Основи економічних знань (2001)

1. Причини виникнення та сутність глобальних проблем

Глобальні проблеми людства. Поняття "глобальні проблеми" походить від французького слова global, що означає всезагальний, той, що охоплює всю земну кулю.

До таких проблем належать:

відвернення світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру;

необхідність ефективної та комплексної охорони навколишнього природного середовища;

ліквідація відсталості країн, що розвиваються;

продовольча, сировинна, енергетична та демографічна проблеми;

ліквідація хвороб;

раціональне використання глибин Світового океану та мирне освоєння космічного простору;

проблема розвитку самої людини, охорони її прав, перспективи забезпечення її гідного майбутнього.

Глобальна проблема — зв'язки та відносини між державами й соціальними системами, суспільством у загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв'язані шляхом їх взаємодії.

З'ясування сутності глобальних проблем передбачає подальше розкриття основних причин їх виникнення.

Причини загострення глобальних проблем. До основних причин загострення глобальних проблем належать:

І. Швидке зростання народонаселення останніми десятиріччями (демографічний вибух) — найбільш загальна причина, яка характеризує технологічний спосіб виробництва. Так, якщо зростання чисельності населення з 2 до З млрд. осіб відбулося за 32 роки (1928—1960), то через 15 років (у березні 1976) кількість населення земної кулі досягла 4 млрд. осіб, а на початку 1989 p., тобто менше ніж через 13 років, на Землі проживало 5 млрд. осіб. Нині на планеті налічується понад 6 млрд. осіб, що, на думку науковців, у три рази перевищує кількість населення, яка б відповідала можливостям природних ресурсів і енергетичних резервів забезпечити нормальне існування людей уже у 2100 році. Щоб прогодувати, одягнути, забезпечити житлом постійно зростаючу кількість населення, необхідно суттєво нарощувати виробництво промислової та сільськогосподарської продукції, збільшувати обсяг видобування корисних копалин тощо. Це призводить до поступового вичерпання природних ресурсів, підвищення середньої температури на Землі, забруднення навколишнього середовища та інших негативних явищ глобального масштабу. Демографічний вибух супроводжується нерівномірністю зростання населення у різних країнах та регіонах. У країнах, де найбільший приріст населення, а продуктивні сили розвинуті слабо, спостерігаються масовий голод, злидні. Так, в Азії, Африці та Латинській Америці майже 1 млрд. осіб живуть в умовах абсолютних злиднів, до 250 млн дітей хронічно недоїдають; від голоду і постійного недоїдання щороку вмирає понад 40 млн. осіб.

Низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих, екологічно чистих технологій. Внаслідок цього із загального обсягу природної речовини, що залучається до процесу виробництва, форми кінцевого продукту набуває лише 1,5%. З надр планети щороку видобувають майже 100 млрд. т руди, корисних копалин і будівельних матеріалів (по 25 т на кожного жителя). В Україні річний обсяг видобутку мінеральної сировини становить 1 млрд. т, а гірської маси — до 3 млрд. т. Із них тільки 5—8% компонентів мінеральної сировини використовуються для виробництва продукції, а решта йде у відходи. Промислові підприємства України в 1995 р. утворили майже 130 млн. т відходів (що становило понад 2,5 т на душу населення), причому з них використано приблизно 15%, а знешкоджено менше 0,5%. З урахуванням побутових відходів у 1990 р. на одного жителя припадало 318 т нагромаджених відходів, а в 1997 р. — понад 400 т. У 1996 р. частка використаних у виробництві знешкоджених відходів становила 21%, а в 1997 —лише 2,3%. Застосування недосконалих технологій, зокрема спалювання нафти, вугілля й природного газу, призвело до того, що у 1990 р. в атмосферу було викинуто до 6 млрд. т вуглекислого газу промислового походження. Вміст його в повітрі щороку зростає на 0,5%, а за останні 150 років збільшився на 25%, причому на 12% за останні 30 років. У пилогазових викидах міститься понад 1400 шкідливих для людини речовин. Вміст двоокису вуглецю в атмосфері зростає, внаслідок чого температура земної поверхні за останні сто років підвищилася на 0,5%.

Швидка урбанізація, зростання гігантських мегаполісів, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією. У великих промислових центрах країн СНД 60% викидів припадає на автомобільний транспорт. Через нижчу якість автомобілів цих країн кожний із них викидає в повітря у 6 разів більше забруднюючих речовин, ніж у розвинутих країнах Європи. Особливо складна екологічна ситуація в Україні. Майже 10% території держави перебуває у стані глибокої екологічної кризи, до 70% загальної земельної площі наближається до такого стану. Лише 1% території України займають екологічно чисті ареали. Такий стан довкілля передусім зумовлений надмірним концентруванням екологічно небезпечних виробництв. Втрати від аварії на Чорнобильській АЕС до 2000 р. оцінюються до 250 млрд. крб. (у цінах 1990 р.) з урахуванням втрат, пов'язаних із захворюваннями людей. Внаслідок аварії забруднено понад 10 млн. га земель, у тому числі 9 млн. га сільськогосподарських угідь, забруднення Дніпра в 4—5 разів перевищує гранично допустимі норми, але його воду змушені пити 35 млн. жителів України. Внаслідок цього з 68 великих міст СНД з найвищим рівнем забруднення кожне п'яте — українське.

Варварське ставлення людини до природи. Це найбільше виявляється у хижацькому вирубуванні лісів, знищенні річок, створенні штучних водоймищ, забрудненні шкідливими речовинами прісної води. Щороку у світі гине 15 млн. га лісів, на одне посаджене дерево припадає 10 вирубаних, кожної секунди вирубують ліси площею з футбольне поле. За одну хвилину на планеті знищують 20 га лісу. В Україні за період 1955—1995 pp. понад обґрунтовану норму було вирубано майже 20 млн. м3 лісу. За даними Всесвітньої організації здоров'я, до 80% всіх випадків захворювань пов'язано зі споживанням неякісної води. В Україні майже 800 сіл користуються привозною водою, 82% сіл не мають водогону, кількість річок зменшилася на 3 тис. Водночас до водного басейну України щорічно скидається понад 14 млрд. м3 стічних вод (приблизно 300 тис. літрів на одного жителя). Надмірна загазованість, отруєння хімікатами тощо призвели до того, що у кістках сучасної людини вміст свинцю у 50 разів вищий, ніж у наших далеких предків. Поширюється отруєння ртуттю, кадмієм, внаслідок чого катастрофічно зростає кількість серцево-судинних та онкологічних захворювань.

Виникненню ситуації екологічної катастрофи сприяли також відносини капіталістичної власності, насамперед хижацьке ставлення монополій до природних ресурсів, навколишнього середовища, лісів, водних ресурсів, Світового океану тощо. За повоєнний період на США загалом припадає понад 40% світового обсягу забруднення екологічного середовища, а на одного жителя країни — 1 кг токсичних речовин у повітрі. Кожен американець завдає довкіллю у 50 разів більше шкоди, ніж, наприклад, житель Індії.

До погіршення довкілля призвела й деформація соціально-економічної системи у колишньому СРСР та в деяких інших країнах Східної Європи, Монопольна політика міністерств та відомств, панування тоталітарної системи.

Із усієї сукупності глобальних проблем найактуальнішою є відвернення ядерної війни, припинення руйнівної гонки озброєнь.