Державне регулювання економіки (2006)
3.3. Основні функції макроекономічного прогнозування
теоретико-пізнавальне: вивчення та аналіз розвитку національної економіки, передбачення змін у майбутньому;
практичне (управлінське) — можливість прийняття на основі інформації про розвиток об'єкта рішень щодо вдосконалення управління і господарювання.
Науковий аналіз соціально-економічних та науково-технічних процесів і тенденцій розвитку національної економіки передбачає з'ясування вихідного рівня і найсуттєвіших проблем та факторів, виявлення тенденцій і закономірностей, що визначатимуть подальший її розвиток.
Етапи (стадії) наукового аналізу об'єкта прогнозування:
Ретроспекція — дослідження історії розвитку об'єкта прогнозування для забезпечення його систематизованого опису:
визначення джерел прогнозної інформації;
збирання, зберігання й обробка інформації;
з'ясування й уточнення кількісних та якісних характеристик об'єкта прогнозування, методів виміру і представлення інформації.
аналіз об'єкта прогнозування, що становить основу прогнозної моделі;
розробка моделі прогнозування;
вибір адекватного методу прогнозування.
Проспекція — розробка самого прогнозу (за даними діагнозу складається прогноз розвитку національної економіки):
верифікація (оцінка достовірності, точності та обґрунтованості прогнозу);
синтез (систематизація окремих прогнозів);
оцінка повноти інформації, уточнення;
коригування прогнозної моделі відповідно до нової інформації, що надходить.
Оцінка об'єкта прогнозування на основі вибраних альтернатив — реалізація принципу багатоваріантності: розробка кількох варіантів майбутнього розвитку, їхній аналіз і порівняння за певними критеріями (мінімізація витрат, максимізація результату, часовий критерій, політичні, зовнішньоекономічні фактори тощо). Для оцінки враховуються два аспекти: детермінованості (обмеженості) й невизначеності (ймовірного розвитку в разі можливої дії невідомих факторів).
Підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських рішень — формування макроекономічного прогнозу передбачає розробку відповідних рекомендацій і пропозицій щодо набору і характеру конкретних заходів державного впливу (обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку, форм, методів та інструментів державного регулювання економіки для урядових структур).
Оцінка можливих наслідків прийнятих рішень — запропоновані рекомендації мають супроводжуватися передбаченнями результатів майбутнього державного втручання (невтручання) в економічне життя суспільства.