Теорія фінансів (2000)

Фінансові показники — це абсолютні величини, які характеризують створення й використання фінансових ресурсів в економіці держави, її фінансове становище, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за допомогою фінансів. Вони визначають кількісну й якісну характеристику господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічної системи.

Сукупність фінансових показників створює систему, що розподіляється на зведені й індивідуальні показники. Зведені показники характеризують явища й процеси на макрорівні. Індивідуальні — деталізують зведені та доповнюють їх. Зведені фінансові показники можна умовно розподілити на загальнодержавні, галузеві й територіальні.

До числа зведених фінансових показників належать: загальний обсяг фінансових ресурсів, обсяги доходів і видатків бюджету, обсяг грошових нагромаджень в економіці держави, розміри фонду споживання та фонду нагромадження тощо. Ці показники дають змогу визначити загальноекономічні пропорції, рівень фінансового забезпечення показників економічного й соціального розвитку, рівень збалансованості прогнозних показників.

Зведені фінансові показники, крім сказаного вище, повинні давати оцінку фінансового аспекту ефективності суспільного виробництва протягом певного періоду в розрахунку на одиницю всіх затрат, які необхідні для його одержання. Проте ці зведені показники потребують додаткових розрахунків. До їх числа належить показник фінансових результатів виробництва. Він розраховується як відношення загальної суми одержаних фінансових ресурсів у державі до вартості основних і оборотних фондів і фонду заробітної плати. Показник фінансових результатів виробництва дає змогу оцінити ефективність використання залучених до виробничого процесу ресурсів.

Відносна абсолютна їх економія приводить до зростання нагромаджень.

Заслуговує на увагу показник фінансової віддачі матеріального виробництва, який доцільно вираховувати як відношення затрат на розширення виробництва до суми приросту фінансових ресурсів. Важливим також є й показник фінансової місткості валового внутрішнього продукту. Він вираховується як відношення загальної величини фінансових ресурсів до величини створеного валового внутрішнього продукту. Аналогічно може вираховуватися фінансова місткість валового внутрішнього продукту. Ці показники досить точно характеризують результати матеріального виробництва розподілу й перерозподілу, що здійснюється за допомогою фінансів. Більшість із наведених показників може розраховуватися на рівні території або підприємства відповідно до певної модифікації.

Кожний із наведених вище зведених показників деталізується за індивідуальними. Так, зведений фінансовий показник — загальний обсяг фінансових ресурсів може деталізуватися за показниками прибутку, різними видами податків та відрахувань, які щодо відповідної бази вирахування характеризують окремий бік фінансової діяльності держави, регіону, підприємства. Аналогічно зведений показник доходів або витрат бюджету можна деталізувати за індивідуальними показниками, такими, як платежі населення, підприємницьких структур тощо. Витрати бюджету також можна деталізувати в розрізі певних напрямків витрат — на соціальні гарантії, соціально-культурні потреби, народне господарство, управління, оборону тощо.

Слід зазначити, що показники, які характеризують фінансове забезпечення соціального розвитку, заслуговують на те, аби їх виділити в окрему групу. Зведений фінансовий показник видатків на соціальний розвиток має бути деталізований у показниках за джерелами фінансування, тобто за рахунок бюджету, коштів підприємницьких структур та інших джерел. Крім того, доцільно розраховувати показники витрат на душу населення в розрізі окремих видів — на освіту, соціальний захист, підготовку кадрів, охорону здоров'я.

Впровадження в практику управління економікою більшого переліку фінансових показників дасть можливість приймати обґрунтованіші рішення щодо підвищення ефективності виробництва, удосконалення його структури, здійснення структурної перебудови економіки, забезпечення соціального захисту населення тощо. Крім того, буде створено підґрунтя для вдосконалення нормативної бази планування і прогнозування, контролю за використанням фінансових ресурсів.