Основи економічних знань (2001)

У розглянутих вище макроекономічних показниках фіксуються переважно результати розвитку національної економічної системи, функціонування суспільного виробництва протягом певного періоду. Але діалектичний метод дослідження органічно поєднує кількісний і якісний аналізи. Розглянемо категорії, які відображають якісні показники розвитку суспільного виробництва.

Соціальна ефективність. Найважливішим якісним показником суспільного виробництва є його ефективність. Розрізняють соціальну й економічну ефективність.

Соціальна ефективність — відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини.

Інтегруючим показником соціальної ефективності є частка товарів народного споживання в загальному обсязі виробництва за певний період, як правило, — за один рік. У розвинутих країнах світу частка товарів народного споживання у ВНП становить майже 70%, а виробництво засобів виробництва — 30%.

У колишньому СРСР існувала обернена пропорція у співвідношенні цих двох груп товарів. Це свідчило про значно більшу соціальну ефективність економіки розвинутих країн Заходу, з одного боку, та витратний характер економіки колишнього Радянського Союзу — з іншого. В Україні за 1991 — 1998 pp. частка товарів народного споживання скоротилася з ЗО до 24%, що свідчить про погіршення показників соціальної ефективності.

Основною причиною такого становища є насамперед існування в Україні великого військово-промислового комплексу (ВПК), тобто підприємств і галузей, які виготовляють зброю, некерований процес конверсії військового виробництва. Після розпаду СРСР в Україні залишилося приблизно 30% його ВПК. Крім того, наявні велика матеріаломісткість виробництва (витрати матеріалів на одиницю продукції), застаріла структура виробництва (переважання металургійної промисловості, важкого машинобудування тощо), різкий занепад легкої та харчової промисловості під час економічної кризи. Так, порівняно з 1990 р. виробництво товарів народного споживання скоротилося в Україні в 1998 р. майже на 60%.

Конкретизацією соціальної ефективності є економічна ефективність.

Економічна ефективність.

Економічна ефективність — досягнення найбільших результатів за найменших затрат живо! та уречевленої праці.

Економічна ефективність є конкретною формою дії закону економії часу. За капіталістичного способу виробництва узагальнюючий показник економічної ефективності — норма прибутку. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу основною метою стає максимізація не прибутку, а чистого доходу на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку.

Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність і фондомісткість праці, фондовіддача і фондомісткість продукції, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін.

Основні напрями зростання економічної ефективності в Україні: суттєве зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції приблизно в 2,5—3 рази перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах світу, нафти — у 8—10 разів), матеріаломісткості (витрати матеріалів та ресурсів в Україні на одиницю продукції в 2—2,5 рази перевищують аналогічні показники у країнах Заходу), зростання фондовіддачі тощо.