчення стилів і темпераментів особистості дозволяє не тільки визначитися в правильності вибору кандидатів на керівну роль, а й вибирати шляхи і напрямки для самовдосконалення в процесі навчання і самонавчання для того, щоб реалізувати бажані потенції, які найбільш прийнятні для самовираження.

Виділяються чотири типи темпераменту: холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік.

Характерні властивості різних стилів керівництва Адміністративний

Характерні ознаки:

прагнення до єдиноначальності;

підпорядкуватися своїй волі без заперечень;

прагнення самостійно вирішувати не тільки перспективні, а й поточні дрібні питання.

Основний метод впливу на підлеглих — адміністративне стягнення

Ставлення до підлеглих— "зверху вниз", недостатньо шанобливе до їх думки та до особи

Демократичний

Характерні ознаки:

створення умов для творчої праці;

вироблення колегіального рішення;

акцент на цінні пропозиції фахівців;

особиста відповідальність за прийняті рішення.

Основний метод впливу на підлеглих — заохочення кращих результатів

Ставлення до підлеглих — шанобливе, надання підлеглим права самостійно приймати рішення відповідно до делегованих повноважень

Ліберальний

Характерні ознаки:

відсутність особистої ініціативи й особистої відповідальності;

обережність, посередництво у відносинах з підлеглими; неухильне виконання вказівок, прохань "зверху", навіть на

шкоду своєму колективу.

Основний метод впливу на підлеглих — видача "векселів", об'єктивно не здійсненних

Ставлення до підлеглих — добродушне, підтримка добрих відносин у колективі, ввічливість до оточуючих

Перебудовані процеси мають позитивну тенденцію переходу від адміністративних до демократичних методів керівництва, які диктуються об'єктивною діяльністю.

Доцільність використання конкретних стилів управління для вирішення конкретних завдань

В екстремальних умовах: аварійні ситуації, особливі умови роботи, необхідність чіткої і неухильної послідовності виконання яких-небудь операцій, дій, робіт.

Демократичний

У процесі постійної діяльності на підприємстві, фірмі, навчальних закладах. При розробці перспективних планів, вироблення стратегічних рішень.

Ліберальний

У наукових (навчальних) установах у процесі здійснення самостійних досліджень структурними підрозділами, конкретними фахівцями, ученими.

Посилення значимості "людського потенціалу" В умовах виходу з кризової ситуації, що характерно для української економіки на даному етапі, процес дестабілізації трудових відносин ще може досить довго тривати. Для скорочення цього етапу, зміцнення і розвитку "людського фактору" необхідний комплекс заходів для організації розвитку суспільства, що вимагає переважно інтелектуальних витрат замість матеріальних, концентрації зусиль у цьому напрямку. У цьому зв'язку наводиться перелік основних факторів, за допомогою яких, у їхньому комплексному виконанні, можна здійснити інтелектуальний прорив "людського фактору", що і є природною базою прогресивного економічного розвитку.

Фактори, що впливають на ріст "людського потенціалу" гарантія зайнятості, мінімальний рівень безробіття відповідність мінімального заробітку рівню "споживчого кошика", стабільність працівників фірми, довірчість відносин "службовець — керівник", можливість спілкування в невимушеній обстановці в міру необхідності об'єктивність оцінки ділових якостей людини і результатів, що досягаються нею поінформованість працівників про справи фірми й особистий внесок корпоративна культура: постійне поширення традицій, підвалин фірми, прилучення до накопиченого досвіду молоді, щойно прибулих на фірму працівників, студентів, які проходять практику.

Уміння керувати собою

Управління собою базується насамперед на об'єктивній оцінці своїх здібностей і наявних знань у певній галузі. Необхідність в управлінні собою виявляється постійно в процесі повсякденної життєдіяльності, дозволяє людині реалізувати себе як особистість, тобто домагатися намічуваних рубежів, стабільно йти до мети.

Очевидно, що саме людина, що керує (володіє) собою, може займати керівні посади, забезпечувати стабільний розвиток.

Здатність управління собою найбільше виявляється в таких ситуаціях: вирішення складних проблем, подолання труднощів, раціональний розподіл і використання часу, підтримка фізичного здоров'я і морального духу на відповідних параметрах. Схематично можна показати так.

Уміння керувати собою

Здатність вирішення складних проблем в оптимальний термін

Здатність подолати важкі ситуації

Постійне набуття нових знань

Раціональний розподіл і використання часу

Здатність вивчити себе

Підтримувати моральний дух і фізичне здоров'я

Очевидно, що керувати собою найбільш необхідно в складних ситуаціях, з якими ми зіштовхуємося в процесі роботи, в побуті. Для більш раціонального вирішення проблем ми повинні вміти не тільки раціонально розподіляти свій час, а й мати силу волі його раціонально використовувати. Для цього нам необхідний певний обсяг знань і, звичайно, фізичне здоров'я. Крім того, невід'ємним атрибутом керування собою і реалізації цих здібностей є цілеспрямованість, відповідні моральні якості, що дають основу для "побудови" поведінкових моделей.

Перевірити здібності щодо керування собою можна за нижчеподаною схемою.

Характеристика людини, здатної керувати собою