Розміщення продуктивних сил України (1998)
3.8. Північно-Східний економічний район
Населення — 6225,4 тис. чол.
Склад — Полтавська, Сумська і Харківська області.
Північно-Східний економічний район (див. картосхему на с 283) належить до найбільш індустріально розвинених районів України, має вигідне економіко-географічне положення, розташований на важливих шляхах сполучення з розвиненими районами Росії і портами Чорного й Азовського морів, а також країнами Центральної і Західної Європи, поблизу металургійних баз Донбасу, Придніпров'я, високорозвиненого економічно Центрально-Чорноземного району Росії.
На північному сході район межує з Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації, на сході — з Донецьким економічним районом, на півдні — з Придніпровським, на південному заході і заході — з Центральноукраїнським і Столичним економічними районами України.
Зручне економіко-географічне положення Північно-Східного економічного району щодо джерел сировини і палива, сприятливі економічні і природні умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства.
У районі склався індустріально-аграрний господарський комплекс. Провідне значення має промисловість, на яку припадає 75 % валового продукту народного господарства. За рівнем розвитку промислового виробництва, вартістю основних виробничих фондів і чисельністю промислово-виробничого персоналу район посідає третє місце в Україні після Донбасу і Придніпров'я. У ньому зосереджено 20 % машинобудування України. Висока територіальна концентрація промисловості зумовлює значні показники обсягів товарної продукції в розрахунку на одного жителя.
Природні умови і ресурси. У районі вдало поєднуються рівнинна поверхня, сприятливий кліматичний режим, родючі ґрунти і значні запаси корисних копалин.
Район розташований у межах Дніпровсько-Донецької западини, яка в рельєфі виражена Придніпровською низовиною і Полтавською рівниною. З північного сходу на територію району заходять західні відроги Середньоросійської височини, приуроченої до південно-західного схилу Воронізького кристалічного масиву, який в антропогені мав тенденцію до підняття. Докембрійський кристалічний фундамент залягає на глибині від 400 м (Сумська обл.) до 17 000 м (Харківська обл.).
У районі переважають чорноземи, цінні й родючі ґрунти. На півночі виділяються мало- і середньогумусні чорноземи, які менш родючі, а також підзолисті і болотяні ґрунти.
Високоврожайні чорноземні ґрунти і сприятливі кліматичні умови дають змогу району займати в Україні важливе місце у виробництві товарного зерна, зокрема пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшника; розвивати овочівництво і садівництво, м'ясо-молочне і м'ясне тваринництво.
Північно-Східний економічний район багатий на корисні копалини. З енергетичних ресурсів тут є природні горючі гази, виявлені в усіх областях району, але основні промислові запаси зосереджені в Харківській області (Шебелинське, Христинівське, Муратівське, Єфремівське та інші родовища). Запаси нафти сконцентровані в Полтавській (Глинсько-Розбишівське, Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське родовища) і Сумській (Качанівське, Рибальське родовища) областях. Є кам'яне вугілля (південь Харківської обл.), родовища якого ще не розробляються, буре вугілля (Харківська, Полтавська і Сумська обл.), торф (Полтавська і Сумська обл.).
Значні поклади високоякісних залізних руд (4,5 млрд. т) зосереджені в Кременчуцькому залізорудному басейні (Полтавська обл.). Відкрито родовища фосфоритів у Харківській і Сумській областях — до перспективних належать Синичино-Яремівське і Малокомишуватське (Харківська обл.), Стецьківське (Сумська обл.).
Є поклади кам'яної солі (Сумська обл.), каоліну, кварцових та скляних пісків, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків та інших мінеральних будівельних матеріалів.
Серед річок найбільше народногосподарське значення має Дніпро з "Кременчуцьким водосховищем, Дніпродзержинське і Червоноармійське водосховища. Решта річок невеликі, маловодні: Ворскла, Сіверський Донець (верхня течія), Десна, Сула, Псьол, Хорол.
Відомі джерела мінеральних вод у Полтавській (Миргородське, Гоголівське) і Харківській (Березівське) областях.
У Північно-Східному економічному районі сприятливі кліматичні умови, які дають можливість вирощувати на чорноземних ґрунтах високі врожаї зерна, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику.
Водні ресурси забезпечують господарську діяльність Полтавської і Сумської областей, у Харківській запаси недостатні. Близькість сировинної бази (Донбас, Придніпров'я), потужні поклади власних паливних ресурсів (нафти, газу, бурого вугілля, торфу) спричинили пріоритетність галузей машинобудівного комплексу, значний розвиток хімічної та нафтохімічної промисловості.
Поклади каоліну, кварцових та скляних пісків, гіпсу, мергелю, вапняків зумовили розвиток промисловості будівельних матеріалів, а високий науково-технічний потенціал, зосереджений у Північно-Східному районі, дає змогу розвивати наукоємні галузі (наприклад, авіаційну промисловість, точне приладобудування).
Завдяки значному природно-ресурсному потенціалу район відіграє важливу роль у народногосподарському комплексі України.
Населення. Загальна чисельність населення 6384,4 тис. чол. — це понад 12 % чисельності населення країни. Середня густота нижча від середньої в Україні і становить приблизно 74,3 чол./км2 (середній показник по Україні — 86 чол./км2). Найгустіше заселена Харківська область (101,8 чол./км2); Сумська і Полтавська майже однаково (відповідно 60,2 і 60,9 чол./км2).
Національний склад населення району неоднорідний, більшість становлять українці — 79,1 %. В регіоні проживає майже 18,4 % росіян, особливо у містах. Значна частка росіян також зосереджена у північно-східній і східній частинах району.
У містах Північно-Східного економічного району проживає 65,9 % населення, що на 2 % менше, ніж в Україні в цілому. Найбільш урбанізованою є Харківська область — 79,2 %. Тут склалася одна з найбільших міських агломерацій України — Харківська. Найнижча частка міського населення в Полтавській області — 57,9 %.
Структура населення в районі характеризується кількісним переважанням жіночої статі. Так, на 1000 жінок у Полтавській області припадає 834, у Сумській — 838, у Харківській — 854 чоловіки.
Занепокоєння викликає демографічна ситуація Північно-Східного економічного району. В цілому в районі, як і в кожній області зокрема, від'ємний природний приріст населення (в Полтавській — 4,9 %, Сумській — 5,3, Харківській — 4,1 %). Особливо загрозливе становище у сільських поселеннях району. В селах Полтавської області від'ємний природний приріст — 10,7 %, Сумської — 13,7, Харківської — 8,6 %.
Основна частина трудових ресурсів району зайнята в галузях матеріального виробництва (табл. 41).
Трудовими ресурсами район в основному забезпечений. Проте викликає занепокоєння високий процент населення пенсійного та передпенсійного віку відносно загальної кількості трудового резерву (відповідно 36,3 і 8,1 %). Молодь віком до ЗО років становить у регіоні 33,5 % (у тих самих показниках). На 1000 чол. працездатного населення припадає непрацездатних в областях: у Полтавській 861 (з них дітей 388), Сумській 882 (398), Харківській 759 (370).
Значні резерви підвищення ефективності праці приховані у великій кількості працівників, які вивільнятимуться внаслідок пере-структуризації, закриття нерентабельних підприємств. У зв'язку з цим доцільно використовувати показник збалансованості територіальної організації трудових ресурсів, який визначається часткою умовного надлишку в загальній кількості зайнятих у народному господарстві.
Становлення ринку праці в районі відбуватиметься у два етапи. Перший етап повинен характеризуватися створенням і функціонуванням системи перепідготовки і працевлаштування, законодавчим підтвердженням соціальних і матеріальних гарантій безробітним, пожвавленням споживчого ринку, диференціацією виробництва. Другий етап формування ринку праці в районі ґрунтуватиметься на радикальних заходах регулювання процесу вивільнення працівників, їх територіально-галузевого розподілу, створення постійної системи освоєння нових робочих місць, налагодження механізму підтримки безробіття на мінімальному рівні.
У районі повільно збільшується кількість безробітних (6,5 % від загальної кількості безробітних в Україні).
Промисловість. Основою промислового територіального комплексу Північно-Східного економічного району є машинобудівна і металообробна, харчова, хімічна та легка промисловість. Вони є галузями спеціалізації. Добре розвинена промисловість будматеріалів та залізорудна. У Полтавській області споруджено Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, який виробляє залізорудний концентрат та окотки. Крім того, чорна металургія представлена Кременчуцьким та Полтавським ливарно-механічними заводами.
Густа мережа залізниць, висококваліфіковані кадри і наукова база, суміжне розташування з Донбасом і Придніпров'ям, а також Центрально-Чорноземним районом Росії — все це позитивно позначалося на розвитку індустрії, зокрема машинобудування. Машинобудування і металообробка за часів економічної кризи відігравали провідну роль у структурі промислового комплексу району; на цю галузь припадало майже 35 % валової продукції. Тут склався найпотужніший спеціалізований галузевий район висококваліфікованого машинобудування України.
В районі є такі основні галузі машинобудування: енергетичне та електротехнічне машинобудування зосереджене в Харкові, де випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, потужні турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтових підйомних машин, крокових екскаваторів, устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства; у Полтаві — заводи електротехнічних виробів; газорозрядних ламп; запасних частин для парових турбін; устаткування для електропідстанцій. У Глухові виробляють електронні й агрегатні вузли. Заводи важкого компресоробудування та електропомп розміщені в Сумах, помпи також випускають в м. Свеса.
Транспортне машинобудування зосереджене в Кременчуці (великовантажні автомобілі загального призначення, а також підвищеної прохідності, тягачі й автосамоскиди, різні види вагонів, у тому числі для перевезення цементу, вугілля, руди, лісу тощо); в Харкові — велосипеди, мотоцикли, кулькопідшипники, дизель-генератори для потужних тепловозів, тракторні двигуни і самохідні шасі, в Ромнах — тракторні запчастини.
Верстатобудування зосереджено в Харкові (важкі круглошліфувальні верстати загального та спеціального призначення, автоматичні лінії, верстати високої точності з програмним керуванням); в Лубнах — круглошліфувальні і спеціальні колові верстати високої точності.
Прилади, точні машини, інструменти і механізми виробляють у Харкові — контрольно-вимірювальні прилади, маркшейдерські інструменти, телевізори, ЕОМ, калькулятори, радіоапаратуру, в Сумах — електронні мікроскопи, в Полтаві — штучні алмази й алмазні інструменти. Приладобудування зосереджене також у Лубнах, Червонозаводську.
Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані в Харкові (завод підйомно-транспортного машинобудування, що випускає мостові електрокрани, будівельні баштові крани).
Виробництво сільськогосподарських машин розміщене в Харкові (двигуни для самохідних комбайнів) і Охтирці.
У Північно-Східному економічному районі зосереджено також виробництво устаткування для різних галузей промисловості. Так, у Харкові випускають гірниче і металургійне устаткування, обладнання для легкої, харчової, поліграфічної та промисловості будівельних матеріалів; у Полтаві — для хімічної, харчової промисловості; у Кременчуці — шляхові машини — автоматизовані змішувачі для приготування асфальтобетону, у Лубнах — устаткування для харчової і деревообробної промисловості, в Ромнах розміщені підприємства поліграфічного машинобудування, в Сумах — хімічне машинобудування.
У Харкові значного розвитку набула авіаційна промисловість. Тут виробляють пасажирські і транспортні літаки.
Харчова промисловість району за обсягом виробництва закмае друге місце після машинобудування. Вона переробляє місцеву сільськогосподарську сировину — зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію тваринництва. В районі діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості.
Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пластмаси, кіноплівку, хімреактиви, дубильні препарати, барвники, лаки та іншу продукцію. В районі сформувався нафтогазохімічний цикл виробництва. Підприємства хімічної промисловості зосереджені у Харкові, тут налагоджено випуск пластмас, лаків, фарб, хімреактивів, речовин побутової хімії, фармацевтичних препаратів; у Кременчуці функціонує нафтопереробний завод, налагоджене виробництво технічного вуглецю; в Сумах виготовляють фосфорні добрива, сірчану кислоту, отрутохімікати, пігменти, лакофарбову продукцію, мінеральні домішки до кормів для худоби; в Шостці випускають кольорову і чорно-білу фотоплівку, стрічку для магнітофонів; у Шебелинці — хімічні реактиви.
Легка промисловість за вартістю продукції посідає третє місце в районі після машинобудування і харчової промисловості. Текстильна промисловість виробляє вовняні, бавовняні, трикотажні тканини, діють підприємства хутрової та шкіряно-взуттєвої промисловості.
Найбільшим центром легкої промисловості є Харків. Тут зосереджена швейна, панчішно-шкарпеткова, суконна, взуттєва промисловість, найбільше в Україні хутрове об'єднання, канатний і шкіряний заводи.
У Полтаві розміщені бавовняно-прядильна, трикотажна, швейна фабрики, шкіряно-взуттєвий комбінат, у Сумах — швейна, суконна і шкіряно-взуттєва фабрики.
У районі ведеться промислове і житлове будівництво. Тому тут значного розвитку набула промисловість будівельних матеріалів: виробництво цементу, збірних залізобетонних виробів, стінових, в'яжучих матеріалів, черепиці, будівельної кераміки, фаянсу тощо. Особливо виділяється потужністю Кременчуцька база будівельних індустрій, де працює великий завод залізобетонних конструкцій, та в Балаклії — цементно-шиферний комбінат. Розвинена також скляна (у Полтаві, Мерефі) і фарфоро-фаянсова промисловість (у Будах, Полтаві).
Підприємства деревообробної і меблевої промисловості розміщені переважно у великих промислових вузлах — Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці.
Енергетичне господарство району розвинулося на базі природних горючих газів, нафти, привізного з Донбасу вугілля, торфу і гідроенергії Дніпра.
Особливе місце посідає газова промисловість. Найбільше газу добувають у Харківській області. Крім того, тут використовують попутний газ нафтових родовищ та експлуатують родовища Полтавської області із значно меншими запасами газу.
Торф видобувають переважно на північному заході і на півночі Полтавської і Сумської областей. На Північно-Східний економічний район припадає приблизно 1/5 частини виробленої в Україні електроенергії. Виробляють її в основному теплові електростанції. Серед них найбільша Зміївська ДРЕС потужністю 2,4 млн. кВт. Переважна більшість електростанцій Харківської енергосистеми працює на привізному вугіллі, деякі на горючому газі й мазуті. Як місцеве паливо використовують буре вугілля і торф.
Сільське господарство. Соціально-економічні й природні умови району зумовлювали розвиток високоінтенсивного сільського господарства. На сільськогосподарські угіддя тут припадає понад 70 % земельної площі. їх загальна кількість становить 5959,9 тис. га, в тому числі орні землі — 4857, сіножаті й пасовища — 1046,8 тис. га. Осушуються заболочені і перезволожені землі (переважно у Сумській обл.), зрошенням займаються головним чином у Харківській області на площі приблизно 70 тис. га. Більшість сільськогосподарських підприємств спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрових буряків, соняшника і на м'ясо-молочному тваринництві. Навколо міст створено овочево-молочні господарства приміського типу. Більше половини посівної площі району припадає на зернові культури, серед яких найбільше озимої пшениці, ячменю, жита, гречки, кукурудзи.
У районі вирощується велика частка технічних культур — 12— 14 %. Цукрові буряки вирощують майже на всій території району, а соняшник — переважно на півдні і південному сході. У західній частині поширені посіви тютюну та ефіроолійних культур. Картоплю й овочі вирощують майже в усіх господарствах, але найбільше навколо великих міст і в південній та західній частині. Вони займають 6—10 % усієї посівної площі. Розвинені також садівництво та ягідництво.
Частка тваринництва в структурі сільськогосподарського виробництва становить 52,7 %. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Південь має м'ясо-молочний напрям. У південно-східній частині району значного розвитку набуло вівчарство. Переважають тонкорунні вівці. Свинарство — м'ясного напряму. Оскільки провідне місце в сільськогосподарському виробництві Північно-Східного району займає тваринництво, то відповідно значні площі угідь зайняті під кормовими культурами (багаторічні трави, коренеплоди, кукурудза). В районі розвинені також рибальство, бджільництво і шовківництво.
Транспортна система. В Північно-Східному районі добре розвинений залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний і повітряний транспорт. Основна частина вантажів перевозиться залізничним і автомобільним транспортом. У цілому в районі провідне місце належить залізничному транспорту. Виняток становить Харківська область, де на автомобільні перевезення припадає 65 % усіх перевезень. Загальна довжина залізниць району становить 3198 км, а середня густота — 37,5 км на 1000 км2. Найбільші залізничні вузли — Харків (найпотужніший у країні), Лозова, Ворожба, Конотоп, Суми, Кременчук, Гребінка, Полтава.
Автомобільний транспорт використовується в основному для внутрішньообласних перевезень. Загальна довжина автомобільних шляхів Північно-Східного економічного району становить 24 тис. км, у тому числі за твердим покриттям — 7,0 тис. Густота автошляхів з твердим покриттям — 256,0 км на 1000 км2. Для транспортних зв'язків використовується Дніпро з його притоками — Сулою, Пслом, Ворсклою. На Дніпрі розташований великий річковий порт — Кременчук.
Через територію району проходять магістральні газопроводи "Союз", Уренгой — Помари — Ужгород, Шебелинка — Полтава — Київ і нафтопроводи Мічурінськ — Кременчук, Гнідинці — Кременчук та ін.
Авіаційний транспорт представлений в усіх областях району. Спеціалізація — перевезення пасажирів та вантажів.
У великому обсязі до району ввозяться паливо, метал, будівельні матеріали, ліс, а вивозиться здебільшого готова продукція обробної промисловості — машини, інструменти, взуття, одяг, цукор, масло, олія, мило тощо. Основні економічні зв'язки району налагоджені з сусідніми Придніпровським і Донецьким, а також різні кооперативні зв'язки з центральними районами Російської Федерації.
Невиробнича сфера Північно-Східного економічного району характеризується значним розвитком. У районі функціонує багато вищих навчальних закладів (серед них виділяється Харківський університет), 101 середній спеціальний навчальний заклад, 138 професійно-технічних закладів, 29 державних музеїв, унікальні науково-дослідні інститути, зокрема Полтавська гравіметрична обсерваторія, інститут вагонобудування, атомного та енергетичного машинобудування в Сумській області та ін.
Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, лісиста місцевість (Сумська обл.), густа річкова мережа (Полтавська обл.) створюють курортний потенціал регіону: 45 санаторіїв та пансіонатів, 16 туристичних бюро подорожей та екскурсій, 8 туристичних баз (найбільші "Новосанжарська", "Сонячна" в с Липовому Глобинського району, "Кияниця" Сумського району, "Ярославна" в Путивлі, "Васищеве" Харківського району, "Лиман" Зміївського району). Особливе значення мають мінеральні води Полтавщини, зокрема в Миргороді, Великобагачанську, Новосанжарську, Хоролі. За хімічним складом вони належать до гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвих і хлоридно-натрієвих. В Миргороді є також бальнеологічні грязі.
Заходи з охорони навколишньго середовища у Північно-Східному економічному районі спрямовані насамперед на ліквідацію негативних наслідків, до яких призводять лінійний розмив і площинний змив земель, засолювання ґрунтів, суфозійно-просадкові процеси. Заплави річок, днища балок перезволожені, в місцях розвідки та видобування нафти забруднюються ґрунти і водойми.
Ситуацію можуть поліпшити регулювання стоку, протиерозійні та лісомеліоративні заходи. З цією метою більш як на 70 тис. га створено яружно-балкові насадження, вздовж берегів річок і водойм є захисні лісонасадження. На площі 72,7 тис. га функціонують 472 об'єкти та території природно-заповідного фонду.
Особливої шкоди навколишньому середовищу завдають галузі промисловості, особливо Харківської області, територія якої належить до екологічно-кризових індустріальних регіонів. Вплив промисловості супроводиться негативними глобальними змінами у повітряному і водному басейнах, надрах і земельних ресурсах. Внаслідок надмірної концентрації забруднюючих виробництв із застарілими технологіями, нагромадження токсичних відходів високого рівня урбанізації відбуваються незворотні процеси деградації природних ресурсів, збільшується захворюваність населення та ін.
Особливість сучасної екологічної ситуації в Північно-Східному районі полягає в реалізації концепції всебічної екологізації виробничих та суспільних процесів.
Перспективи розвитку. Раціональне розміщення продуктивних сил району потребує вирішення таких проблем, як:
комплексний і збалансований соціально-економічний розвиток району, який повинен забезпечуватися раціональним використанням природних, географічних, демографічних особливостей областей Північно-Східного економічного району, їх економічного та науково-технічного потенціалу;
структурна перебудова і перепрофілювання народногосподарського комплексу Північно-Східного економічного району як традиційно промислового регіону, перенасиченого галузями важкої індустрії, підприємствами ВПК;
формування активного ринкового середовища, виробничої та соціальної інфраструктури;
укладення економічно вигідних інтеграційних і кооперативних угод з іноземними партнерами, пошуки іноземних інвесторів, можливостей вільного обігу капіталів, товарів, ресурсів праці між областями економічного району;
прогресивна структурна перебудова економічного району з впровадженням ефективних енерго- та ресурсозберігаючих технологій;
нормалізація процесу фондовідтворення. На початку 90-х років термінової заміни в районі потребувало понад 25 % загального обсягу основних фондів, у тому числі 40 % машин та устаткування. Тепер знос фондів у багатьох галузях досяг 65 %, є тенденція до подальшого погіршення;
економічна інвентаризація земельних ресурсів і водних джерел для здійснення програми оздоровлення сільськогосподарських угідь і водопостачання;
дорозвідка старих і відкриття нових газових і нафтових родовищ при залученні ефективних технологій провідних економічних держав, вироблення власних "ноу-хау" в цій галузі;
створення матеріально-технічної бази транспортування, зберігання і реалізації продукції сільського господарства;
розвиток фермерства та інших форм приватного підприємництва на селі;
суттєве оздоровлення екологічної обстановки і створення сприятливих умов для життєдіяльності людини. Найбільш раціональне використання рекреаційних ресурсів району, розширення територій, придатних для оздоровлення і відпочинку населення, нарощування матеріально-технічної бази рекреаційної інфраструктури Полтавської і Сумської областей;
якісно новий підхід до розвитку і розміщення продуктивних сил, що ґрунтується на всебічному врахуванні екологічних факторів, критеріїв, вимог та обмежень, суворе додержання вимог екологічної безпеки при плануванні, будівництві, реконструкції та експлуатації будь-яких господарських об'єктів.