Основи економічних знань (2001)

Різні тлумачення грошей. Економісти уже майже п'ять століть сперечаються щодо походження та сутності грошей. Так, у XV—XVI ст. з'явилася "металічна"теорія грошей (автори Т. Ман, Д. Норе та ін.), згідно з якою грошима є лише золото і срібло.

У XVII— XVIII ст. набула поширення номіналістична теорія грошей (автори Дж. Локк, Дж. Берклі та ін.), згідно з якою долар, фунт стерлінгів тощо є лише умовними рахунковими одиницями, результатом угоди, свідомої домовленості між людьми.

Існували також теорії, в яких гроші розглядали як інструмент виміру цін товарів, що впроваджується державою, і стверджували, що між товарами і грішми немає різниці, та ін. Відомий англійський політик XIX ст. У. Гладстон з цього приводу зазначав, що "навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, як спроби розібратися в тому, що таке гроші".

Обмін товарів і гроші. Унаслідок другого великого суспільного поділу праці продукти стали виготовляти спеціально для обміну, тобто вони ставали товарами. Спочатку за розпаду первіснообщинного ладу товар обмінювали на інший товар. Для безперебійного обміну необхідно, щоб з усієї сукупності товарів на певному ринку виділився один товар, який користувався б довірою інших товаровиробників. Якщо ж такого товару немає, то може статися так, як із мандрівником-європейцем у тропічній Африці в середині XIX ст. "Цікаво було бачити, як я розраховувався за човен на ринку в Кавелі, на березі Таньганьїки. Знайомий Саїда вимагав сплати слоновою кісткою, якої, однак, у мене не було. Тоді я дізнався, що Магомет Ібн-Саліб має слонову кістку і хотів би мати сукно. Але ця звістка мало мене втішила, поки, нарешті, я не почув, що Магомет Ібн-Гаріб має сукно і хотів би мати дріт. Він у мене був. Я дав Магомету Ібн-Гарібу необхідну кількість мідного дроту, він передав Магомету Ібн-Салібу сукно, а той дав знайомому Саїда слонову кістку. Тільки тоді я отримав від нього човен".

Отже, причиною появи грошей був суспільний поділ праці (насамперед його перша та друга форми) і необхідність регулярного обміну між товаровиробниками, які спеціально виготовляють продукти для обміну.

Загальний еквівалент. Регулярний обмін сприяє поступовому виділенню з усього розмаїття товарного світу особливого товару, який набуває рис загального еквівалента (тобто загальної обмінюваності, рівноцінності, а отже і ліквідності). Всі інші товари виражають у ньому свою вартість. Це дає змогу порівнювати їх між собою. Гроші виражають затрати суспільно необхідної праці, втіленої в товарі. Завдяки цьому забезпечується їх обмінюваність на всі інші товари.

У стародавніх греків загальним еквівалентом була худоба (тому невипадково латинське слово pecunia — гроші походить від слова pecus — худоба), у скандинавських народів — хутро і шкури, на Русі — хутро роду куниць (куна).

Проте виконання хутром куниці (або іншим хутром) функцій загального еквівалента утруднювало процес обміну (наприклад, перевезення таких грошей або значні торгові операції}. Тому постала потреба в карбуванні монет, насамперед із срібла. Київська срібна гривня важила 160— 196 грамів, чернігівська — до 196. Після прийняття християнства і за князювання Володимира Великого почалося карбування власних грошей (золотих і срібних), а пізніше — лише срібних (за правління Ярослава Мудрого). На одному боці монети місцеві майстри карбували тризуб.

З плином часу один загальний еквівалент заступав інший, наприклад худобу витіснили сіль, хутро. У Стародавній Спарті були в обігу металеві гроші. Таким чином, гроші поступово набували таких властивостей: однорідність, міцність, висока схоронність, компактність, висока вартість в одиниці ваги, порівняно постійна вартість.

З IV—III ст. до н.е. роль загального еквівалента закріплюється за сріблом і золотом. Спочатку на злитках золота ставили тавро (в Єгипті наприкінці IV тис. тавро з іменем фараона ставили на злитках золота вагою 14 кг). Чеканити монети почали в Лівії (Малій Азії) у XII ст. до н.е. Найважчими в історії розвитку грошей були шведські мідні монети XVIII ст. вагою 19 кг 710 г.

Отже, поява грошей була наслідком тривалого стихійного економічного процесу (а не домовленості між людьми та інших причин, зафіксованих у різних економічних теоріях), незалежного від волі людей.

Роль золота. У другій половині XIX ст. функція грошей монопольно закріпилася за золотом, що означало встановлення золотого стандарту. Це відбулося завдяки таким властивостям золота, як однорідність, висока ковкість, м'якість, подільність, неокислюваність, висока вартість за малої ваги та ін. Це були повноцінні гроші, оскільки їх номінальна вартість здебільшого відповідала вартості металу, з якого вони вироблялися, і золото виконувало всі функції грошей (роль загального еквівалента).

Гроші — особливий товар, який є загальним еквівалентом при обміні товарів, формою їх вартості (або цінності).

Водночас за допомогою грошей встановлюються економічні відносини між різними суб'єктами господарської діяльності (в тому числі між країнами), вирішується суперечність між приватною та суспільною працею у сфері обміну.

Повніше сутність грошей розкривається у функціях, які вони виконують.