Антикризове управління підприємством

У сучасній економічній літературі контроль визнається однією з обов'язкових та надзвичайно важливих функцій менеджменту, яка нарівні з плануванням, аналізом та регулюванням визначає зміст управлінського впливу. Основною метою системи контролю будь-якого процесу визнано своєчасне виявлення відхилень від нормального (запланованого) перебігу провадження та здійснення адекватних управлінських заходів щодо виправлення становища для забезпечення виконання розроблених планів, досягнення встановлених цілей діяльності.

Необхідність впровадження контролю обумовлюється тим, що за його допомогою визначається реальний стан підприємства, перевіряється відповідність його розвитку визначеним завданням, забезпечується ефективне досягнення визначеної мети та завдань управління. Поширеною є точка зору, що якість менеджменту значною мірою обумовлюється рівнем організації контролю.

Контроль у системі антикризового управління являє собою процес забезпечення реалізації його функцій та принципів відповідно до встановлених керівництвом підприємства цілей та завдань. Саме контроль об'єднує в єдине ціле основні функції антикризового управління. Надаючи інформацію про відхилення фактичних показників від планових чи нормативних, аналізуючи причини відхилення та обґрунтовуючи необхідні дії щодо виправлення ситуації, він є засобом зворотного зв'язку між об'єктом управління та системою управління.

Контроль є окремою функцією антикризового управління, в межах якої реалізується контрольний процес, забезпечуючи зіставлення досягнутих результатів діяльності із запланованими. Будучи об'єктивно необхідною функцією менеджменту, контроль посідає важливе місце серед інших функцій антикризового управління, сприяє розробці та прийняттю ефективніших рішень, підвищенню результативності антикризового впливу. Основним завданням контролю в системі антикризового управління є корегування поведінки підконтрольного об'єкта, спостереження та перевірка за перебігом здійснення антикризового процесу відповідно до розробленої антикризової програми, блокування відхилень, що виявляються, та приведення системи до цільового стану за допомогою спеціальних інструментів-регуляторів. Контроль за виконанням антикризової програми підприємства орієнтується на створення умов для досягнення встановлених цільових показників фінансового оздоровлення, дотримання часових та ресурсних обмежень антикризового процесу.

Суб'єктом контролю, тобто особою, що його здійснює, як правило, є та сама особа, що здійснює антикризове управління загалом. За потреби ці функції делегуються одному з працівників економічної або бухгалтерської служби підприємства, який організує збирання, попередню аналітичну обробку та узагальнення контрольної інформації, її передачу (в узагальненому вигляді) на вищий рівень управління або зовнішнім контролюючим органам.

Контроль як елемент системи антикризового управління підприємством характеризується різноманіттям форм, типів та видів, які

можуть бути виділені відповідно до сучасних розробок з питань теорії контролю. Типологію контрольних спостережень антикризових процесів наведено на рис. 9.1.

Відповідно до прийнятої типології, за організаційною ознакою очевидна необхідність виділення зовнішньої та внутрішньої форми контролю.

Зовнішній контроль передбачає контроль за перебігом проведення антикризового процесу зовнішніми (відносно до підприємства) суб'єктами. Він здійснюється як на етапі досудової санації, так і в перебігу провадження у справі про банкрутство. Його суб'єкти - це органи господарського суду, кредитори (комітет та збори кредиторів), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), орган, уповноважений управляти майном боржника, інвестори, представник працівників боржника. Для державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, суб'єктами зовнішнього контролю є також Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, орган місцевого самоврядування.

Внутрішній контроль за перебігом антикризового процесу організується безпосередньо на рівні підприємства. Суб'єктами його здійснення є власники підприємства, антикризовий керуючий (з-поміж фахівців підприємства або залучений зі сторони), працівники підприємства.

Суб'єкти кожної форми контролю зацікавлені у нагляді певного кола контрольних об'єктів відповідно до своїх цілей та завдань (табл. 9.1).

Змістовні форми контролю, як правило, визначаються особливістю об'єктів контрольного спостереження. Виходячи з теоретичних розробок з цього питання, висвітлених у літературі, у процесі антикризового управління мають бути організовані такі змістовні форми контролю, як фінансовий, управлінський, адміністративний та маркетинговий.

Фінансовий контроль передбачає контрольне спостереження за показниками господарсько-фінансової діяльності підприємства в перебігу реалізації антикризової програми, їх обсягом та динамікою порівняно з початком антикризового процесу та визначеними цільовими параметрами. Фінансовий контроль здійснюється на підставі фінансової звітності підприємства, яка ґрунтується на системі бухгалтерського обліку.

Управлінський контроль за виведенням підприємства з кризового стану охоплює більш широкий перелік об'єктів спостереження та базується на використанні інформації управлінського обліку. Об'єктами контролю є внутрішні процеси підприємства, параметри торговельно-технологічного процесу, стан та ефективність використання окремих видів ресурсів, терміни виконання окремих заходів, координація структурних підрозділів щодо забезпечення виконання антикризової програми тощо.

Адміністративний контроль вводиться з метою контролювання виконавчої дисципліни окремих підрозділів та відповідальних осіб стосовно підготовки та вжиття окремих антикризових заходів, передбачених антикризовою програмою.

Маркетинговий контроль у системі антикризового управління орієнтований на перевірку відповідності поточного стану ринкового середовища (територіального чи товарного сегмента відповідного товарного ринку) до прогнозних параметрів, які прийняті при розробці фінансового розділу антикризової програми (обсяг діяльності (товарообороту), обсяг та рівень доходів, витрат, прибутку від господарської діяльності).

Об'єктом маркетингового контролю є кон'юнктура певного сегмента ринку, стан та тенденції розвитку попиту та пропозиції, конкурентоспроможність підприємства, фактори, що обумовлюють рівень прибутковості його операційної (торговельної) діяльності.

Важливою умовою раціональної організації антикризового контролю є ідентифікація об'єктів контрольного нагляду в межах окремих типів контролю: стратегічного, тактичного та оперативного.

Об'єктом стратегічного контролю має бути сукупність передумов, на яких групується розробка антикризової програми (стан та перспективи розвитку зовнішнього та внутрішнього середовища, державне регулювання підприємницької діяльності, поведінка кредиторів тощо). Основним завданням стратегічного контролю є виявлення потреби в корегуванні антикризової програми підприємства, якщо зовнішні та внутрішні зміни зумовлюють недостатню результативність або неадекватність визначених антикризових заходів.

Об'єктом тактичного контролю є результати реалізації антикризової програми та фінансово-господарський стан підприємства в цілому. Завданням організації тактичного контролю є перевірка відповідності фактично досягнутих результатів діяльності цільовим параметрам, встановленим при розробці антикризової програми, безумовне виконання поставлених завдань з фінансового оздоровлення підприємства.

Об'єкти оперативного контролю - це параметри виконання окремих антикризових заходів, передбачених програмою, час виконання окремих процедур (етапів роботи), досягнуті результати тощо. Отже, оперативний контроль полягає у встановленні відхилень у перебігу виконання окремих завдань на рівні окремих виконавців.

За часом проведення контрольного спостереження необхідно виокремлювати такі види контролю: попередній, поточний та заключний.

Попередній контроль здійснюється на етапі розробки антикри-зової програми. Його об'єкти - це:

цілі - коректність визначення, відсутність внутрішніх суперечностей у системі цілей, адекватність кількісних цільових показників визначеним цілям;

прогнози - реалістичність, обґрунтованість їх розробки, інформаційна достатність для прийняття рішення;

обмеження - повнота визначення внутрішніх та зовнішніх чинників, які обумовлюють можливість та дієвість реалізації антикризо-вих заходів;

управлінські рішення - їх обґрунтованість, адекватність визначеним цілям та обмеженням, раціональність (оптимальність), відповідність очікуваних результатів цільовим параметрам, перевірка достатності визначених антикризових заходів для досягнення цільових параметрів фінансового оздоровлення;

бюджет (план витрат на проведення антикризових заходів) - реалістичність, можливість виконання, оптимальність.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо в перебігу виконання антикризової програми та має на меті відстеження відповідності фактичних результатів діяльності, перебігу виконання окремих заходів до показників, передбачених програмою; „слабкі сигнали" внутрішнього та зовнішнього середовища про наявність проблем, пов'язаних з виконанням антикризової програми.

Заключний контроль здійснюється по закінченні реалізації антикризової програми. Метою його здійснення є, по-перше, остаточна перевірка відповідності досягнутого фінансового стану підприємства до визначених цільових параметрів, по-друге, перевірка законності реалізації окремих антикризових заходів та проведення взаємо-розрахунків з кредиторами; по-третє, контроль наявності передумов, які запобігають повторенню кризових явищ у майбутньому та є гарантією стабільності отриманого результату.

Розглянуті відмітні особливості окремих форм, типів та видів контролю підтверджують тезу при багатоаспектність контрольних об'єктів та завдань, охоплення ними усіх етапів та рівнів реалізації антикризового впливу.

Ефективність контролю в системі антикризового управління обумовлюється додержанням єдиних принципів, що мають фундаментальне методологічне значення. До основних з них належать принципи цілісності, всебічності, системності, динамічності та адекватності.

Принцип цілісності системи контролю за перебігом реалізації антикризової програми полягає у раціональному поєднанні форм, типів та видів контролю, які задовольняють вимоги управління комплексною контрольною інформацією по усіх об'єктах контролю, що у сукупності характеризують діяльність щодо виведення підприємства зі стану кризи та досягнуті результати.

Всебічність як принцип побудови контролю - забезпечує управління контрольною інформацією з усіх напрямів діяльності підприємства з урахуванням взаємозв'язку процесів та явищ, з яких ця діяльність складається.

Дотримання принципу системності обумовлює вимоги до побудови системи контролю як упорядкованої сукупності взаємопов'язаних складових, напрямів та елементів, кожен з яких відіграє певну роль у досягненні загальних завдань контролю як функції антикризового менеджменту.

Принцип динамічності системи контролю зобов'язує враховувати при її побудові постійні зміни, що відбуваються у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства під час підготовки та реалізації антикризових заходів. Принцип динамічності обумовлює відкритий характер системи контролю, готовність до розвитку, потребу в адаптації та удосконаленні.

Принцип адекватності в побудові системи контролю потребує врахування особливостей об'єкта контролю конкретного підприємства, а також притаманних йому специфічних завдань та обмежень проведення антикризових процедур.