Основи економічних знань (2001)
1. Конкуренція і ринок
З'ясуємо, як і чому виникає конкуренція. В кожній країні існують десятки, сотні тисяч і навіть мільйони економічно відокремлених товаровиробників. Оскільки сучасна ринкова економіка, на думку багатьох учених, є системою прибутків і збитків, а збиткові підприємства у масовому порядку банкрутують (наприклад, у США щорічно розорюється майже 400 тис. фірм), то однією з цілей, переслідуваних у конкурентній боротьбі, є прагнення вижити, не потрапити до числа підприємств-банкрутів.
Основною метою капіталізму, як відомо, є привласнення прибутків. Для реалізації цієї мети кожна фірма прагне продати якомога більше товарів і послуг, а отже розширити ринки збуту. Зрозуміло, при цьому зіштовхуються інтереси інших фірм, між ними відбувається суперництво.
Крім того, за сучасних умов на внутрішньому ринку окремих країн продається значна кількість іноземних товарів, конкурентами виступають іноземні фірми, з інтересами яких стикаються інтереси національних фірм. Виходячи з цього, можна дати визначення конкуренції як економічної категорії.
Конкуренція — боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва, збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків.
Позитивні та негативні сторони конкуренції. Внаслідок постійного характеру конкуренції за капіталізму вона набула рис економічного закону, дія якого для товаровиробників є зовнішньою примусовою силою для підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, збільшення масштабів виробництва, прискорення науково-технічного прогресу, впровадження нових форм організації виробництва.
Позитивні сторони конкуренції — дія її як примусової сили, що змушує товаровиробників:
економити виробничі ресурси, знижувати витрати виробництва та обігу;
поліпшувати якість товарів і послуг;
поліпшувати якість післяпродажного обслуговування споживачів;
впроваджувати нові форми організації виробництва і праці, нові форми і системи заробітної плати.
Негативні наслідки конкуренції:
створення умов для банкрутства і сам процес банкрутства значної кількості підприємств;
диференціювання товаровиробників, виділення з-поміж них незначної кількості наймогутніших, що є матеріальною основою появи і розвитку монополій;
спричинення у процесі нестримного прагнення фірм до максимального випуску продукції за відсутності ефективного державного регулювання економіки надвиробництва товарів, а отже криз надвиробництва;
створення внаслідок дії наведених чинників умов для зростання кількості безробітних;
сприяння посиленню несправедливого розподілу доходів внаслідок того, що сильніші фірми з часом стають ще сильнішими, намагаються послабити могутність конкурентів.