Зовнішньоекономічна діяльність підприємства (2006)
3.3. Види митного режиму в Україні
— імпорт;
— реімпорт;
— експорт;
— реекспорт;
— транзит;
— тимчасове ввезення (вивезення);
— митний склад;
— спеціальна митна зона;
— магазин безмитної торгівлі;
— переробка за межами митної території України;
— знищення або руйнування;
— відмова на користь держави.
Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.
Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, що підтверджують заявлений режим.
Імпорт — митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:
— подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;
— сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;
— дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.
Реімпорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.
Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:
— походять з митної території України;
— ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;
— не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;
Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортовані.
У разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їх експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їх експорті, повертаються власникам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їх заяв. Повернення зазначених сум здійснюється за рахунок державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів.
Особа, що переміщує товари в режимі реімпорту, сплачує суми, одержані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих під час вивезення (експорту) цих товарів, а також проценти з цих сум, нараховані за обліковою ставкою Національного банку України.
Експорт — митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання щодо їх повернення на цю територію та без визначення умов їх використання за межами митної території України. Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:
— подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;
— сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;
— дотримання експортером вимог, передбачених законом.
Реекспорт — митний режим, відповідно до якого товари,
що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту. Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо:
— митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором за участю України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів;
— товари, що реекспортуються, перебувають у тому самому стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
— товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;
— товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.
Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулюється виключно законами України. До товарів, що реекспортуються, не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених законом.
Транзит — митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України. Товари, що переміщуються транзитом, мають:
— перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
— не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту;
— у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;
— у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;
У випадках, передбачених законодавством України, митний орган дозволяє переміщення товарів у режимі транзиту лише за умови належного обладнання транспортного засобу та застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення. Рішення про допущення товарів до переміщення в режимі транзиту приймається митним органом на підставі наявних документів і за умови виконання перевізником положень Митного кодексу та інших законів України.
Тимчасове ввезення (вивезення) — митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим подальшим поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування. Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:
— подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);
— надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, зумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але які не перевищують строків, встановлених Митним кодексом;
— подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.
Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається:
— щодо товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах;
— професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації або зйомки фільмів;
— контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі
не є комерційною операцією;
— зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерційного характеру;
— товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;
— особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для спортивних цілей;
— матеріалів для реклами та туризму;
— транспортних засобів, що використовуються виключно
для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.
Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) приймається митним органом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.
Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України). З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших обставин строк, зазначений у викладених вище положеннях, може бути продовжений відповідним митним органом. Звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно законами України.
До закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна:
— вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням, наданим митному органу;
— або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з додержанням вимог Митного кодексу та інших законодавчих актів України.
У разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).
Митний склад — митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.
Режим митного складу може застосовуватися щодо будь-яких товарів, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам або потребують особливих умов зберігання, мають зберігатися у спеціально обладнаних приміщеннях.
Строк зберігання товарів, ввезених з-за меж митної території України, в режимі митного складу не може перевищувати трьох років з дати поміщення цих товарів у зазначений режим. Строк зберігання в режимі митного складу підакцизних товарів, ввезених із-за меж митної території України, не може перевищувати трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим.
Товари, ввезені з-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання мають бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою для отримання іншого митного режиму. Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення зазначеного строку такі товари мають бути вивезені за межі митної території України.
З товарами, які перебувають у режимі митного складу, можуть проводитися такі операції:
— операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів;
— підготовка товарів з дозволу митного органу до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.
Конкретний перелік та порядок здійснення таких операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики — митні ліцензійні склади. Ліцензування діяльності, пов'язаної з відкриттям та експлуатацією митних ліцензійних складів, здійснюється відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ліцензійних умов.
Спеціальна митна зона — це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон з-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом. Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України.
Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами у межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обов'язки органів управління зоною з виконання вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.
Митний орган, у зоні діяльності якого знаходиться спеціальна митна зона, з метою належної організації митного контролю може вимагати від органів управління цією зоною вжиття таких заходів:
— спорудження огорожі по периметру зони;
— встановлення обмежень щодо порядку доступу в зону у певні години роботи;
— застосування інших заходів, що не перешкоджають нормальному функціонуванню зони відповідно до закону про таку зону.
Забороняється будь-яке будівництво в межах спеціальних митних зон без попереднього погодження з митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться спеціальна митна зона.
З метою забезпечення належного митного контролю у спеціальних митних зонах митні органи мають право:
— здійснювати постійний контроль та нагляд за кордонами спеціальних митних зон, а також за доступом у них;
— вимагати від осіб, які переміщують товари через кордон спеціальної митної зони, ведення обліку руху таких товарів з метою їх контролю;
— проводити перевірку товарів, що переміщуються через кордон спеціальної митної зони, з метою забезпечення здійснення передбачених Митним кодексом операцій та недопущення переміщення заборонених товарів;
— здійснювати перевірки товарів, що перебувають у спеціальних митних зонах;
— здійснювати інші передбачені законом заходи, спрямовані на забезпечення надійності митного контролю.
У спеціальних митних зонах допускається здійснення виробничих та інших комерційних операцій з товарами за умови додержання положень Митного кодексу. Перелік видів товарів та операцій, що з ними здійснюються, визначається у законі про конкретну спеціальну митну зону. З метою забезпечення виконання законів та з урахуванням характеру товарів можуть запроваджуватися окремі заборони та обмеження щодо здійснення операцій з товарами у спеціальних митних зонах. Такі заборони та обмеження стосовно спеціальних митних зон встановлюються законами. Кабінет Міністрів України може обмежувати або забороняти ввезення окремих товарів у спеціальні митні зони. Товари можуть перебувати у спеціальних митних зонах протягом усього часу функціонування таких зон.
Особи, які здійснюють операції з товарами у спеціальних митних зонах, ведуть облік товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються та реалізуються, і подають митним органам звітність про такі операції у порядку, що встановлюється Державною митною службою України. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах спеціальних митних зон, мають відображатися в облікових документах.
У разі ліквідації спеціальної митної зони власники товарів, що перебувають у цій зоні, або уповноважені ними особи зобов'язані розпорядитися зазначеними товарами до моменту остаточного вирішення усіх питань, пов'язаних з ліквідацією спеціальної митної зони. У разі якщо до моменту остаточного вирішення усіх питань, пов'язаних з ліквідацією спеціальної митної зони, власник товарів, що перебувають у цій зоні, або уповноважена ним особа не розпорядиться зазначеними товарами, такі товари підлягають декларуванню для отримання іншого митного режиму.
Магазин безмитної торгівлі — митний режим, згідно з яким товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, перебувають та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.
Товари, а також супутні товарам роботи в режимі магазину безмитної торгівлі реалізуються лише у спеціальних торговельних закладах (магазинах безмитної торгівлі). Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів мають виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України. Приміщення магазину безмитної торгівлі може включати в себе:
— торговельний зал (зали), у тому числі бари та пункти громадського харчування;
— допоміжні приміщення;
— склад магазину.
Строк перебування товарів у режимі магазину безмитної торгівлі не може перевищувати трьох років з дня їх поміщення у цей режим. Після закінчення або впродовж зазначеного строку товари можуть бути заявлені митному органу:
— для вільного обігу на митній території України;
— вільного обігу за межами митної території України;
— поміщення в режим митного складу;
— знищення під митним контролем.
Власники магазинів безмитної торгівлі можуть мати митні склади для зберігання та подальшого постачання в магазини всіх видів товарів, у тому числі підакцизних. Магазини безмитної торгівлі здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів вітчизняного (на умовах експорту) та іноземного походження, крім товарів, заборонених законодавчо до ввезення, вивезення та транзиту через територію України. Порядок відкриття (ліквідації) магазинів безмитної торгівлі, а також правила продажу ними товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Власником магазину безмитної торгівлі може бути лише підприємство-резидент. Власник магазину безмитної торгівлі зобов'язаний:
— своєчасно декларувати митному органу товари, що над
ходять до магазину чи вибувають з магазину, та подавати всі
документи, необхідні для здійснення митного контролю та
митного оформлення;
— виключити можливість надходження до магазину та вилучення з магазину товарів поза митним контролем;
— дотримуватися положень Митного кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;
— вести облік товарів, що надходять до магазину безмитної торгівлі та реалізуються ним, і подавати митним органам, в зоні діяльності яких знаходиться магазин безмитної торгівлі, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою Державною митною службою України.
Коли набирає чинності рішення про ліквідацію магазину безмитної торгівлі, розміщення нових партій товарів, а також реалізація товарів у магазині не дозволяються. Товари, що перебувають в магазині безмитної торгівлі, підлягають негайному переміщенню на склад магазину та декларуванню власником магазину до іншого митного режиму.
Переробка на митній території України — митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.
Ввезення та переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюються з дозволу митного органу відповідно до положень Митного кодексу та інших законів України. Дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути скасований митним органом, якщо він виданий на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або у разі, якщо підприєм-ство-резидент, якому виданий такий дозвіл, не дотримується положень Митного кодексу та інших актів законодавства України.
Кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території України не обмежується. Операції з переробки товарів можуть включати:
— власне переробку товарів;
— обробку товарів — монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержують інші товари;
— ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;
— використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.
Обмеження на окремі операції з переробки товарів, порядок виконання операцій з переробки товарів, включаючи можливість та умови використання українських товарів у процесі переробки, визначаються Митним кодексом та іншими законами України.
Окремі операції з переробки товарів за дорученням підпри-ємства-резидента, якому видали дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу митного органу можуть здійснюватися іншим підприємством. При цьому відповідальність перед митними органами за дотримання визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видали дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України.
У разі, якщо за умовами переробки товарів на митній території України передбачається виконання кількох операцій з їх переробки кількома підприємствами, кожне з підприємств, яке бере участь у процесі переробки, повинне одержати дозвіл митного органу на переробку товарів на митній території України. Переміщення товарів між підприємствами, що беруть участь у їх переробці, здійснюється з дозволу і під контролем митних органів.
Строк переробки товарів на митній території України обчислюється починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що ввозяться для переробки. Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-ре-зиденту з огляду на тривалість процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.
Зважаючи на технологічні особливості переробки, Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки переробки товарів, ніж ті, що зазначені вище.
Митні органи можуть проводити перевірку товарів, ввезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції з переробки таких товарів. Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що створюються в результаті переробки товарів на митній території
України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) на переробку товарів на митній території України.
У разі вивезення за межі митної території України товарів, ввезених для переробки на митній території України, чи продуктів їх переробки такі товари підлягають декларуванню митним органам з поданням окремого документа — митної декларації, в якій зазначають кількість та вартість українських товарів, витрачених на здійснення операцій з переробки товарів, що ввозилися для переробки.
Митне оформлення українських товарів, використаних під час переробки товарів, що походять з інших країн, здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом та іншими законами України для митного оформлення експорту товарів українського походження.
Якщо умовами переробки на митній території України товарів, що походять з інших країн, передбачено проведення розрахунків частиною продуктів їх переробки, такі продукти мають бути оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту зі справлянням усіх належних податків і зборів та застосуванням відповідних заходів нетарифного регулювання відповідно до законодавства.
Переробка за межами митної території України — митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та подальшого повернення в Україну.
Під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватися операції, зазначені у Митному кодексі України. Законами України можуть бути встановлені обмеження щодо окремих операцій з переробки товарів за межами митної території України.
Вивезення товарів для переробки за межами митної території України здійснюється з дозволу митного органу на основі положень Митного кодексу та інших законів України. Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної території України може бути скасовано митним органом у разі, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або якщо підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень Митного кодексу та інших законів України.
Строк переробки товарів за межами митної території України обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що вивозяться для переробки. Строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом під час видачі дозволу підприємству-резиденту з огляду на тривалість процесу переробки товарів, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.
Зважаючи на технологічні особливості переробки, Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки переробки товарів, ніж ті, що зазначені вище.
Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що створюються в результаті переробки товарів за межами митної території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) на переробку продукції за межами митної території України.
У разі ввезення на митну територію України товарів, вивезених за її межі для переробки, чи продуктів переробки вони підлягають декларуванню з поданням окремого документа — декларації на товари іноземного походження, які були витрачені в процесі переробки українських товарів. Продукти переробки, що ввозяться на митну територію України, оподатковуються відповідно до закону.
Знищення або руйнування — митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.
Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.
Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника чи іншої заінтересованої особи. Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний митний режим як товари, ввезені на митну територію України і які перебувають під митним контролем.
Відмова на користь держави — митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.
Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, виданого у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, що не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави.