Розміщення продуктивних сил України (1998)

Районне планування за своїм призначенням є засобом вироблення і деталізації народногосподарських планів розвитку й розміщення продуктивних сил країни. Воно є складовою частиною територіального планування, уточнює й деталізує пропозиції відповідних органів щодо розміщення виробництва. Основою для районного планування є прогноз розвитку національної економіки і Генеральна схема дослідження продуктивних сил України.

Територія, яку охоплює районне планування, за своїми розмірами коливається від масштабів сільського адміністративного району до масштабів країни залежно від місцевих природних умов, спеціалізації народного господарства, розміщення приміських зон, будівельних баз, зон відпочинку. Є такі види районів: промисловий, сільськогосподарський, курортний і приміський.

Особливістю сучасного розвитку народного господарства України є те, що поряд з реконструкцією виробничих об'єктів, конверсією підприємств воєнно-промислового комплексу створюються нові територіально-виробничі комплекси. Районне планування повинно відігравати значну роль не тільки у формуванні ТВК, а й у підвищенні ефективності функціонування їх, у комплексному використанні природних ресурсів району і його території в цілому.

Основна мета районного планування — комплексне розміщення всіх галузей виробництва і невиробничої сфери в районі нині й на перспективу з урахуванням раціонального використання території для всебічного підвищення продуктивності суспільної праці, зниження вартості будівництва і витрат виробництва при одночасному поліпшенні умов праці, побуту й відпочинку населення.

Основні завдання районного планування:

раціональне розміщення промислових об'єктів з погляду максимального наближення їх до джерел сировини, палива, районів споживання, що знижуватиме витрати на перевезення матеріалів і готових виробів;

раціональне розміщення населення і наближення його до місць праці і помешкання з метою створення належних санітарно-гігієнічних умов життя;

раціоналізація транспортної мережі з метою організації внутрішніх і зовнішніх перевезені, вантажів і пасажирів;

комплексне розміщення об'єктів інженерного забезпечення території: водопроводу, каналізації, енергопостачання тощо;

комплексний розвиток усіх галузей народного господарства району;

раціональне розміщення зон масового відпочинку населення з урахуванням місцевих природних і рекреаційних ресурсів;

забезпечення охорони навколишнього середовища при новому будівництві або реконструкції старих підприємств;

максимальне використання місцевих природних ресурсів при організації баз будівельної індустрії;

раціональне зонування території при організації її функціонального використання;

комплексне використання природних умов і ресурсів з метою їх раціональної експлуатації.

Розробка схем районного планування ґрунтується на таких основних принципах:

наближення виробництва до джерел сировини, палива, районів споживання продукції, що сприятиме раціональному використанню транспорту і зниженню транспортних витрат;

забезпечення правильного територіального поділу праці між економічними районами завдяки чіткій спеціалізації виробництва і комплексному розвитку народного господарства;

зближення сільськогосподарського виробництва з промисловим завдяки формуванню різногалузевих АПК, створенню в аграрних районах нових міст і промислових вузлів;

досягнення найповнішої і раціональнішої зайнятості населення з урахуванням регіональної демографічної ситуації;

забезпечення екологічного обґрунтування нового будівництва або реконструкції старих об'єктів.

На основі районного планування, що ґрунтується на принципах, покладених у його основу, розробляють схеми і проекти районних планів. Вони є основою для вибору майданчиків промислових підприємств, житлового, культурного і побутового будівництва, а також інженерних споруд і мереж, транспортних засобів, розташованих у межах району.

Основною інформаційно-статистичною базою для схем і проектів районних планів є прогноз розвитку економіки області, економічного району, країни.

Основними видами районного планування є планування промислових районів і вузлів, сільських адміністративних районів, районів великих міст, а також санаторно-курортних районів.

Районне планування промислових районів і вузлів. Основними проблемами схем районних планів є розміщення промисловості і розселення населення. Необхідна умова для створення економічної основи районних планів — виявити перспективи народногосподарського розвитку промислового району.

Насамперед економічно обґрунтоване визначення перспектив розвитку промислового району дає змогу встановити розміри необхідної території для промислового будівництва, кількість зайнятих у промисловості для розрахунку проектної чисельності населення і його розселення, виявити придатні для нового будівництва ділянки.

При розміщенні нового промислового будівництва в межах району необхідно розглянути питання комплексного використання його природних ресурсів.

Раціональне розміщення нового промислового будівництва дає змогу знизити витрати на будівництво, передусім транспортне.

Досить важливою складовою частиною районних планів промислових районів є схема розселення, яка встановлює розселення зайнятих у районі чи на підприємстві людей; чисельність проектного населення в населених пунктах, шляхи розвитку їх. Крім того, вказують необхідні території для житлового і культурно-побутового будівництва з обґрунтуванням їх розміщення.

Важливим розділом районного планування є організація внутрішньорайонного транспорту, що забезпечує зв'язки підприємств і населених міст району між собою і зовнішніми транспортними магістралями. Поряд з розвитком транспортної мережі необхідно враховувати розвиток інженерних комунікацій, можливості кооперації засобів підприємств району для спорудження водопроводів, каналізаційних ліній, теплових мереж тощо.

Схеми і проекти районних планів мають передбачати пропозиції щодо охорони водних ресурсів, ґрунтів, повітря, рекультивації відпрацьованих кар'єрів, а також меліорації та облагородження території.

Вибір та організація території для масового відпочинку населення є одним із завдань районного планування. Місця масового відпочинку повинні розташовуватися поблизу населених пунктів і мати зручний транспортний зв'язок.

У схемі треба передбачати пропозиції щодо організації мережі шляхів і виду транспорту для зв'язків населення з місцями масового відпочинку.

Досить важливим елементом у схемах районних планів є вибір місця для розміщення будівельних баз, які мають забезпечити комплекс будівельних робіт на території.

Складання схем районних планів промислових районів має такі етапи:

вибір території для промислового будівництва;

врахування можливості реконструкції великих промислових підприємств;

планування транспортної мережі й транспортних засобів;

встановлення санітарно-захисних зон;

інженерна підготовка та обладнання території;

проектування промислового району.

При складанні схеми планів міських промислових районів використовуються такі техніко-економічні показники:

загальна площа території промислового району, га;

площа території, зайнята промисловими підприємствами, га;

площа громадського центру району, резервних територій, га;

невикористані території району, га;

площа під відвалами й відходами, а також підприємствами для утилізації відходів; під житловими і громадськими будівлями, зелених насаджень, га;

загальна протяжність залізничної колії, автошляхів, інших видів транспортних комунікацій, км;

загальна площа під залізничними коліями, вулиць, доріг та автостоянок, га;

площа, яку займають інші види транспорту, га;

загальний вантажооборот району, в тому числі окремими видами транспорту, т/км;

коефіцієнти використання території і озеленення території;

довжина транспортних шляхів, км/га території;

площа вулиць, доріг, стоянок, озеленення на 1 га території району;

кількість працівників у районі, працівників на 1 га території району.

Районне планування сільських адміністративних районів має враховувати пропозиції щодо оптимізації розмірів господарств, розміщення промислових комплексів, чисельності населення, розселення, вибору територій для розміщення перспективних населених пунктів, організації системи культурно-побутового обслуговування населення, капітального будівництва та організації будівельних баз, інженерного обладнання території, транспорту, зв'язку, меліорації та інших заходів внутрішньорайонного характеру.

При складанні схем районних планів сільських адміністративних районів розробляють перелік і проекти розміщення в межах району основних виробничих його центрів, у тому числі ремонтно-технічних станцій, центральних садиб, тваринницьких ферм, підприємств для збереження і первинної переробки сільськогосподарської продукції, для виробництва будівельних матеріалів.

Метою районного планування сільських районів є раціоналізація розміщення в їх межах і кожного господарства населених пунктів, промислових комплексів підприємств для зберігання й переробки сільськогосподарської продукції, шляхів, водогосподарських об'єктів і різноманітних інженерних споруд.

Основою для складання схем районних планів є інженерно-економічні умови району, його ресурси, сучасний стан виробництва і перспективи.

Вихідними матеріалами для складання схем районних планів є урядові рішення про розвиток та інтенсифікацію сільського господарства, схеми розвитку і розміщення продуктивних сил економічного району, планування області, районних планів суміжних районів, генеральні плани міст і приміських зон, завдання до складання схеми районних планів, а також інструкції та рекомендації щодо складання схем.

Схеми районних планів складають у кількох варіантах і в результаті їх техніко-економічного аналізу визначають найекономічніший.

Основними етапами складання схеми районного планування сільських адміністративних районів є:

встановлення меж району;

організація території району;

розміщення будівельних баз виробничого призначення;

визначення форм розселення і розмірів населених пунктів;

розміщення підприємств і закладів культурно-побутового та комунального обслуговування; виробничих баз і підприємств сільського будівництва;

інженерне устаткування і благоустрій території району.

Районні плани санаторно-курортних районів і зон масового відпочинку мають забезпечити зручне розміщення всіх лікувальних закладів і місць відпочинку з метою оптимального використання природно-кліматичних і ландшафтних умов та лікувальних чинників. Водночас схеми районних планів санаторно-курортних районів та зон відпочинку мають забезпечити охорону навколишнього середовища і раціональне природокористування відповідно до чинного природоохоронного законодавства. Основою для складання схеми районних планів є спеціальне медичне зонування території, яке сприяє правильному використанню її. Велике значення при виборі місць для санаторно-курортних районів має взаємне розміщення пляжів, мінеральних джерел, рельєфу й рослинності. Створення захисних зон навколо міст, ефективне функціонування водоканалізаційних споруд, очисного устаткування є запорукою створення належних умов для оздоровлення і відпочинку людей.

У санаторно-курортних районах не планується розміщення промислових підприємств, що забруднюють атмосферу, воду, згубно впливають на рослинний світ. Особливу увагу в таких районах звертають на створення раціональної транспортної мережі внутрішньо-районного характеру з ефективним виходом на зовнішні транспортні артерії. Звичайно, стоянки, дороги, огорожа, малі архітектурні форми повинні вписуватися у ландшафт території, доповнювати його. Неабияке значення в курортних районах має забезпечення їх комплексом інженерних споруд і устаткування. Особливо це стосується гірських районів, а також морської берегової лінії з огляду захисту території морських пляжів.

Важливим елементом схем планування санаторно-курортних районів є розміщення населених пунктів як джерел забезпечення курортів і санаторіїв обслуговуючим персоналом.

У сучасних умовах погіршилося навколишнє середовище, передусім у рекреаційних зонах Чорноморського узбережжя та Карпат. У зв'язку з цим важливим елементом схем районних планів санаторно-курортних районів є екологічне обґрунтування нового будівництва або реконструкції старих курортних здравниць та санаторіїв. У таких схемах необхідно виробляти пропозиції щодо поліпшення охорони атмосфери, водних, земельних і біологічних ресурсів.

Високі темпи урбанізації в нашій країні, збільшення кількості міст, особливо великих, зумовили потребу складання схем районних планів приміських зон великих міст, які виконують санітарно-гігієнічні, постачальницькі, обслуговуючі і розвантажувальні функції.

Поряд з районним плануванням промислових районів і вузлів сільських районів, приміських зон і санаторно-курортних районів виняткового значення набули районні плани спеціального призначення.

Схеми районних планів спеціального призначення розробляють у районах, які сформувалися здебільшого на основі видобувних галузей промисловості або в зонах потужних гідротехнічних та енергетичних споруд, зрошувальних систем. Особливістю розробки схем у цих районах є максимальне врахування масштабів ресурсної бази розвитку відповідної галузі промисловості і перспективних можливостей зміни спеціалізації господарства району.

Доцільність будівництва будь-якого об'єкта або промислового комплексу, а також рішень, передбачених схемами районних планів, визначається глибоким техніко-економічним обґрунтуванням і характеризується відповідною економічною ефективністю.

Основними показниками, що характеризують економічну ефективність районних планів, є роль:

районів у забезпеченні випуску запланованого асортименту промислових виробів і сільськогосподарської продукції;

районів і промислових комплексів у розвитку економічних (адміністративних) районів країни і зростанні культурного рівня населення;

промислових комплексів у зміцненні обороноздатності країни.

Економічна ефективність схем районних планів забезпечується передусім за рахунок:

групового розміщення промислових підприємств (створення спільних підсобних і допоміжних підприємств, єдиної тепло-, електро-, шляхової мережі і транспортних засобів, єдиної системи інженерних комунікацій, спільної будівельної бази);

раціонального вибору території для розміщення в межах районів нового промислового будівництва і нових населених пунктів;

своєчасного вилучення з обігу територій, що знаходяться в зоні перспективних гірничих відпрацювань.