Макроекономіка (2005)

Найпростішою посткейнсіанською моделлю економічного зростання є модель Домара. В ній у явному вигляді присутній тільки ринок благ. Технологія виробництва представлена виробничою функцією Леонтьєва з постійними технологічними коефіцієнтами витрат факторів. Припускається, що на ринку праці існує надлишкова пропозиція і це забезпечує постійність рівня цін. Ринок благ є збалансованим. Фактором збільшення сукупного попиту і сукупної пропозиції є приріст інвестицій.

При відсутності технічного прогресу в довгостроковому періоді після доведення обсягу капіталу до оптимального розміру, що забезпечує максимум прибутку, гранична продуктивність капіталу стає постійною, і тоді середня продуктивність капіталу дорівнює його граничній продуктивності.

Таким чином, в описаних умовах рівноважне зростання економіки досягається тоді, коли темп приросту інвестицій дорівнює добутку значень продуктивності капіталу і граничної схильності до заощадження. Оскільки в стані динамічної рівноваги величина граничної продуктивності капіталу (значення а) визначається існуючим рівнем розвитку техніки, то в моделі Домара змінити рівноважний темп зростання можна лише за рахунок зміни граничної схильності до заощадження.

Рівність темпів зростання національного доходу і капіталу основна ознака динамічної рівноваги при відсутності технічного прогресу.

Розглянемо цей процес на графіку (рис. 15. 5.).

На рисунку в квадранті І зображено графік виробничої функції. У квадрантах II і IV проведені допоміжні лінії під кутом 45° до осей координат. У квадранті III представлений графік функції заощаджень. Виробнича функція визначає обсяг пропозиції, а функція заощадження — обсяг попиту.

В періоді to при обсягу капіталу К0 сукупна пропозиція складе уо. Щоб у періоді /о і сукупний попит дорівнював у0, обсяг інвестицій повинен дорівнювати І0. Такий обсяг інвестицій збільшить у періоді t обсяг капіталу до Kq + о -К. Тоді в періоді ti сукупна пропозиція буде дорівнювати уь і т. д.

Таким чином, з теорії зростання Е. Домара слідує, що існує рівноважний темп зростання, при якому гарантовано повне використання існуючих в кожному періоді виробничих потужностей. Рівноважний темп зростання тим вищий, чим більша рівноважна норма заощаджень і чим менша капіталомісткість продукції. Однак динамічна рівновага нестійка, і тому необхідне державне регулювання економічного зростання.