Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю

5.2. Корпоративне управління промисловою власністю

Для існування економіки і підприємницької діяльності необхідно поєднати три складові: капітал, силу і мудрість. Без фінансів (капіталу) жодна діяльність неможлива. Для цього у фірмі, концерні, корпорації (далі — компанія) є акціонери, чиї акції і створюють її капітал. Окрім того, для управління компанією необхідна сила і міць. У найбільшої компанії може бути величезний капітал, але без сили вона не зможе працювати. Більше того, навіть маючи силу і капітал, компанія може стати банкрутом у разі відсутності мудрості, тобто відповідного способу управління.

Передумова успішної діяльності компанії, а отже, її виживання — опанування усіма формами знань, зокрема, знаннями у вигляді промислової власності і нематеріальних активів, що їх збираються використовувати. Ця компетенція має розглядатися в процесі розвитку, тобто слід постійно критично аналізувати досягнуте. Подальший розвиток не може не викликати глибоких змін способів діяльності, особливо управління компанією.

Як справедливо зазначено у роботі [17], вихід на внутрішній і зовнішній ринки, успішний збут наукової продукції залежать безпосередньо від наявності і професіональності функціонування служби патентно-ліцензійної роботи, що за кордоном розглядається як "серце" комерційної діяльності компанії.

Ініційований державою інтерес до проблем промислової власності вплинув і на зростання рівня сприйняття власниками і менеджерами компаній проблем, які стосуються інтелектуальної діяльності і нематеріальних активів.

Зазвичай, менеджерам компаній досить складно обґрунтувати значущість промислової власності для розвитку бізнесу. На жаль, чимало керівників підприємств ще не до кінця усвідомлюють, яке велике джерело доходів може бути пов'язано безпосередньо з інтелектуальною діяльністю. Однак, якщо цей бар'єр вдається подолати, виникає реальна можливість реалізації економічного потенціалу промислової власності.

У вертикально-інтегрованій компанії, яка має налагоджену систему адміністративного управління і поставила за мету створення системи управління промисловою власністю, виникають об'єктивні умови для її реалізації.



Без визначеної і зафіксованої у нормативно-методичній документації патентно-ліцензійної політики компанії не може бути створено корпоративну систему управління промисловою власністю. При цьому саме розробка документації становить найбільші труднощі при створенні цієї системи. Це пов'язано з тим, що здебільшого в компаніях дотепер не налагоджено відповідних відносин щодо результатів інтелектуальної діяльності; як правило, відсутнє патентно-інформаційне забезпечення договорів НДДКР; мізерна кількість поданих заявок на ОПВ. До розробки корпоративної патентно-ліцензійної політики реально можна приступити лише після створення підвалин системи корпоративного управління промисловою власністю, а саме:

• формування бази даних результатів інтелектуальної діяльності, які належать і використовуються підприємствами компанії;

• розробки і затвердження основних нормативно-методичних документів;

• створення і впровадження технічних засобів, які забезпечують діяльність з управління промисловою власністю;

• розробки облікової політики стосовно нематеріальних активів.

Організаційно-функціональна структура управління промисловою власністю має бути максимально адаптованою до наявної структури управління компанією.

Особливістю вертикально-інтегрованих компаній є територіальна відокремленість тих підприємств, що входять до її складу, які мають єдину систему фінансування і корпоративну програму НДДКР. Тому за розробки організаційно-функціональної моделі управління промисловою власністю необхідно враховувати складнощі, пов'язані з кадровим забезпеченням щодо патентно-інформаційної роботи. В адміністративних центрах компаній також не завжди є служби, які займаються питаннями промислової власності.

Основним завданням організаційно-функціональної структури є забезпечення координації діяльності технічної, економічної, юридичної служб, які відповідають за формування плану і виконання договорів НДДКР. Одним з важливих завдань при формуванні корпоративної структури управління промисловою власністю є долучення до неї підрозділів, пов'язаних з плануванням і виконанням договорів НДДКР.

Нормативно-методична документація діяльності стосовно створення і використання ОПВ має забезпечити реалізацію корпоративної політики в ділянках:

• загальних принципів управління промисловою власністю;

■ порядку розподілу прав на результати інтелектуальної діяльності;

• принципів організації корпоративного ринку ліцензій;

• порядку консолідації і облікової політики щодо нематеріальних активів;

• врегулювання відносин між авторами і правовласниками;

• забезпечення режиму конфіденційності щодо результатів інтелектуальної діяльності;

■ порядку формування і використання корпоративної бази даних результатів інтелектуальної діяльності тощо.

Для забезпечення безперервності процесу управління промисловою власністю в умовах територіально відокремлених підприємств і відсутності професіональних кадрів на місцях велике значення має створення автоматизованої системи управління промисловою власністю. Належним чином реалізована система має у своїй основі базу даних про результати інтелектуальної діяльності, яка містить інформацію правового, технічного, економічного і бухгалтерського характеру, а також базу даних корпоративних нормативно-методичних документів (стандартів, положень, методик, типових договорів тощо).

Ця інформація є необхідною і достатньою для прийняття типових управлінських рішень, наприклад, для контролю щодо виявлення і оформлення прав на охороноздатні результати розробок, підтримання чинності охоронних документів, обліку прав на ОПВ у складі майна компанії, попередження дублювання тематики НДДКР тощо. Крім цього, корпоративна автоматизована система забезпечує доступ співробітників компанії, які перебувають в різних регіонах, (у межах наявних у них прав доступу) до інформації про результати інтелектуальної діяльності.

За ринкових відносин головною умовою виживання компанії є підтримання попиту на продукцію або, інакше кажучи, її конкурентоспроможності. Продукт розумової праці стає об'єктом ринкового обміну лише тоді, коли він має суспільну споживчу вартість. Тому для оцінки конкурентоспроможності своєї продукції необхідно аналізувати потреби ринку, можливості постійних конкурентів, формувати споживчі смаки на нову продукцію. Для становлення ринкових відносин має стати законом така політика: "Створювати тільки те, що безумовно буде купленим, а не намагатися нав'язати споживачу те, що вдалося виготовити, без врахування його споживчих смаків і вивчення кон'юнктури ринку".

У науковій діяльності це виявляється в тому, що фундаментом роботи стають, насамперед, системні технологічні дослідження відомостей світового фонду патентної, кон'юнктурно-економічної, науково-технічної та іншої інформації, цілеспрямоване використання передового досвіду, розробка нових ОПВ і захист прав власності на них.

Стосовно прикладних досліджень, то це патентно-кон'юнктурне обґрунтування програми досліджень на початковому етапі і патентно-кон'юнктурний супровід усіх етапів створення новацій. Формування системи досліджень, розробка новацій, визначення форми їх захисту (за патентним законодавством, за законом у сфері авторського права, за ліцензійними договорами тощо) — найважливіший ефективний засіб просування продукції на ринки збуту, одержання гарантованих прибутків і економічної стабільності компанії.

Цілком зрозуміло, що для виконання зазначеного обсягу робіт треба залучати висококваліфікованих фахівців, звертатися до посередників — патентних повірених, але їх послуги мають високу вартість.

Так, з практики роботи патентних повірених України, одну годину своєї роботи вони оцінюють у 50 — 100 $ США; пошук інформації за однією тематичною рубрикою міжнародної патентної класифікації визначається сумою 250 — 300 $ США; витрати на розробку проекту ліцензійного договору становлять близько 2000 $ США; оформлення заявки на одержання патенту оцінюється у 150 — 200 $ США; виконання патентних досліджень оцінюються десятками тис. $ США, а комплексні патентно-конюнктурні дослідження ринку наукоміст-кої продукції набагато більше; вартість розгляду спорів у судових інстанціях — до 50 тис. $ СІЛА.

За таких умов економічно доцільніше створювати власні служби для патентно-ліцензійної роботи. При створенні патентно-ліцензійного підрозділу враховуються умови і специфіка роботи з огляду на обсяг функціональної відповідальності і завдань, що стоять перед компанією.

Робота патентно-ліцензійного підрозділу має сенс і з погляду виконання патентних, ліцензійних і маркетингових функцій компанії як складової частини її діяльності, правових і організаційних умов для творчості, використання ОПВ у виробничих, наукових і комерційних інтересах.

Для досягнення поставленої мети ця робота передбачає таку функціональну відповідальність патентно-ліцензійного підрозділу — (Рис. 5.2)



Патентні дослідження тем НДР

Робота полягає у визначенні технічного рівня і тенденцій розвитку об'єктів дослідження з масиву патентної інформації, тобто патентних досліджень.

Мета патентних досліджень — одержання висхідних даних для обґрунтованого вибору напрямку дослідження, забезпечення розробки винаходів, використання сучасних досягнень і уникнення невиправданого дублювання робіт.

Патентні дослідження є науково-дослідною діяльністю, невід'ємною й обов'язковою частиною виконання НДР, і проводяться на всіх етапах наукової праці. При виконанні патентних досліджень керуються ДСТУ 3575 — 97 "Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення".

Виявлення и оформлення винаходів по темах НДР В основі роботи патентно-ліцензійного підрозділу лежить не принцип забезпечення розробки винаходів узагалі чи "наближення" ініціативного винаходу до конкретної теми, а патентно-дослідницький супровід, виявлення й оформлення винаходів по темі НДР в інтересах створення продукції, яка за своїми технічними характеристиками перевершувала б кращі вітчизняні і зарубіжні зразки і мала споживчий попит.

Оформлення об'єкта передбачуваного винаходу на предмет правової охорони здійснюють після об'єктивної оцінки технічного рівня, необхідності патентування, продажу ліцензії, ноу-хау, надання послуг типу інжиніринг.

Організація експериментальної перевірки об'єктів винаходів

Робота передбачає розробку планів використання винаходів, спільну організацію і забезпечення процесу створення експериментального зразка, випробування, вироблення рекомендацій з налагодження виробництва і маркетингу продукції.

Патентування винаходів в іноземних державах

Правова охорона об'єктів техніки є обов'язковою умовою вигідної реалізації продукції. Робота передбачає добір об'єкта патентування, оцінку його значущості, вибір країн і обґрунтування цього вибору, процедуру патентування, оцінку патенто-здатності, патентної чистоти і конкурентоспроможності об'єкта, контроль за дотриманням прав і обов'язків зі сплати мита.

Правова охорона промислових зразків і товарних знаків

Правова охорона промислових зразків передбачає захист художньо-конструкторських рішень, необхідних для задоволення ринкового попиту, які одночасно з функціональним змістом забезпечують естетичну привабливість об'єкта комерційної пропозиції.

Товарний знак як ОПВ виконує рекламну і товарну функції.

Ліцензійна робота

Ліцензійна робота передбачає організацію і проведення обміну науково-технічними досягненнями через торгівлю ліцензіями як на запатентовані технічні рішення, так і на непатен-тоздатні рішення, зокрема, ноу-хау.

Послуги типу інжиніринг передбачають укладання контракту на виконання різних технічних послуг, наприклад, патентних досліджень, дослідницьких робіт тощо.

У практиці діяльності організацій має місце і такий вид робіт, як лізинг, що передбачає орендні послуги на технологічне устаткування, яке може містити винахід.

Франчайзинг — різновид ліцензійної роботи з ноу-хау і товарного знака одночасно.

Комплектування фонду патентної, кон'юнктурної і зага-льнотехнічної інформації

Комплектуванню фонду патентної документації й інформації передує розробка тематичного рубрикатора робіт, проведених у компанії.

Надалі здійснюють замовлення на одержання патентних бюлетенів, комплектування систематичної реферативної картотеки і картотеки повних описів винаходів, довідково-пошукового апарату.

В інтересах патентно-кон'юнктурних досліджень комплектують фірмову картотеку (фірмове досьє).

Фонд загальнотехнічної інформації призначено для підвищення рівня інформаційного забезпечення патентних і патентно-кон'юнктурних досліджень.

Автоматизація патевтно-дослідяицьких робіт

Автоматизацію здійснюють з метою створення патентної безпаперової технології для підвищення якості інформаційного забезпечення, скорочення трудозатрат, вирішення питання "інформаційного валу", вилучення трудомістких операцій з процесу патентно-дослідницького супроводу, оформлення заявок на ОПВ, діловодства з патентування, ліцензування тощо.

Робота передбачає створення баз даних ЕОМ, канальних мереж зв'язку з підприємствами компанії й автоматизації робочих місць.

Таким чином, створення корпоративної системи управління промисловою власністю, яка має єдину методологічну, організаційну, нормативно-методичну й інформаційну основи, є засобом реалізації економічного потенціалу у сфері промислової власності.