Бухгалтерський внутрішньогосподарський облік (1998)

Виробничі підприємства мають змогу будувати облік затрат згідно з положеннями про склад затрат, галузевими особливостями та методичними рекомендаціями, які враховують особливості технології та організації виробництва, а також згідно з методом простого нагромадження затрат у собівартості продукції.

Формування затрат на виробництво продукції в такому разі відбувається в системі рахунків, які було розглянуто раніше. Аналітичний облік виконується залежно від прийнятого варіанта і наявності технічних засобів та обчислювальної техніки. Але в усякому разі має бути забезпечений облік прямих затрат за видами продукції — виробами, групами виробів, видами робіт, видами послуг та непрямими затратами за видами та визначеними центрами (місцями) виникнення й центрами відповідальності.

Затрати на виробництво в бухгалтерському обліку можуть групуватися на рахунках у двох напрямках: за елементами затрат — обов'язково — та за елементами собівартості (тобто статтями затрат) — за потребою. Можливі варіанти: одно- та попередільний.