Основи економічних знань (2001)

1. Валовий національний продукт

Валовий національний продукт - сукупність усіх виготовлених товарів та наданих послуг у країні за рік, без врахування повторного рахунку.

Це означає, що при обчисленні цього показника враховують лише кінцеву продукцію, яка може купуватись і продаватись декілька разів, перш ніж дійти до кінцевого споживача.

Проміжна продукція — продукція, яка проходить подальшу переробку і перепродається декілька разів, перш ніж потрапити до кінцевого споживача.

Повторний рахунок. Перш ніж отримати хліб як кінцевий продукт, вирощене зерно: 1) збирають, обмолочують, очищують і сортують; 2) висушують і зберігають на елеваторах; 3) мелять його на борошно; 4) випікають на хлібозаводах хліб. Припустимо, що на вирощування 1 ц зерна, його збирання, обмолочення, очищення і сортування колгосп витратив 150 грн. з урахуванням середнього прибутку. На кожній наступній стадії (на елеваторі, млині та хлібозаводі) ця вартість зерна ще тричі ввійде до витрат виробництва, внаслідок чого на хлібозаводі його кінцева ціна зросте у кілька разів. Без повторного рахунку така ціна була б значно меншою на величину, в якій крім вартості вирощеного зерна враховано заробітну плату, амортизацію і прибуток на елеваторі, млині та хлібозаводі, а отже додану вартість на цих трьох підприємствах.

Методи розрахунку ВНП. Для підрахування обсягів ВНП використовують два основних способи: 1) додавання усіх витрат суспільства (усіх покупців) на придбання товарів і послуг, виготовлених у поточному році; 2) додавання грошових доходів, отриманих у процесі виробництва товарів і послуг у цьому році.

Амортизація, як відомо, не є доходом, оскільки нагромадження амортизаційних відрахувань спрямовується на відшкодування спожитих засобів праці. Непрямі податки встановлюються державою залежно від обсягів реалізації й стають доходами держави. Продавці, як правило, зараховують їх до цін і перекладають на споживачів, для яких вони є витратами.

Отримані показники за правильного застосування обох методів збігаються, тому їх використовують у розвинутих країнах світу при складанні балансу (вони відповідно отримали назву пасивів і активів). Американський економіст П. Самуельсон вважає, що ця подвійна бухгалтерія є одним з великих винаходів людського розуму.

Реальний ВНП. Отримані показники можна вважати повністю достовірними лише за однієї умови: якщо за поточний рік ціни були стабільними і відповідали цінам базисного періоду. Така умова практично не виконується в жодній країні світу. Тому економісти запровадили у науковий обіг поняття "номінальний ВНП" і "реальний ВНП".

Номінальний ВНП — показник, який обчислюється у поточних цінах. Реальний ВНП - показник, який обчислюється у постійних цінах.