Економічна теорія (2003)
25.1. Сукупний попит і чинники, що його визначають
Сукупний попит — це потреби, представлені на ринку в грошовій формі. Це той обсяг національного виробництва, який споживачі згодні купити при певному рівні цін. Залежність між обсягом виробництва, цінами і попитом називається законом сукупного попиту. Суть його полягає в тому, що за інших рівних умов споживачі захочуть придбати тим більше кінцевих товарів і послуг, чим нижчим буде загальний рівень цін, і навпаки. Це означає, що між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва існує зворотна, або від'ємна залежність.
Закон сукупного попиту можна виразити графічно у вигляді кривої сукупного попиту (рис. 25.1):
Залежність, виражена законом сукупного попиту, виявляється як рух від однієї точки до іншої вздовж нерухомої кривої AD. При цьому до числа інших рівних умов відноситься збереження незмінної грошової маси. Дійсно, якщо зростуть ціни, то для купівлі товарів треба більше грошей, а якщо грошей не стає більше, то купівлі товарів і послуг повинні поменшати.
Крива сукупного попиту відображає зміни, що відбуваються в поведінці споживачів по мірі зростання цін. На зміни в поведінці споживачів впливають три основних чинники.
По-перше, ефект відсоткової ставки. Підвищення цін (при незмінній кількості грошей) збільшує попит на гроші, тому що для здійснення кожної операції їх потрібно більше. Це веде до збільшення відсоткової ставки, яка по суті є ціною за користування грошима. В результаті споживання і інвестиції з використанням кредиту стають дорожчими і їх обсяги скорочуються, тобто падає сукупний попит.
По-друге, ефект багатства. Зростання цін веде до падіння купівельної здатності накопичених фінансових активів. У результаті купівлі багатьох товарів стають нездійсненними або відкладаються, що приводить до скорочення сукупного попиту.
По-третє, ефект імпортних закупівель. Збільшення рівня цін на внутрішньому ринку приводить до того, що все більше вітчизняних покупців віддадуть перевагу купівлі імпортних товарів. У результаті сукупний попит на товари вітчизняного виробництва всередині країни впаде.
Отже, дія закону сукупного попиту в чистому вигляді виявляється «за інших рівних умов». Якщо ж ці умови змінюються, то можливий випадок, коли сукупний попит буде збільшуватися при зростаючих цінах або, навпаки, при незмінній ціні буде куплено більше (або менше) товарів і послуг. Графічно це виявиться у вигляді зміщення кривої сукупного попиту праворуч (або ліворуч) (див. рис. 25.2).
Подібні зсуви зумовлені дією нецінових чинників сукупного попиту. До їх числа відносяться, по-перше, величина грошової маси і, по-друге, витрати. Далі розглянемо, як зміни в кожному з елементів структури ВНП по витратах впливають на сукупний попит, при припущенні щодо незмінності загального рівня цін.
Споживання. Добробут споживачів. Він складається з усіх активів, які має в своєму розпорядженні населення (включаючи нерухомість і цінні папери). При зниженні реальної вартості активів (при стабільному загальному рівні цін) споживачі будуть витрачати менше коштів, а зберігати для відшкодування втрат у добробуті більше. Відповідно сукупний попит скоротиться. Графічно це виразиться в зміщенні самої кривої сукупного попиту ліворуч. Якщо ж реальна вартість активів зросте (наприклад, при різкому збільшенні вартості землі, курсу акцій або прибутковості облігацій), то споживачі можуть збільшити свої витрати при тому ж загальному рівні цін, і сукупний попит зросте, що виразиться в зміщенні кривої сукупного попиту праворуч.
Заборгованість споживачів. Якщо рівень заборгованості зростає, то споживачі можуть скоротити свої витрати (при інших рівних умовах). І навпаки. Наслідком цього буде відповідно зниження або збільшення поточних витрат і, отже, скорочення або розширення сукупного попиту.
Рівень і динаміка податків. Якщо зростає ставка прибуткового податку, то поменшає (за інших рівних умов) обсяг коштів, призначених для споживання. Це приведе до скорочення сукупного попиту і до відповідного зміщення кривої на графіку. Якщо ж ставки прибуткового податку меншають, то процес піде в зворотному напрямі.
Очікування споживачів з приводу майбутньої динаміки цін і своїх доходів. Так, якщо споживачі чекають зростання своїх доходів, вони можуть збільшити споживання, розширити споживчі витрати вже при існуючому рівні доходів, зменшивши поточні заощадження. І навпаки. Це приведе відповідно до розширення або до звуження сукупного попиту.
Інвестиції можуть зрости або скоротитися при стабільному рівні цін, що спричиняє розширення або звуження сукупного попиту. Це зумовлюється рядом причин.
По-перше, зміна відсоткової ставки. Зростання відсоткової ставки веде до дорожчання кредиту. Підприємцям стає невигідним брати позику для здійснення інвестиційних витрат, скажімо, для будівництва нового цеху і закупівлі обладнання. Наслідком цього стане зниження інвестиційних витрат і звуження сукупного попиту, що відіб'ється на графіку зміщенням кривої сукупного попиту ліворуч. Якщо ж відсоткова ставка впаде (наприклад, через певне збільшення грошової маси), то ситуація буде розвиватися в зворотному напрямі: використання кредитних коштів стане більш вигідним, інвестиційні витрати виростуть і сукупний попит розшириться.
По-друге, очікувані доходи від інвестицій. Інвестиції можуть вирости (навіть при зростанні відсоткової ставки), якщо в майбутньому очікується зростання прибутку на вкладений капітал. Якщо ж отримання прибутку проблематичне (наприклад, через зниження споживчих витрат внаслідок недостатнього фінансування бюджетної сфери), то інвестиційні витрати не будуть зроблені і сукупний попит скоротиться.
По-третє, наявність надмірних виробничих потужностей. Якщо на підприємстві є простоюючі потужності, воно не стане їх розширювати. Якщо ж має місце повне завантаження всіх наявних потужностей, то підприємства можуть почати їх розширення. Це приведе до збільшення сукупного попиту.
По-четверте, розвиток технологій. Впровадження нових технологій вимагає збільшення інвестиційних витрат і веде до відповідного розширення сукупного попиту.
По-п'яте, податки з підприємств. Будь-яке збільшення податків зменшує прибуток і знижує стимули до здійснення інвестицій. Тим самим вужчає сукупний попит. Скорочення ж податків може привести до збільшення капіталовкладень і відповідного розширення сукупного попиту і зміщення кривої сукупного попиту праворуч.
Між збільшенням державної закупівлі товарів і послуг і сукупним попитом існує пряма залежність (принаймні доти, доки зростання державних витрат не зажадає збільшення податків). Зменшення ж державних витрат за інших рівних умов скоротить сукупний попит.
Зміни чистого експорту мають місце при збільшенні або скороченні закупівлі на внутрішньому ринку іноземними споживачами (при незмінному рівні цін). Наприклад, збільшення цін на ринках інших країн робить більш конкурентоспроможними вітчизняні товари і збільшує попит на внутрішньому ринку. Скорочення (або збільшення) національного доходу в зарубіжних країнах, з якими торгує країна, за інших рівних умов приведе до зниження (або зростання) закупівлі товарів і послуг цією країною і вплине відповідним чином на динаміку сукупного попиту на внутрішньому ринку.
Важливим чинником, що визначає зміни в обсязі чистого експорту, виступають також і валютні курси. Наприклад, якщо курс гривні підвищується, то іноземний покупець повинен дати більше своїх грошових одиниць за одну гривню, і ціна купівлі товару, виражена в національних грошових одиницях покупця, зросте (при його незмінній внутрішній гривневій ціні). Це може призвести до скорочення попиту на вітчизняні товари з боку іноземних споживачів. З іншого боку, українському споживачеві в такій ситуації доведеться давати менше гривень за одну іноземну грошову одиницю, і це може стимулювати ввезення товарів із-за кордону. Як наслідок можливе скорочення попиту на ринку на вітчизняні товари.