Бухгалтерський облік (1998)

На підставі загального визначення бухгалтерського фінансового обліку як упорядкованої та регламентованої інформаційної системи, що систематично відображує в часі (хронологічно) та просторі (системно) стан та зміни стану всіх господарських фактів — явищ і процесів — майнового та економіко-правового порядку в межах господарюючих суб'єктів (суб'єктів господарювання) у грошовому виразі, фінансовий облік можна визначити так.

Бухгалтерський фінансовий облік — це такий бухгалтерський облік, в якому за рівних умов господарювання, що надаються всім суб'єктам ринку, держава (муніципалітет) законодавчо визначає єдині правила ведення згаданого обліку та за єдиними принципами визначає побудову й організацію оцінювання майнових об'єктів (ресурсів) та визначення права власності, методику обліку затрат і доходів, собівартості готової продукції (виробів, послуг та робіт) та порядок визначення фінансових результатів і складання фінансової звітності.

Фінансовий облік передбачає визначення результатів господарювання (прибутку, збитків), системи оподаткування та складання обов'язкової фінансової звітності.

У бухгалтерському фінансовому обліку на підставі теорії двоїстості — балансового методу доказовості та інших принципів побудови такого обліку відображаються стан і зміни стану як засобів господарювання (активів), так і правових відносин щодо засобів господарювання (пасивів).

Рух засобів господарювання (активів) та зміни права власності (пасивів) пов'язаний із затратами діяльності, доходами від діяльності та визначенням фінансових результатів. Облік затрат, доходів та фінансових результатів — центральний момент у побудові бухгалтерської системи фінансового обліку.

Загальну двоїсту (балансову) структуру побудови бухгалтерського фінансового обліку унаочнює рис. Б. 1.10.

Логічно-структурну модель побудови бухгалтерського фінансового обліку як процесу унаочнює рис. Б. 1.11.