Аналіз банківської діяльності (2003)

В умовах переходу до ринкових відносин особливу роль серед банківських операцій відіграють послуги, пов’язані з обслуговуванням розрахунків.

Залежно від платіжного інструменту виділяють такі форми розрахунків: готівкові та безготівкові. Перевагами безготівкового обігу є: скорочення суспільних витрат обігу; створення сприятливих умов для державного регулювання грошового обігу, прискорення обігу грошових коштів суб’єкта.

Безготівкові розрахунки поділяються на дві групи:

розрахунки за товарними операціями (за товарно-матеріа¬льні цінності, надані послуги та виконані роботи);

розрахунки за нетоварними операціями (перерахування податків до бюджету та позабюджетних фондів, одержання та повернення позичок тощо).

Важливим елементом системи безготівкових розрахунків між підприємствами та організаціями є їх форми . Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ № 135 від 29 березня 2001 р., безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

платіжне доручення;

платіжна вимога-доручення;

меморіальний ордер;

розрахунковий чек;

акредитив;

вексель;

платіжна вимога;

пластикові картки.

Застосування тієї чи іншої форми розрахункових документів визначається особливостями господарських взаємовідносин підприємств, спрямоване на зміцнення договірної дисципліни, забезпечення безперебійних платежів і прискорення обігу грошових коштів.

За складом учасників розрахункові операції поділяються на:

внутрішньобанківські;

клієнтські;

міжбанківські.

За видами розрахунків розрахункові операції поділяються на:

акредитивні;

переказні;

інкасові;

клірингові.

Аналіз безготівкових розрахунків здійснюється за такою схемою:

Визначається загальна сума проведених безготівкових розрахунків за звітний період, у тому числі за окремими формами розрахунків.

Розраховується питома вага кожного виду безготівкових розрахунків у загальній сумі надходжень та платежів і визначаються зміни в динаміці.

Зіставляються надходження за безготівковими платежами та виплати за всіма формами безготівкових розрахунків, тобто визначається приплив або відплив кредитних ресурсів банку. Такий аналіз робиться як у розрізі окремих клієнтів, так і за всіма клієнтами разом.

Розраховується коефіцієнт накопичення коштів на поточних рахунках клієнтів (коефіцієнт осідання коштів):

.

Проводиться факторний аналіз зміни обсягів безготівкових розрахунків за допомогою прийомів елімінування. При цьому може бути використана така факторна модель:

Визначається загальна сума отриманих банком доходів від проведення безготівкових розрахунків, у тому числі за окремими клієнтами. Відхилення за отриманими доходами щодо проведення безготівкових розрахунків виникає за рахунок двох факторів:

кількість відпрацьованих платіжних документів;

середній дохід на один платіжний документ (тариф).

Факторна модель матиме такий вигляд:

При трифакторній моделі кількість платіжних документів можна подати як добуток кількості клієнтів та середньої кількості документів у розрахунку на одного клієнта (середньої активності клієнта за платежами).

Аналогічно проводиться факторний аналіз витрат щодо здійснення безготівкових розрахунків. При цьому виділяються витрати на сплату відсотків за залишками на поточних рахунках клієнтів та комісійні витрати за розрахунковим обслуговуванням.

Цей показник аналізується в динаміці та порівняно з іншими банками.