Міжнародна торгівля (2001)

В економічній теорії є велика кількість класифікацій МКК. Наведена нижче об'єднує головні критерії загального і детального розподілу МКК на групи (рис. 8.1) і є прийнятною більшістю як учених, теоретиків, так і практиків.

Односторонні контракти — договори, де тільки одна із сторін, що домовляються між собою, зобов'язується виконати певні умови, визначені у контракті. Вони створюють обов'язки для однієї сторони і право для іншої. Тобто на одній стороні лежить обов'язок належного виконання, інша має право вимагати належного виконання обов'язку без жодної взаємності.

Приклад: – Приймаюча сторона за контрактом зберігання зобов'язана повернути товар у встановлений строк у належному стані. В свою чергу, інша сторона має право вимагати повернення товару від протилежної сторони без жодної взаємності.

Двосторонні (синаллагматичні) та багатосторонні контракти–договори — це ті, в яких права та обов'язки виникають у кожної сторони (наприклад, контракти купівлі–продажу або орендні контракти).

Односторонній контракт необхідно відрізняти від односторонніх юридичних операцій, для виникнення яких достатньо волі тільки одного суб'єкта. Проте всі МКК є двосторонніми юридичними операціями, оскільки для їх виникнення потрібне узгодження волі хоча б двох контрагентів.

Слід також розрізняти двосторонній контракт з великою кількістю осіб та багатосторонній контракт. Якщо у першому кілька суб'єктів на одній стороні висловлюють єдину волю, продиктовану взаємним інтересом, то в багатосторонньому контракті кожний його учасник виступає самостійною стороною і висловлює особисту волю, захищаючи індивідуальний інтерес.

Обтяжливі (боргові, покриті) контракти— контракти, на підставі яких одна сторона забуває певну користь, але в той самий час повинна забезпечити інший стороні відповідну вигоду, подати визначене відшкодування.

Добродійні (безоплатні) контракти — контракти, в яких сторона не видає жодного відшкодування за користь, здобуту з договору.

Формальні контракти — контракти, для укладання яких недостатньо узгодження волі контрагентів, а вимагається висловити цю угоду в особливій формі.

Приклад: – Контрагент В з України укладає МКК з контрагентом А з Великобританії. Згідно з чинним законодавством України МКК повинні укладатися в письмовій формі.

Реальні контракти — контракти, для укладання яких також недостатньо узгодження від контрагентів, а необхідна передача предмета контракту (наприклад, контракти купівлі–продажу послуг).

Консенсуальні контракти— контракти, для здійснення яких не вимагається ніякої форми, крім звичайного узгодження волі контрагентів, яке може бути виражене вербально.

Прості контракти — контракти, структура яких складається з елементів одного контракту.

Складні контракти — контракти, у структурі яких є елементи різних контрактів (наприклад, контракти купівлі–продажу товарів, що включають елементи контрактів перевезення, зберігання, страхування).

Неістотні контракти— контракти, які суперечать конституційним принципам суспільного устрою, нормам, дотримання яких гарантується під загрозою примусу чи відповідно до моралі суспільства.

Заперечуванні контракти— контракти, які укладені з недоліками волевиявлення чи особами з обмеженнями діє та правоздатності.

Комутативні контракти— контракти, за яких у момент укладання контракту відомі обсяг, рівень і співвідношення взаємних зобов'язань сторін.

Приклад: – Орендні контракти. – Комісійні контракти.

Конкретно відомо, що віддає одна сторона та що отримує інша.

Алеаторні контракти — ризиковані контракти, контракти честі, за яких у момент укладання невідомі рівень, обсяг і співвідношення взаємних обов'язків (наприклад, контракти страхування).

Іменні контракти— контракти, які вказані в законодавстві під спеціальними назвами.

Приклад: – Орендні контракти. – Комісійні контракти. – Контракти купівлі–продажу товарів.

Безіменні контракти — контракти, які не зазначені у законодавчих і нормативних актах (наприклад, франчайзинг).

Генеральні контракти — контракти, в яких сторони визначають загальні елементи співробітництва в одному великому діловому заході (наприклад, будівництво великих інвестиційних об'єктів).

Поточні контракти— конкретизація генеральних контрактів. Укладаються в основному на термін до 1 року.

Типові контракти— контракти, які склалися в ділових сферах та які одноманітним способом регулюють визначені відносини у певній господарській галузі.

Стандартні контракти— контракти, які виникли у певній діловій сфері та містять визначені елементи, характерні для такого виду операцій.

Формулярні контракти— контракти, які передбачають усі ситуації, які могли б виникнути з визначених відносин з контрагентами, їх укладають банки, фінансові установи, складські підприємства, залізничні відомства, які мають велику клієнтуру.

Контракти з разовою поставкою — передбачають поставку однією стороною іншій узгодженої між ними кількості товару до встановленої у контракті дати. Разові контракти бувають з короткими і довгими строками поставки.

Контракти з періодичною поставкою — передбачають регулярну періодичну поставку узгодженої в них кількості товару протягом встановленого строку. Контракти з короткими строками поставки, тобто до 1 року, називаються короткостроковими, або річними. Контракти зі строками поставки 1—5 років називаються середньостроковими, 5—20 років — довгостроковими.

Контракти з оплатою в грошовій формі— передбачають розрахунки у визначеній узгодженій сторонами валюті із застосуванням обумовлених у контракті способу оплати та форми розрахунків.

Контракти з оплатою в товарній формі передбачають узгодження продажу одного або кількох товарів з купівлею іншого товару (товарів). Розрахунки в іноземній валюті не проводяться. Такі контракти включають товарообмінні та компенсаційні угоди.

Товарообмінні (бартерні) контракти — передбачають простий обмін узгодженої кількості одного товару на інший. В них

встановлюється кількість товарів, що взаємопостачається або ж сума, на яку сторони зобов'язуються поставити товар.

Компенсаційні контракти (прості) — передбачають взаємну поставку товарів на однакову вартість. Крім цього, передбачається узгодження між сторонами цін таких товарів.

Контракти з оплатою в змішаній формі — це контракти на будівництво підприємств «під ключ» на умовах цільової позички та оплати затрат частково в грошовій, а частково в товарній формі. На сьогодні це — найпоширеніші контракти.