Основи економічної праці (2000)
2. Економіка праці в системі наук
Людські ресурси являють собою найважливіший фактор будь-якого виробництва, основний елемент соціально-трудових відносин. У гл. 1 вивчаються проблеми оцінки економічної активності населення, відтворення робочої сили; демографічна, соціальна та трудова мобільність населення; чинники, що впливають на динаміку працездатності людей; трудовий потенціал країни та показники його використання. Тобто ця глава висвітлює макроекономічні проблеми формування та використання робочої сили і найбільше кореспондується з навчальними курсами "демографія" та "управління трудовими ресурсами".
Глави "Ринок праці" та ''Зайнятість населення і безробіття" присвячені аналізу ринків праці та методів їх регулювання, факторів динаміки зайнятості населення, політиці держави в галузі зайнятості, соціальному захисту безробітних тощо. Значна увага приділена нами висвітленню особливостей українського ринку праці та найактуальніших для нашої країни проблем праці. В частині правового забезпечення ринку праці ці проблеми переплітаються з нормами трудового права, а в частині регулювання ринку праці — з предметом курсу "Управління трудовими ресурсами".
Людський капітал визначається сукупністю якостей та характеристик людини (здібності, освіта, здоров'я, професіоналізм тощо), що впливають на результати її трудової діяльності і, відповідно, на розмір її трудових доходів. Зокрема, теорія людського капіталу дозволяє визначити доцільність витрат, наприклад, на навчання або на зміну місця роботи залежно від розміру майбутнього приросту доходів і тривалості їх одержання. Дуже багато цих проблем досліджуються на межі між економікою праці та такими науками, як економіка освіти, соціологія праці, управління персоналом, психологія праці, трудове право.
Науково-технічний прогрес як основоположний фактор сучасного економічного розвитку передбачає своєю найважливішою умовою кардинальне вдосконалення робочої сили, покращання її характеристик на ринку праці. Виділення нами проблем якості робочої сили, освіти та професійної підготовки в окрему главу викликане зростанням значення цих аспектів формування та використання людських ресурсів в економічному розвитку як окремої людини, так і кожного підприємства і країни в цілому/. Ми хотіли також відобразити зміни, та професійної підготовки в Україні в зв'язку з демократизацією суспільного життя та переходом до ринкових форм господарювання. Зазначені проблеми вивчаються також такими науками, як соціологія праці, управління персоналом, економіка освіти.
Наукова організація праці відділилася від економіки праці в самостійну науку, яка, на жаль, не завжди включається в навчальні плани підготовки бакалаврів і спеціалістів. Тому загальний курс економіки праці обов'язково включає розділ "Організація праці", в якому вивчаються конкретні форми і методи поєднання людей і техніки в процесі праці: поділ і кооперування праці; організація й обслуговування робочих місць; покращання умов праці; раціоналізація трудових процесів; впровадження оптимальних прийомів і методів праці; зміцнення дисципліни праці тощо. Ці проблеми вивчаються також у курсі "Управління персоналом". Найважливішою характеристикою умов праці є безпека трудової діяльності людини. Покращання умов праці сприяє зростанню її продуктивності, проте потребує відповідних інвестиції. Проблемою економіки праці є оптимізація умов праці з урахуванням взаємодії соціальних та економічних факторів. Але умови та безпека праці є предметом вивчення наукової організації праці, охорони праці та промсанітарії, фізіології, психології, ергономіки. Проблеми компенсації людині шкідливого впливу виробничого середовища та відшкодування збитків здоров'ю людини в результаті виробничих травм та професійних хвороб знаходяться в полі дослідження трудового права.
Нормування праці полягає у встановленні об'єктивно необхідних витрат і результатів праці за елементами трудового процесу. Велике значення нормування праці для забезпечення ефективності діяльності підприємства виділило цей розділ економіки праці в окрему науку, проте в загальному курсі економіки праці розглядаються принципи і методи встановлення витрат праці, врахування її результатів, пошуку оптимальних співвідношень між чисельністю персоналу різних груп та категорій і кількістю обладнання. Ці проблеми частково вивчаються також науковою організацією праці, охороною праці.
Дослідження проблем ефективності праці полягає передусім у освоєнні та грамотному застосуванні методів: зіставлення результатів та витрат праці, доходів від трудової діяльності та затрат на утримання персоналу; оцінки внеску окремих співробітників та колективів у загальні підсумки діяльності підприємства; визначення факторів та використання резервів збільшення та покращання результатів і зменшення витрат праці. На основі теорії ефективності формуються критерії оцінки діяльності людей і господарських систем. З табл. 1 бачимо, що, крім економіки праці, ці проблеми досліджуються також в курсах ергономіки та організації праці (наукової організації праці).
Формування доходів і оплата праці — надзвичайно важливий розділ економіки праці, в якому розглядаються поняття вартості життя; причини диференціації доходів; чинники, що визначають структуру і рівень оплати праці, елементи організації оплати праці, форми і системи заробітної плати. Ці складні і надважливі елементи економіки та організації трудового процесу вивчаються також у курсах "Соціологія праці", "Управління персоналом", "Трудове право", "Управління трудовими ресурсами".