Аналіз банківської діяльності (2003)

Методичне управління організацією аналітичної роботи на рів¬ні комерційних банків за умови централізованої форми здійснюється відділом економічного аналізу або відділом аналізу банківських ризиків.

На рівні НБУ керівництво аналітичною роботою здійснюється управлінням аналізу діяльності банків та контролю економічних нормативів департаменту банківського нагляду.

Етапи аналізу банківської діяльності

Етапи аналітичної роботи розрізняються за трудомісткістю роботи, обсягом інформації, що обробляється, та часом проведення. Відповідно до цього змінюються кваліфікаційні вимоги до службовців банку, які зайняті на окремих етапах аналітичної роботи.

З наведеної схеми видно, що аналіз діяльності банку здійснюється в три етапи.

Докладніше зупинимося на першому етапі, в рамках якого проходить так зване «читання» балансу. Під «читанням» балансу розуміють попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи банку та його фінансовим станом. «Читання» балансу починається зі встановлення змін у розмірі валюти балансу за звітний період. Для цього підсумок балансу на кінець звітного періоду порівнюють зі підсумками балансу на початок звітного періоду. Це дає змогу визначити загальний напрямок руху балансу. В умовах стабільної економіки збільшення валюти балансу оцінюється позитивно, а зменшення — негативно. В умовах інфляційних процесів необхідно проводити коригування валюти балансу на рівень інфляції у звітному періоді.

У процесі «читання» балансу проводиться візуальна та найпростіша перевірка показників балансового звіту за формальними та якісними ознаками. З цією метою здійснюється структурування окремих його статей, групування рахунків пасиву й активу за різними критеріями. У процесі «читання» балансу перевіряється:

відповідність окремих груп активу і пасиву балансу за строками, видами витрат, їх джерелами, категоріями контрагентів;

дотримання нормативних вимог Національного банку України;

дотримання внутрішніх правил комерційного банку.

Крім того, перевіряється:

правильність заповнення балансу, звітних форм, тобто наявність усіх підписів, підсумків балансу, його розділів, статей;

взаємоув’язка показників різних форм звітності.

Особливу увагу в процесі «читання» балансу звертають на так звані «хворі» статті балансу. «Читання» «хворих» статей балансу дає змогу зробити деякі висновки про фінансовий стан банку.

Тільки виконавши зазначену роботу, можна розрахувати показ¬ники, необхідні для аналізу, які будуть відображатися в зведених таблицях.