Міжнародна торгівля (2001)

Згідно з українським законодавством діє визначений порядок укладання контракту, тобто встановлена процедура, відповідно до якої угода сторін про встановлення контрактних відносин вважається досягнутою, а контракт оформленим. Ця процедура складається з двох частин: пропозиції про укладання контракту (оферти) однієї сторони і прийняття цієї пропозиції іншою стороною (акцепт).

Пропозиція (оферта) волевиявлення правоздатного суб'єкта МКО, яке вміщує суттєві складові майбутнього контракту, зроблена з наміром укласти контракт. Щоб пропозиція про укладання контракту вважалася дійсною, вона повинна відповідати конкретним вимогам, а саме:

– адресат пропозиції — одна або кілька конкретних осіб;

– свобода волевиявлення;

– правоздатність і дієздатність суб'єктів;

– серйозність;

– кваліфікованість;

– вміщувати суттєві пункти майбутнього контракту.

Приклад.

– Державна організація А публікує реклами про тендер у зв'язку зі створенням нової телефонної мережі. Така реклама— це запрошення направляти оферти, які А може акцептувати чи ні. Але коли реклама вміщує конкретні технічні умови проекту і вказує, що контракт буде укладений з тим, хто подасть пропозицію з найнижчою ціною і яка відповідатиме технічним вимогам, все це може означати оферту.

Розрізняють два види оферти: тверду і вільну.

Тверда оферта— це документ, в якому надається письмова пропозиція на продаж визначеного товару, надісланий продавцем одному можливому покупцеві, де вказуються суттєві умови майбутнього контракту і визначено строк дії оферти.

Вільна оферта— це документ, який може бути виданий на одну і ту саму партію товару кільком можливим покупцям; не зв'язує продавця своєю пропозицією і не встановлює строк для відповіді.

Строки обов'язковості пропозиції (оферти) можуть зазначатися кількома способами (рис. 6.3).

Відміна пропозиції укладання контракту.

Згідно з Віденською конвенцією про договори міжнародної купівлі–продажу товарів (Відень, 1980 р.) і Принципів міжнародних комерційних контрактів (UNIDROIT, 1994 p.), оферта може бути відмінена, якщо повідомлення про відміну отримано адресатом оферти раніше або в той самий момент, коли оферта отримана.

Відкликання оферти.

Відповідно до міжнародного права оферта може бути відкликана, якщо повідомлення про відкликання буде отримане адресатом оферти до відправки ним акцепту.

Однак пропозиція не може бути відкликана: а) при невідкликаній оферті і б) за умови, коли адресат оферти покладається на невідкликаність оферти.

Приклади.

– А запрошує В зробити письмову пропозицію стосовно умов, за яких В може побудувати будівлю. В пропонує конкретну оферту, яка вміщує заяву такого змісту: «Ціни та умови не дійсні після 1 серпня». Якщо А та В діють у рамках правової системи, де така заява розглядається як вказівка на невідкликаність оферти, то дана пропозиція є безвідкликаною до вказаної дати. Тоді В може розраховувати, що його оферта розумітиметься як невідкликана. Зовсім іншого розуміння можна чекати, якщо адресат діє в правовій системі, де такі заяви не вважаються достатніми для визначення безвідкликаності оферти.

– А звертається до В з проханням реставрувати 10 картин за умови, що робота буде закінчена протягом трьох місяців і ціна за роботу не перевищуватиме встановленої суми. В повідомляє А, що перш, ніж прийняти оферту, він вважає необхідним розпочати роботу над однією картиною і після цього він дасть відповідь протягом п'яти днів. А погоджується. В розпочинає роботу. А не може відкликати свою оферту продовж цих п'яти днів.

Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти)— це волевиявлення одного суб'єкта. Такому акцепту притаманні всі властивості пропозиції.

Акцепт— заява або інша поведінка адресата оферти, яка виражає його згоду з офертою.

Форми прийняття пропозиції (оферти):

– безумовний акцепт оферти;

– акцепт контроферти;

– прийняття пропозиції і мовчання протилежної сторони;

– прийняття пропозиції із запізненням.

Безумовний акцепт оферти.

Пропозиція (оферта) повинна бути прийнята без жодних обмовок або обмежень.

Акцепт контроферти.

За наявності обмежень або обмовок можна говорити про нову пропозицію, де сторони помінялись місцями: ініціатор виступає в ролі особи, що приймає пропозицію, а той, хто приймає пропозицію, перетворюється на ініціатора.

Приклади.

– А замовляє В устаткування, яке повинно бути випробуване в приміщенні А. У своєму підтвердженні замовлення В повідомляє, що він акцептує умови оферти, однак він додає, що хотів би бути присутнім на випробуванні устаткування. Додаткові умови не є суттєвою зміною оферти і тому стають частиною контракту, якщо тільки А не заперечить без невиправданої затримки.

Прийняття пропозиції і мовчання протилежної сторони.

За загальними правилами мовчання або бездія самі по собі не є акцептом. Ситуація може виглядати інакше у тому разі, коли сторони узгодили між собою те, що мовчання означатиме акцепт, або коли це випливає з дійсної ділової практики чи звичаю.

Однак у будь–якому разі для оферти недостатньо в односторонньому порядку заявити в своїй пропозиції, що вона буде акцептована при мовчанні адресата. Адресат оферти вільний не тільки акцептувати чи не акцептувати оферту, але він може також її просто проігнорувати.

Приклади.

– А послав запит В щодо умов подовження контракту на поставку шампанського, строк дії якого закінчувався 31 грудня. В свою оферту В включив пункт, яким передбачається, що «коли В не отримає від А жодних повідомлень до кінця листопада, то В вважатиме, що А погодився подовжити контракт на умовах, указаних вище». А не послав ніякої відповіді. Попередній контракт завершив свою дію у встановлений строк без узгодження між сторонами нового контракту.

– Згідно з довгостроковим контрактом на поставку шампанського В регулярно приймав замовлення А без прямого акцепту. 15 листопада А замовив більшу кількість товару до нового року. В не відповів і не зробив поставку у вказаний строк. В порушив контракт, оскільки у відповідно до встановленої між сторонами практики мовчання зі сторони В стосовно замовлень, отриманих від А, означає акцепт.

Прийняття пропозиції із запізненням.

Прийняття пропозиції із запізненням трактується так чи інакше в законодавстві різних країн. Наприклад, за італійським правом в ініціатора пропозиції є право затвердити запізніле прийняття оферти, причому достатньо тільки заявити контрагенту, що контракт укладено. В деяких законодавствах прийняття пропозиції із запізненням вважається новою офертою, згоду з якою потрібно отримати від попереднього ініціатора.

Приклад.

– А призначає 5 листопада кінцевим строком для акцепту своєї оферти. А отримує акцепт від В 9 листопада. Однак А акцептує запізнілий акцепт В і зараз же повідомляє його про свої наміри. Незважаючи на ту обставину, що дане повідомлення В отримує тільки 11 листопада, контракт укладено 9 листопада.

Якщо заява про прийняття пропозиції зроблена своєчасно, отримана ініціатором пізніше строку для прийняття оферти, тоді контракт вважається укладеним, якщо ініціатор знав або міг знати про своєчасно відправлену відповідь. Або контракт вважається неукладеним, якщо ініціатор відразу ж після отримання пропозиції повідомить іншу сторону, що він не бажає зв'язувати себе офертою.

Приклад.

– А призначає 31 березня датою закінчення строку для акцепту своєї оферти. В, знаючи про те, що звичайний час для пересилки А листів поштою становить три дні, відправляє свій лист з акцептом оферти А 25 березня. Через страйк поштової служби в країні А лист (на конверті вказано дату відправки 25 березня) доставляється А тільки 3 квітня. Акцепт В, хоча із запізненням, має юридичну силу, якщо тільки А не заперечить на це без невиправданої затримки.

Відміна акцепту.

Акцепт може бути відмінений, якщо повідомлення про це отримано оферентом раніше чи в той самий момент. Необхідно підкреслити, що оферент не може змінити свого рішення після того, як адресат оферти відправив свій акцепт (Відень, Конвенція про договори міжнародної купівлі–продажу товарів, 1980 p.).