Сучасна економіка (2005)

Собівартість — це частина вартості продукту праці, сукупність витрат, витрат у грошовій формі, яка використовується на відновлення спожитих засобів виробництва й оплату праці

Спожиті засоби виробництва мають багато видів витрат, а оплата праці поділяється на основну і додаткову. Тому структуру собівартості можна продемонструвати на основі структури калькуляції собівартості одиниці продукції (рис. 69).

Розрізняють виробничу собівартість, пов'язану із виробництвом продукції, і повну собівартість, до складу якої, крім виробничої собівартості, входять ще й позавиробничі видатки (головним чином витрати, пов'язані з реалізацією продукції).

Види собівартості

Існує багато видів собівартості. їх можна класифікувати за місцем здійснення витрат, економічним характером (виробнича і збутова), на момент визначення витрат (планова, фактична) (рис. 70).

Залежно від галузі виробництва виокремлюють також специфічні форми собівартості. Наприклад, у сільському господарстві крім індивідуальної собівартості обчислюють також зональну, яка дає можливість правильно визначити спеціалізацію сільськогосподарських зон.

Аналіз собівартості одиниці продукції дає можливість виявити її зміни і напрями зниження.

Шляхи зниження собівартості продукції

Зниження собівартості продукції має винятково велике значення для розвитку виробництва. Воно залежить від економії живої та уречевленої праці.

Шляхи зниження собівартості продукції наведено на рис. 71.

Однак зниження собівартості не завжди є доцільним. Якщо це призводить до погіршення якості продукції, то такий захід є економічно не виправданим.

Наприклад, при виробництві меблів іноді застосовують дешеву тканину для оббивання. Це зменшує собівартість продукції, проте період амортизації цих меблів коротший. Такий шлях зниження собівартості не можна вважати доцільним.