Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

9.1. Міжбанківські кореспондентські відносини як основа міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки, валютні й інші банківські операції базуються на встановленні між банками специфічних домовленостей про порядок і умови проведення цих операцій, що виражається в кореспондентських відносинах. Під кореспондентськими відносинами в широкому змісті ми розуміємо весь комплекс можливих форм співробітництва між банками.

Такі відносини можуть виникати і, як правило, мають місце не тільки між банківськими інститутами різних країн, але й у національних межах. Причини укладення договорів про встановлення кореспондентських відносин: здійснення операцій іншим банками, що можуть надавати послуги дешевше й швидше; відсутність реальної можливості самостійно реалізувати деякі види послуг; зниження ризику власних операцій і т.д.

Кореспондентські відносини оформлюються міжбанківськими угодами у формі двосторонніх договорів чи листів, супроводжуваних поруч контрольних документів. Ці відносини можуть встановлюватися із взаємним відкриттям рахунків, з відкриттям рахунка в одному з банків (у цьому випадку банки іменуються «кореспондентами з рахунком») чи без відкриття рахунків («кореспонденти без рахунку»). Банки, як правило, відкривають рахунки в іноземних установах у національній валюті країни-контрагента. На рахунках відображаються усі операції, що здійснюються між банками за дорученням їх клієнтів і за свій рахунок. Оскільки власник рахунка зобов'язаний знати щоденні залишки по своєму рахунку і його стан, навіть якщо відбувається єдина операція, для нього складається виписка з рахунка, що висилається власнику рахунка по системі SWIFT, телексу, чи пошті іншим доступним способом. Висилаються також авізо по рахунку про здійснення відповідних операцій, що містять вичерпну інформацію про наказодавця й бенефіціара.

Банки відкривають один одному рахунка, що поділяються на рахунки «НОСТРО» і «ЛОРО». «НОСТРО» - це кореспондентський рахунок, відкритий на своє ім'я у банку - кореспонденті. «ЛОРО» - рахунок банку-кореспондента, відкритий у себе. З метою контролю за станом і рухом засобів по рахунках «НОСТРО» банк заводить на своєму балансі внутрішній кореспондентський рахунок, на якому дзеркально відбиваються рухи засобів по рахунку «НОСТРО». Це дозволяє банку оперативно розпоряджатися своїм рахунком, не допускати перевищень лімітів, вчасно поповнювати рахунок активами.

Засобів на рахунку повинно бути досить для задоволення всіх платіжних доручень клієнтів чи банку його власних потреб. Великим банкам із гарною діловою репутацією може бути відкритий короткостроковий кредит – «овердрафт». Овердрафти як результат істотно нерівномірного розподілу платежів по днях – досить часте явище, особливо якщо використовуються рідко застосовувані в розрахунках валюти. Для банків із нетривалою «кредитною історією» чи незначними оборотами по кореспондентських рахунках можливості овердрафта, як правило, не надається чи ліміти дуже незначні.

Кореспондентські відносини можуть бути прибутковими, при цьому рівень їх рентабельності може бути значним у порівнянні із середнім рівнем прибутковості інших банківських послуг.