Бухгалтерський облік (1998)
А.3.1. Загальне поняття про метод бухгалтерського обліку
У науковому методі поєднуються в історично визначеній формі об'єктивні та суб'єктивні моменти людської діяльності. Об'єктивний бік методу становлять пізнані закономірності реального світу, відтворені в найповнішому і систематизованому вигляді в наукових теоріях. Практичне оволодіння предметом історично випереджає теорії. Із суб'єктивного боку метод постає як сукупність правил, прийомів пізнання й перетворення дійсності.
Загальний метод пізнання — діалектика. Вона, розкриваючи найзагальніші закономірності природи, суспільства й мислення, — єдино правильна філософська основа наукового пізнання.
Метод пізнання має спрямовувати наукову думку відповідно до природи самого предмета. Тому передумовою методу є наукова теорія, хоч генетично метод базується на чуттєво-предметній діяльності.
Діалектика як загальний метод пізнання реалізується через тісний взаємозв'язок зі спеціальними методами.
Спеціальні методи в конкретному науковому пошуку набирають особливих форм осягнення конкретно-наукових закономірностей певної предметної сфери. Вони по-філософськи розкривають глибинну сутність тієї самої предметної сфери у загальній формі законів і категорій розвитку.
Визначаючи роль і місце конкретних наукових методів у процесі побудови й розвитку теорій, діалектика усуває їх однобічність.
Діалектика розглядає всі явища в природі та суспільстві в їх взаємозумовленості, у постійному русі та напрямленості на розв'язання суперечностей, заміну застарілих явищ новими, прогресивними. Діалектичний метод пізнання дає змогу повністю визначити й зрозуміти метод бухгалтерського обліку.
Дослідження кожної науки (галузі знання) залежать і визначаються характером фактів — явищ або процесів, що їх вивчає та чи інша наука, отже, метод бухгалтерського обліку визначає його предмет і об'єкти. Специфічність методу бухгалтерського обліку характеризується особливостями його предмета. До особливостей, що визначили характер прийомів і способів бухгалтерського обліку, насамперед потрібно віднести об'єктивні характеристики предмета бухгалтерського обліку та його об'єктів. Вони змушують розглядати й вивчати їх у взаємному зв'язку, русі, розвитку, зміні форм цього руху.
Теоретичною основою бухгалтерського обліку є загальна теорія економіки. У бухгалтерському обліку господарські факти — явища й процеси — вивчаються за економічними законами, де мають використовуватися всі категорії суспільного виробництва, які характеризують виробничі відносини й продуктивні сили як єдність. Єдність цих двох сторін суспільного виробництва у бухгалтерському обліку виявляється у застосуванні теорії двоїстості (подвійності, балансового методу), у ґрунтуванні майна власника (господарства) за двома «різними ознаками» згідно з вимогами ринкових відносин.
Подвійна характеристика господарських фактів — явищ і процесів, яка в бухгалтерському обліку називається «двоїсте (подвійне) відбиття», є вихідним принципом у побудові бухгалтерського методу.
Метод двоїстості (подвійності) дає змогу:
дістати узагальнений стан господарських фактів — будь-якого власника (господарства) на кожний даний момент за ознаками активу та пасиву;
оцінити результати роботи господарства — прибутковий чи збитковий на підставі порівняння доходу-виручки (виторгу) та витрат (затрат);
забезпечити постійне порівняння розміру господарських коштів майна та їх джерел (капіталу).
Поряд з прийомом двоїстості (подвійності) у побудові методу бухгалтерського обліку застосовують велику кількість передумов та принципів. Далі розглянемо їх докладніше.