Бухгалтерський облік (1998)

Господарських фактів-явищ і фактів-процесів, навіть у невеликому господарстві, налічується кілька сотень, а іноді й тисяч. Вони є самостійними об'єктами господарювання, а отже, й обліку. Для того щоб дістати систематизоване уявлення про стан господарства, господарські факти-явища і факти-процеси групують (класифікують) за різними ознаками.

Первинну економіко-правову класифікацію засобів господарювання як явищ та процесів з погляду теорії двоїстості (тобто в продуктивному та правовому аспектах) у контексті суспільного виробництва унаочнено на рис. А.2.3.

Така двоїстість означає, що у процесі господарювання господарські факти-явища та факти-процеси одночасно мають два аспекти: продуктивний та правовий. При цьому, оскільки характеристики обох аспектів подаються у вартісному вираженні (грошах), то це забезпечує постійну їх рівність.

Об'єктом бухгалтерського обліку є лише такий господарський факт-явище або факт-процес господарювання, який: а) здійснився, відбувся; б) змістовна характеристика якого задовольняє або продуктивний, або правовий аспект господарювання, або одночасно обидва; в) дістав вартісне (грошове) вираження.

Коли деякий господарський факт-явище або факт-процес не може бути розглянутий одночасно щодо всіх трьох розглянутих щойно ознак, то він не є об'єктом бухгалтерського обліку. Наприклад, укладання трудового контракту (угоди). Факт господарський, має грошове вираження, але не здійснився. Тому він не є об'єктом бухгалтерського обліку, тобто в системі такого обліку не зафіксується.