Основи економічних знань (2001)

5. Метод економічної теорії

В найбільш узагальненому вигляді пізнання сутності економічних законів, окремих явищ і процесів, якими управляють ці закони, здійснюється за допомогою діалектичного методу дослідження.

Структура методу. Цей метод — сукупність складових елементів, основними з яких є:

загальнонаукові принципи, такі, як аналіз (розчленування цілого на окремі частини, наприклад, в економічних відносинах вирізняють відносини безпосереднього виробництва, обміну та інші, кожну з яких вивчають окремо); синтез (зведення отриманих результатів у єдине ціле); індукція (логічний висновок про ціле на підставі окремих фактів, одиничних випадків) та ін.;

основні закони діалектики: перехід кількості в якість (так, при поступовому зростанні обсягів індивідуального капіталу мале підприємство перетворюється на середнє, середнє на крупне); закон єдності та боротьби протилежностей (допомагає розкрити джерело руху економічних явищ і процесів); категорії діалектики — кількість і якість, сутність і явище, ціле і частина тощо;

економічні закони і категорії. Знання сутності однієї категорії або закону допомагає розкрити сутність інших. Так, з'ясування сутності власності допомагає розкрити сутність приватної, акціонерної та інших форм власності.

Метод абстракції. Найпростішим елементом діалектичного методу дослідження є метод наукової абстракції, тобто відмежування від поверхових, випадкових, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих зв'язків. Так, щоб дослідити, чому падає курс гривні стосовно долара, слід абстрагуватися від таких несуттєвих факторів, як ступінь захисту гривні, висловлювання керівників держави щодо економічної ситуації в країні, від становища чинниками такого впливу є стан економіки, фінансів в країні тощо.

Певну роль серед методів дослідження економічних явиш і процесів відіграють побудова таблиць, графіків, малюнків, моделей, класифікація певного масиву даних, проведення експериментів на прикладі окремого цеху, підприємства, галузі тощо і у разі отримання позитивних результатів поширення їх на інші підприємства, галузі тощо.

Поняття "економіка" означає: а) народне господарство певної країни, галузі, регіону тощо; б) певну сукупність економічних відносин між людьми в процесі господарської діяльності у нерозривному зв'язку з розвитком продуктивних сил; в) наукову дисципліну, яка вивчає закони та закономірності господарської діяльності й еволюції економічних систем.

Основними елементами економічної системи є стадії процесу відтворення (безпосереднє виробництво, обмін, розподіл, споживання), економічні відносини, продуктивні сили і господарський механізм. До складу економічних відносин входять виробничі, техніко-економічні та організаційно-економічні відносини.

Економічна теорія вивчає закони розвитку економічних систем, які виявляються в організації виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ і послуг з метою задоволення потреб людей. Для характеристики будь-якого закону слід залучати певне коло економічних категорій.

Основними етапами розвитку економічної теорії є меркантилізм, класична політична економія (в тому числі фізіократи), марксизм. Основними напрямами сучасної економічної теорії є неокласична (класична за нових умов), кейнсіанство, інституціоналізм та марксизм.

Значення економічної теорії для окремої людини виявляється у способі раціонального отримання та використання доходів, правильному виборі професії, в тому числі професії підприємця та ін.; для суспільства

таке значення полягає в обґрунтуванні наукової економічної політики на основі знання економічних законів (практична функція), а також у виконанні пізнавальної, методологічної та ідеологічної функцій. 6. Основними елементами діалектичного методу пізнання в економічній теорії є загальнонаукові принципи, закони та категорії діалектики, закони та категорії економічної науки.