Фінанси підприємств
10.2. Проектний аналіз інвестицій
Проектним аналізом називається процес аналізу дохідності капітального проекту. Іншими словами, це співставлення затрат на капітальний проект і вигод, які будуть отримані від цього проекту. А оскільки вигоди від будь-якого капітального проекту і затрати на нього звичайно великі і не завжди легко обраховуються, то визначення дохідності перетворюється в довгий аналіз усіх стадій і аспектів інвестиційного проекту. В результаті проектний аналіз став концепцією, яка кладеться в основу інвестиційних проектів у країнах з ринковою економікою. В концепції проектного аналізу склався свій підхід до стадій проекту і аспектів його аналізу.
При підготовці і реалізації капітальний проект проходить "життєвий цикл", який складається з різних стадій. Межі між ними не завжди чіткі, але можна виділити шість таких стадій (інколи їх нараховують вісім):
Передідентифікація і ідентифікація проекту (ці дві стадії часто об'єднують). На цих стадіях спочатку народжується сама ідея, а потім підготовляються основні деталі проекту, він проходить попереднє обґрунтування і порівнюється з іншими проектами. Інакше кажучи, це стадія попереднього техніко-економічного обґрунтування.
Розробка проекту. На цій стадії йде детальне опрацювання всіх аспектів проекту, які остаточно повинні обґрунтувати ефективність проекту. Це можна назвати стадією підготовки техніко-економічного обґрунтування.
Оцінка (експертиза) проекту. Це експертиза, яку проходить підготовлений проект (він вивчається і обговорюється керівництвом фірми, незалежними експертами, потенційними кредиторами, міністерством тощо).
Прийняття проекту (переговори по проекту)- На цій стадії керівництво всіх рівнів і кредитори приймають рішення з проекту, а оскільки у самої фірми зазвичай є альтернативні можливості використовувати економічні ресурси чи у кредиторів є пропозиції про фінансування інших проектів, то ця стадія може виявитись не такою короткою, як здається на перший погляд.
Здійснення проекту. Тут головне - це контроль і спостереження за реалізацією проекту, щоб він не відхилявся від графіка, і одночасне внесення оперативних змін в проект, якщо вони дійсно необхідні.
Експлуатація проекту і оцінка його результатів. На цих останніх стадіях (які часто об'єднуються в одну), не тільки отримують вигоди від введеного в дію об'єкта, але й неодноразово порівнюють отримані результати з плановими. Це потрібно і для аналізу відхилень, які виявляються, і для аналізу набуття досвіду для підготовки нових проектів.
Остання стадія, звичайно найдовша, оскільки проект починає врешті-решт працювати і приносити дохід.
Технічний аналіз, завданням якого є визначення найбільш доцільної для даного інвестиційного проекту техніки і технології.
Комерційний аналіз (маркетинговий), в ході якого аналізується ринок збуту тої продукції, яка буде вироблятися після реалізації інвестиційного проекту, тобто скільки потрібно виробляти продукції, і ринок продукції, необхідної для забезпечення реалізації проекту (перш за все ціни на неї).
Інституціональний аналіз, завдання якого - оцінили організаційно-правове, адміністративне і навіть політичне середовище, в якому буде реалізовуватись проект, і пристосувати його до цього середовища, особливо до вимог державних організацій. Другий важливий момент - пристосування самої організаційної структури фірми до проекту.
Соціальний (соціально-культурний) аналіз, під час якого необхідно дослідити вплив проекту на життя місцевих жителів, добитися доброзичливого чи хоча б нейтрального їх ставлення до проекту.
Аналіз навколишнього середовища, який повинен виявити і дати експертну оцінку шкоди, завдання проектом навколишньому середовищу, а також повинен запропонувати шляхи пом'якшення чи уникнення цієї шкоди.
Фінансовий аналіз.
Економічний аналіз.
Два останніх напрями с ключовими,, і тому варто їх розглянути окремо. Обидва базуються на співставленні затрат і вигод від проекту, але відрізняються підходом до їхньої оцінки. Економічний аналіз оцінює дохідність проекту з точки зору всього суспільства (країни), фінансовий аналіз - тільки з точки зору фірми та її кредитора (якщо проект кредитується).
Головною метою приватної фірми є максимізація її прибутку. Затрати, які несе фірма під час реалізації інвестиційного проекту, зводяться переважно до витрат на оплату товарів і послуг, необхідних для проекту. В більшості випадків при розрахунку проекту фірма використовує ціни, які вона заплатить за необхідні для проекту товари і послуги, і ті ціни, які заплатять споживачі за продукцію, яка отримується від реалізації проекту.
Однак з точки зору суспільства ці ціни не завжди можуть бути прийнятними мірою вартості затрат і вигод. Наприклад, ціпи можуть бути завищені через включення в них витрат на виплату податків чи ж занижені через їх субсидування державою. Для економічного аналізу потрібно позбуватися цих елементів, щоб уникнути подвійного обчислення яке виникає через те, що спочатку суспільство платить виробнику завищену (занижену) ціну через включення в ціну продукції, що закуповується, податків (субсидій), а потім забирає у нього частішу його доходів у вигляді податку і дає виробнику-додатковий дохід у вигляді субсидії, тобто нараховує податки і субсидії ніби двічі.
В інших випадках ціни проявляються через монопольну практику, механізм їх державного регулювання, митних зборів тощо, в результаті чого вони відхиляються від рівноважних. Для очищення цін в економічному аналізі використовуються розрахункові, так звані тіньові, ціни. Вони визначаються на основі такого положення: якими були б ціни на внутрішньому ринку при відсутності вищевказаних цінових впливів. Найпростіший спосіб визначення тіньової ціни - взяти ціну світового ринку і перерахувати її в гривні, використовуючи ряд прийомів.
Підхід, що базується на альтернативі, можна використовувати і при розрахунку тіньових цін на ті товари, на які немає світових цін: на землю, робочу силу, різноманітні послуги тощо. Якщо фірма здійснює проект на своїй землі, і тому вартість землі фактично не входить в затрати на фінансовому аналізі, то при економічному аналізі можна визначити тіньову ціну:
а) на базі вартості аналогічних ділянок на місцевому земельному ринку;
б) якщо цього ринку немає, то на базі вартості оренди аналогічних ділянок;
Проектний аналіз здійснюється на основі прийомів, які не є привілеєм проектного аналізу, а використовуються також в інших галузях теоретичної і прикладної економіки.
Аналізуючи дохідність інвестиційного проекту, необхідно порівнювати дві майбутні альтернативні ситуації :
а) фірма здійснила свій проект;
б) фірма не здійснила цей проект.
Подібний аналіз часто називають "з проектом - без проекту". В модифікованому вигляді цей прийом можна представити формулою
Рінв = Рпр – Спр,
де Рінв - дохідність інвестиційного проекту;
Рпр - зміни в вигодах/доходах завдяки проекту;
Спр - зміни в затратах завдяки проекту.
Приклад. Припустимо, що в фірми є проект, розрахований на сім років. Як зміняться вигоди (доходи) фірми, якщо вона здійснить цей проект і якщо вона від нього відмовиться? Без проекту доходи фірми складуть 50, а затрати - 40 тис. грн. У випадку реалізації проекту доходи виростуть до 90, а затрати - до 60 тис. гри.
Таким чином, реалізація проекту підвищить дохідність фірми на 20 тис. грн., незважаючи на ріст її затрат за проектом.
а) ріст доходів при реалізації проекту та їх незмінність при відмові від нього; б) падіння доходів у випадку відмови від проекту; Р - чистий дохід, Т - роки.
На рис. 12. видно, що площа сектора А перевищує площу сектора Б, тобто чистий дохід фірми Р при варіанті виконання проекту вищий, ніж при варіанті "без проекту". Проте частіше буває так, що чисті доходи фірми навіть занижуються, якщо не реалізовується проект (проекти).
Описаний вище прийом і багато інших прийомів проектного аналізу базуються на принципі необхідності вимірювати грошовою міркою всі вигоди і затрати. А якщо це важко чи неможливо? Особливо часто це стосується вигод в тих випадках, коли вони наперед заплановані, але важко оцінювані в грошовому вимірі, тоді можливе використання прийому "найменші затрати". Наприклад, керівництво великої фірми поставило ціль: забезпечити за рахунок фірми утримання дітей співробітників у дитячих садках. Для досягнення цієї мети і отримання тим самим вигоди (яку, однак, важко перевести в гривні), потрібно розробити кілька альтернативних проектів. Наприклад, фірма може: а) побудувати і утримувати один великий дитсадок; б) утримувати в різних районах міста кілька невеликих дитячих садків; в) оплачувати працівникам утримання їхніх дітей в інших дитсадках міста.
Таким чином, вигода у всіх цих альтернативних проектів одна і та ж (вважаємо, що якість обслуговування дітей однакова у всіх проектах), а затрати різні, проте розмірні в грошовому виразі. Тому залишається одне: знайти найдешевший проект, тобто найбільш ефективний спосіб здійснення затрат для досягнення поставленої мсти.