Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

13.3. Структура платіжного балансу

Платіжний баланс складається з таких розділів:

-торговельний баланс, тобто співвідношення між вивозом та ввозом товарів;

-баланс послуг та некомерційних платежів (баланс “невидимих” операцій);

-баланс руху капіталів і кредитів.

Торговельний баланс – це співвідношення вартості експорту й імпорту. Оскільки значна частина зовнішньої торгівлі здійснюється в кредит, існують розбіжності між показниками торгівлі, платежів та надходжень, що фактично здійснені за відповідний період.

Для промислово розвинутих країн активне сальдо використовується для створення другої економіки за кордоном.

Пасивний торговельний баланс вважається небажаним і звичайно, оцінюється як ознака слабкості світогосподарських позицій країни. Це правильно для країн, які розвиваються, та більшості постсоціалістичних держав, до гостро відчувається нестача валютних надходжень.

Баланс послуг та некомерційних платежів. Він включає платежі й надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків тощо.

За прийнятими у світовій статистиці правилами в розділ “Послуги” входять виплати доходів за інвестиціями за кордоном і відсотків за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони ближчі до руху капіталів.

За методикою МВФ прийнято також показувати особливою позицією в платіжному балансі так звані односторонні перекази:

-державні операції – субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;

приватні перекази – перекази іноземних працівників, фахівців, родичів на батьківщину.

Три переховані вище групи операцій – послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази – називають “невидимими” операціями на перевагу експорту та імпорту реальних цінностей – товарів.

Баланс руху капіталів і кредитів виражає співвідношення вивозу й увозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.

За економічним змістом ці операції поділяються на дві категорії:

-міжнародний рух підприємницького капіталу;

-міжнародний рух позикового капіталу.

Підприємницький капітал включає прямі закордонні інвестиції (придбання й будівництво підприємств за кордоном) і портфельні інвестиції (купівля цінних паперів закордонних компаній).

Міжнародний рух позикового капіталу класифікується за ознаками терміновості. Розрізняють довго-, середньо- і короткострокові операції.

Довго- і середньострокові операції включають державні й приватні запозичення та кредити, які надаються на термін понад один рік.

Короткострокові операції включають міжнародні кредити терміном до одного року, поточні рахунки національних банків у закордонних банках (авуари), переміщення грошового капіталу між банками.

13.4. Фактори, що впливають на платіжний баланс

На стан платіжного балансу впливають такі фактори:

1. Нерівномірність економічного й політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція.

Так, за період після Другої світової війни і до 60-х років торговельні баланси більшості країн Західної Європи і Японії були пасивними. Водночас перетворення США за цей період на міжнародного інвестора привели до того, що їх торговельний баланс мав величезне активне сальдо. Така тенденція спостерігається і зараз.

2. Циклічні коливання економіки.

Світові економічні й фінансові кризи призводять до значних дефіцитів платіжних балансів то одних, то інших країн.

3. Зростання закордонних державних витрат, пов язаних із мілітаризацією економіки і військовими витратами.

4. Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.

5. Зміни в міжнародній торгівлі.

У географії товарних потоків постерігається значне розширення взаємного обміну між промислово розвинутими країнами при скороченні частки країн, що розвиваються, в їх зовнішній торгівлі.

6. вплив валютно - фінансових факторів.

З введенням плаваючих валютних курсів значно зросли ризики валютних втрат, особливо під впливом різких коливань провідних валют світу, які найчастіше використовуються як валюти ціни й платежу: долара США, англійського фунта стерлінгів, марки ФРН, японської єни.

7. Негативний вплив інфляції.

8. Торговельно-політична дискримінація певних країн.

9. Надзвичайні обставини – неврожай, стихійні лиха, катастрофи.


← prev content next →