Міжнародна торгівля (2001)

10.2. Виконання арбітражних і судових рішень.

Шляхи виконання арбітражних рішень.

Добросовісне дотримання сторонами.

Примусове виконання

В тому ж порядку, що й судове рішення (відмінність полягає в тому, що спочатку необхідно отримати дозвіл суду на виконання арбітражного рішення).

Виконання згідно з Женевським протоколом і Конвенцією.

Протокол про арбітражні обмовки 1923 p.

Конвенція про виконання іноземних арбітражних рішень 1927 р. виконання відповідно до Нью–Йоркської конвенції. Конвенція про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р.

виконання за відсутності міжнародного регулювання:

– Закон про відправлення правосуддя 1920 р.

– Закон про іноземні судові рішення 1933 р. Виконання судових рішень.

Виконання судового рішення в країні його прийняття.

Виконання судового рішення за межами компетенції суду, який його прийняв:

– порушення нової справи на основі прийнятого рішення в країні, в якій необхідно виконати рішення;

– реєстрація судового рішення в інших країні, а потім його пряме виконання, начебто воно було прийнято в цій країні.

Приклад.

– У США згідно із Конституцією кожний штат повинен визнавати судове рішення інших штатів федерації.

Перелік міжнародних конвенцій.

– Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі–продажу товарів (Відень, 1980 p.).

– Уніфіковані правила для договірних гарантій (МТП, 1978 p.).

– Конвенція про представництво в міжнародній купівлі–продажу товарів (УНІДРУА) (Женева, 1983 p.).

– Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (редакція 1983 p.).

– Конвенція з міжнародного факторингу (Оттава, 1988 p.).

– Конвенція з міжнародного фінансового лізингу (Оттава, 1988 p.).

– Конвенція ООН про міжнародні переказні векселі і міжнародні прості векселі (Женева, 1988 p.).

– Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються накладення арешту на морські судна (Брюссель, 10 травня 1952 р.).

– Конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу (Афіни, 13 грудня 1974 p.).

– Міжнародна конвенція відносно обмеження відповідальності власників морських суден (Брюссель, 10 жовтня 1957 p.).

– Міжнародна конвенція про перевезення вантажів залізничним транспортом (МГК) (Берн, 7 лютого 1970 p.).

– Конвенція про договір міжнародного транспортного перевезення вантажів (КДПГ) (Женева, 19 травня 1956 p.).

– Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) (Берн, 9 травня 1980 p.).

–Уніфіковані правила щодо договору міжнародних залізничних перевезень (МГК);

– Доповнення до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) (Берн, 9 травня 1980 p.).

– Конвенція про визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень (Нью–Йорк, 10 червня 1958 p.).

– Конвенція на доповнення до Варшавської конвенції для уніфікації деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень, що здійснюються недоговірним перевізником (Гвадалахара, 18 вересня 1961 p.).

– Протокол про зміни в Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаний у Варшаві 12 жовтня 1919 р. (Гаага, 28 вересня 1955 p.).

– Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються коносаментів (Брюссель, 25 серпня 1924 p.).

– Конвенція про обмеження відповідальності за морськими вимогами 1976 р. (Лондон, 19 листопада 1986 p.).

– Конвенція Організації Об'єднаних Націй про міжнародні змішані перевезення вантажів (Женева, 1980 p.).

– Конвенція про право міжнародних договорів (Відень, 23 травня 1959 p.).

– Протокол змін, що вносяться у Міжнародну конвенцію про уніфікацію деяких правил щодо коносаментів, підписану в Брюсселі 25 серпня 1924 р. (23 лютого 1986 p.).

– Конвенція про уніфікацію деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень (Варшава, 12 жовтня 1929 p.).

– Стандартні торгові умови Інституту вантажних експедиторів (1984 р.) Йорк–Антверпенські правила 1974 року (Гамбург, 4 квітня 1974 р.).

– Протокол (СПЗ) про зміни у Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил щодо коносаментів 25 серпня 1924 р., з поправками, внесеними Протоколом від 23 лютого 1968 р. (Брюссель, 21 грудня 1979 p.).

– Уніфіковані правила з інкасо (МТП, 1978 p.).

– Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі–продажу товарів (Нью–Йорк, 1974 p.).

– Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ (1976 p.).

– Конвенція ООН про морські перевезення вантажів (Гамбурзькі правила) (Гамбург, 1978 p.).

– Узгоджувальний та арбітражний регламент МТП (1975 p.).

– Інкотермс (1990 p.).



← prev content next →