Макроекономіка (2005)

Окрім названих основних (ВВП, ВНП), існує цілий ряд інших взаємопов'язаних показників національного рахівництва. Всі вони розраховуються на підставі ВВП і використовуються з тією чи іншою метою в макроекономічному аналізі.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:

ЧВП = ВВП – Амортизаційні відрахування.

Національний доход (НД) – сукупний доход в економіці, який отримують власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі) – можна отримати коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих податків:

НД = ЧВП – Чисті непрямі податки.

Показник особистого доходу (ОД) можна розрахувати, коли від національного доходу відняти внески на соціальне страхування, нерозподілений прибуток акціонерних підприємств, податки на прибуток акціонерних підприємств і додати суму трансфертних платежів. Необхідно також відняти чистий відсоток і додати особисті доходи, отримані у вигляді відсотку.

Використовуваний доход (ВД) розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі:

ВД = ОД – Прибутковий податок – Неподаткові платежі державі.

Це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання та заощадження. У США, наприклад, частка споживчих витрат і відсоткових платежів складає близько 96 %, а частка особистих заощаджень – близько 4 %. У Молдові це співвідношення складає: 82 % – фактичне кінцеве споживання і 18 % – валові заощадження.

Частка особистих заощаджень у використовуваному доході називається нормою особистих заощаджень. У США вона складає приблизно 4 %, в Італії – 22 %, в Японії – 18 %.

Відповідно до СНС для економіки України останнім часом розглядаються нові показники: валовий національний доход (GNI) і валовий національний наявний доход (GHDI).

Валовий національний доход дорівнює ВВП плюс первинні доходи, одержані резидентами за кордоном у вигляді оплати праці, відсотків, дивідендів, не інвестованих доходів від прямих зарубіжних інвестицій, мінус первинні доходи, передані резидентами за кордон:

GNI = ВВП + YL – YM,

де YL – первинні доходи, одержані з-за кордону; YM – первинні доходи, передані за кордон.

Валовий національний наявний доход GHDI дорівнює валовому національному доходу плюс поточні трансферти, одержані резидентами з-за кордону, мінус поточні трансферти, передані за кордон:

GNDI = GNI + TrL – TrM,

де TrL – поточні трансферти, одержані з-за кордону; ТгM – поточні трансферти, передані за кордон.

Валовий національний наявний доход дорівнює сумі кінцевого споживання та національних заощаджень.

В цілому базисна система макропоказників ринкового типу включає:

– валовий внутрішній продукт;

– споживання основного капіталу;

– чистий внутрішній продукт (1 – 2);

– сальдо первинних доходів, отриманих із-за кордону;

– валовий національний доход (1 + 4);

– чистий національний доход (4 – 2);

– сальдо поточних трансфертів, одержаних із-за кордону;

– валовий національний наявний доход (5 + 7);

– кінцеве споживання;

– національні заощадження (8 – 9);

– сальдо капітальних трансфертів, одержаних із-за кордону (безоплатна передача активів капітального характеру з інших країн);

– фінансові джерела інвестицій (10 –11);

– валове нагромадження;

– придбання невироблених нематеріальних не фінансових активів (патенти, ліцензії тощо),

– чисте кредитування (+), чисте запозичення (–) [12 – 13 – 14].

Валове нагромадження основних капіталів крім основних операцій, пов'язаних з придбанням основних фондів, включає капітальний ремонт, витрати на поліпшення земельних ділянок, витрати у зв'язку з передаванням прав власності на землю, основні фонди, лісові ділянки та нематеріальні активи – сплату юридичних послуг, мита та податків. У сучасному трактуванні нагромадження воєнні витрати на придбання товарів і послуг з нього виключаються.

Заощадження плюс сальдо капітальних трансфертів, одержаних із-за кордону, дорівнюють: інвестиції плюс нагромаджені невиробничі нематеріальні активи плюс чисте кредитування (чисте запозичення) мінус споживання основного капіталу.

Чисте кредитування (чисте запозичення) – перевищення або дефіцит джерел фінансування порівняно з витратами на чисте придбання не фінансових активів; на рівні економіки в цілому чисте кредитування або чисте запозичення свідчить про обсяг ресурсів, які країна виділяє «іншому світу» або інший світ дає цій країні.