Розміщення продуктивних сил України (1998)

Площа — 45,5 тис. км2.

Населення — 2729,4 тис. чол.

Склад — Черкаська і Кіровоградська області.

Центральноукраїнський економічний район (див. картосхему на с 331) займає геометричний центр України, розміщений у басейнах річок Дніпра та Південного Бугу.

Через нього проходять залізниці між Києвом і портами Чорного та Азовського морів, Поділлям і Придніпров'ям.

Природні умови і ресурси. Район має рівнинний рельєф на Придніпровській низовині та хвилястий — на Придніпровській височині. Висота — від 269 до 62 м над рівнем моря.

Крім Дніпра і Південного Бугу, район має густу мережу малих та середніх річок: Супій, Рось, Вільшанка, Тясмин, Інгулець, Інгул Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Ятрань тощо. На території Українського кристалічного щита є родовища лікувальних радонових вод (Умань, Новоукраїнка, Знам'янка).

Родовища бурого вугілля в районі Українського кристалічного щита мають промислові запаси і розробляються біля м. Олександрії Кіровоградської області та Ватутіного Звенигородського району на Черкащині. На лівобережжі Дніпра, в долинах річок, та у долині р. Ірдинь на правобережжі розробляються поклади торфу, а також уранових руд у Кіровоградській групі родовищ.

У східній частині району, на лінії Кривий Ріг — Кременчук, зосереджені поклади залізистих кварцитів; на заході, у Побужжі — поклади хромітів та нікелевих руд. Протягом 1992—1994 pp. інтенсивно розвідувався Кіровоградський золоторудний район; прогнозовані запаси золота тут сягають 5 тис. т.

У районі є кілька родовищ вогнетривких глин, графіту, каолінів, бентоніту. Виявлена алмазоносність на Кіровоградщині.

Район багатий на граніти, габро, лабрадорит — цінні будівельні матеріали.

Кліматичні умови сприятливі для проживання населення та розвитку сільського господарства. Місто Черкаси та територія у радіусі 150 км — район максимуму біологічної ефективності клімату не тільки в Україні, а і в усьому СНД.

Середні температури липня — 20—21 °С; середні температури січня 5... — 6 °С. Середньорічна кількість опадів становить 450— 550 мм. Днів з опадами за рік — 120—140.

У регіоні ціла гама чорноземних ґрунтів — від опідзолених до типових.

Більша частина території району знаходиться в зоні Лісостепу, південніше Кіровограда — зона північного Степу (нині розорана і повністю освоєна зона різнотравно-типчаково-ковилових степів). Незначну частину займають ліси, де переважають сосна звичайна, граб, дуб.

Отже, регіон має великі (світового значення) запаси уранових руд, кристалічних будівельних та облицювальних матеріалів; значні (державного значення) запаси золота, хромітів та нікелевих руд, які можуть забезпечити потреби України на значний період; промислові запаси залізистих кварцитів, вогнетривких глин, каолінів. Перспективна для України алмазоносність.

У регіоні найкращі в Україні грунтово-кліматичні умови для розвитку галузей сільського господарства.

Населення. Населення регіону станом на 1 січня 1994 р. становить 2776,3 тис. чол. Від перепису 1959 р. воно зросло всього на 55 тис. чол. У містах мешкає 57,5 % населення. Середня густота 61,2 чол. на 1 км2, у тому числі у Черкаській області — 73,5 чол./км2, у Кіровоградській — 50,9 чол./км2. Це значно нижче від середнього показника в Україні (86,5 чол./км2).

Густота сільського населення в середньому становить 26,4 чол./км2, у тому числі на Черкащині — 35,1, на Кіровоградщині — 20,2 чол./км2.

У регіоні розміщено 28 міст, у тому числі 10 обласного підпорядкування; на Черкащині — відповідно 16 і 6, на Кіровоградщині — 12 і 4 міста.

Селищ міського типу в регіоні — 41, з них на Черкащині — 15, на Кіровоградщині — 26.

Найбільші міста району — Кіровоград, Черкаси, Олександрія, Сміла, Умань, Канів.

Вікова структура населення характеризується значною часткою осіб похилого віку (24,8 % проти 21,7 % в Україні). В цілому молодь становить 21,6 % чисельності населення, особи працездатного ві ку — 53,6, пенсійного — 24,8 %.

Національний склад населення в цілому однорідний. Українці становлять 90,5 % населення Черкащини, 85,3 % — Кіровоградщини. Російськомовного населення на Кіровоградщині проживає 11,7 %, на Черкащині — 8,0 %. Крім того, на Кіровоградщині проживає 0,9 % молдаван (в районах так званої Новосербії) та 0,8 % білорусів.

Частка пенсіонерів у загальній чисельності становить 29,7 %, що більше, ніж у цілому в Україні (27,3 %), і поряд з депопуляцією свідчить про складну демографічну ситуацію в самому центрі України.

Регіон — один з перших в Україні, де почалися й тривають процеси депопуляції. Він потребує значних інвестицій з метою поліпшення демографічної ситуації (нове законодавство про сім'ю, активне житлове будівництво, розвиток інфраструктури, нові робочі місця на базі найновіших технологій та ін.). Потребує розвитку з урахуванням місцевих особливостей система соціального захисту пенсіонери.

Господарство Центральноукраїнського економічного району — яскравий приклад невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. В районі немає великих міст, розвинених галузей промисловості, що є носіями технічного прогресу. Неповністю реалізовані можливості розвитку харчової промисловості тощо.

Промисловість. У сукупній товарній продукції регіону на промисловість припадає майже 53 %. У регіоні виробляють верстати і сільгоспмашини, помпи й азотні добрива, напівпровідникові матеріали, добувають уранові руди й графіт, граніт, виробляють цукор, олію. Галузями спеціалізації є сільгоспмашинобудування, гірничодобувна, паливна, хімічна, будматеріали, деревообробна промисловість, чорна та кольорова металургія, електронна, легка і харчова промисловість.

У регіоні розвинений видобуток бурого вугілля у містах Олександрія і Ватутіне та виробництво торфобуровугільних брикетів. Основою електроенергетики є великі Кременчуцька та Канівська ГЕС, малі ГЕС: Краснохутірська, Новоархангельська, Тернівська, Стеблівська, Корсунь-Шевченківська, Тальнівська; теплові електростанції: Кіровоградська, Олександрійська, Черкаська, Ватутінська, Уманська. Будується Чигиринська парогазова електростанція. У стадії будівництва потужна Канівська гідроакумуляційна електростанція.

Чорна металургія представлена гірничо-збагачувальним комбінатом у м. Долинській, ливарним заводом у Кіровограді, цехами у містах Черкаси, Сміла, Корсунь-Шевченківський, Звенигородка.

Підприємства кольорової металургії розміщені у м. Світловодську (комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів та завод чистих металів) та Побузьку (феронікелевий завод).

Машинобудівний комплекс: Кіровоградські заводи "Червона зірка" (тракторні сівалки), "Пдросила" (помпи для тракторів, автомобілів, екскаваторів, гідравлічні передачі), Черкаський машинобудівний завод (устаткування для харчової промисловості), Смілянський машинобудівний (устаткування для харчової промисловості, побутова техніка), Корсунь-Шевченківський механічний (устаткування для цукрової промисловості), Уманський і Монастирищенський ремонтно-механічні заводи, Кам'янський машинобудівний (устаткування для легкої і хімічної промисловості). Верстатобудування представлене Корсунь-Шевченківським заводом ім. Б. Хмельницького. Уманський завод "Мегометр" випускає електротехнічні прилади. На Кіровоградщині працюють ВО "Друкмаш", "Радій", рудоремонтний завод (м. Олександрія). Золотоніський завод ім. Лепсе випускає устаткування для будівельної індустрії.

Вагоноремонтні заводи розміщені у містах Помічна, Черкаси, Умань; локомотиворемонтні — на станції імені Шевченка (м. Сміла) та у м. Гайвороні.

Будівельні матеріали виробляють Кіровоградське, Капустинське, Власівське кар'єроуправління (видобуток лабрадориту), заводи для виробництва щебеню у Хлистунівці, Знам'янці, Новоукраїнці, Старих Бабанах, Ватутіному, Тальному. Цегельні заводи розміщені поблизу Кіровограда, у Золотоноші, Чигирині, Маньківцях, Городищі, Корсунь-Шевченківському, Каневі.

Підприємства будіндустрії є у Кіровограді (ВО "Кіровоградзалізобетон", "Будіндустрія"), у Світловодську ("Дніпроенергобудіндустрія"), Черкасах ("Будіндустрія") та Умані ("Будіндустрія").

Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості розміщені у Черкасах (ВО "Азот"), Світловодську (завод "Промінь") та Кіровограді (завод "Прогрес").

Деревообробна промисловість представлена Черкаським меблевим комбінатом, Шполянською меблевою фабрикою, меблевими підприємствами Кіровограда, Світловодська, Новомиргорода, Новоукраїнки. Целюлозно-паперова — виробництвом діаграмного паперу в Олександрії, паперової та картонної тари — у Кіровограді та Знам'янці.

Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву. На Черкащині працюють 24 цукрових піскових та 1 рафінадний заводи, на Кіровоградщині — 11 цукро-піскових заводів.

Великі м'ясокомбінати, птахокомбінати, м'ясопереробні підприємства розміщені у Черкасах, Умані, Балаклії, Золотоноші, Звенигородці, Кіровограді, Олександрії та інших містах.

Молочна та маслоробна промисловість розміщена у Новоархангельську, Знам'янці, Малій Висці, Черкасах, Смілі.

Добре розвинена борошномельно-круп'яна промисловість. Серед підприємств плодоовочеконсервної промисловості виділяються Черкаський, Звенигородський, Ватутінський, Смілянський, Знам'янський, Новомиргородський, Побузький, Підвисоцький, Добровеличківський, Цибулівський комбінати.

Найбільші підприємства легкої промисловості: Черкаський шовковий комбінат, Черкаська і Стеблівська текстильні фабрики, швейні фабрики у Смілі, Золотоноші, Умані, Кіровограді, Олександрії; взуттєве виробництво у Черкасах, Умані, Новомиргороді; валяльно-повстяна фабрика у Черкасах.

На території регіону сформувалися промвузли: Кіровоградський, Олександрійський, Черкаський, Смілянський, Канівський, Уманський, Золотоніський.

Агропромисловий комплекс. У регіоні щорічно виробляється до 637 тис. т цукру-піску, 25 тис. т коров'ячого масла, 114 тис. т м'яса.

Регіон має 4551 тис. га загальної земельної площі, в тому числі 3213 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 274 тис. га сіножатей.

Виробництво продукції сільського господарства на 1 жителя у 2,5 раза перевищує відповідний показник у Донбасі.

У посівах зернові культури посідають 50 % (озима пшениця, ячмінь, кукурудза), технічні — майже 17 % (соняшник, цукрові буряки); овоче-баштанні культури і картопля — 4,5 % та кормові культури — 29 %. Цукровий буряк вирощують на Черкащині, соняшник — на Кіровоградщині, коноплі і тютюн — на Лівобережжі Черкащини. На півдні регіону розвинене зрошення. Добре розвинене садівництво та ягідництво, особливо на Черкащині. Тут працює Мліївський науково-дослідний інститут садівництва Лісостепу ім. Л. П. Симиренка.

У галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво (54 % товарної продукції), а саме: скотарство молочно-м'ясного напряму та свинарство. Допоміжні галузі — птахівництво, вівчарство, бджільництво, ставкове рибництво, шовківництво.

Транспортна система. Протяжність магістральних залізниць — 1697 км, густота залізниць — 37 км на 1000 км2. Найбільші залізничні вузли: станція ім. Шевченка, Цвіткове, Золотоноша, Христинівка, Знам'янка, Помічна, Долинська, Гайворон.

Автошляхів у регіоні — понад 12 тис. км, з них з твердим покриттям — понад 10 тис. км. Густота автошляхів — 262 км на 1000 км2.

Територією регіону проходять траси газопроводів "Союз", Кременчук — Кіровоград, Кременчук — Кривий Ріг, нафтопроводу Кременчук — Кривий Ріг.

На Черкащині історично склалися такі господарські підрайони: Правобережний Придніпровський (Черкаський, Канівський, Чигиринський райони), Центрально-Південно-Західний (займає найбільшу частину Правобережжя області), Лівобережний, а на Кіровоградщині — Північно-Західний (майже 45 % території, 35 % населення області), Центральний (майже ЗО % території, 50 % населення області), Південно-Східний (майже 20 % площі, 15 % населення).

Регіон має добрі економічні зв'язки з областями України, країнами СНД та далекого зарубіжжя. Вивозить сільгоспмашини, устаткування для харчової промисловості, верстати, помпи, друкарські машини "Ятрань", телевізори і радіоапаратуру, азотні добрива, чистий графіт, чисті метали, граніт, меблі, торфобуровугільні брикети, гірський віск, цукор, олію, м'ясо, масло. Ввозить ліс, міндобрива, метал, машини, нафту, бавовну та іншу промислову продукцію.

Основна проблема регіону — недостатній рівень розвитку промисловості, обмеженість потужностей електроенергетики. Частково цю проблему може вирішити впровадження в дію Чигиринської ТЕС та Канівської ГАЕС. Добрі передумови промислового розвитку мають Канів, Черкаси, Золотоноша, Чигирин, Світловодськ, Кіровоград, Олександрія, Гайворон, Сміла, Корсунь-Шевченківський, Тальне та інші поселення. Є всі умови для розвитку харчової промисловості.

До екологічних проблем слід віднести підвищений рівень забруднення радіонуклідами районів Канева, Лисянки, Звенигородки; забруднення води малих річок у межах Українського кристалічного щита, підвищені темпи ерозії чорноземних ґрунтів, забруднення атмосфери міст Черкас і Кіровограда.