Державне регулювання економіки (2006)

Регіон — цілісна територіальна частина господарства країни, що характеризується комплексом притаманних їй ознак: структурою виробництва, розвиненими внутрішніми зв'язками, концентрацією населення, певною виробничою та соціальною інфраструктурою, місцевими органами територіального управління.

Ф Регіональна політика держави — це:

сфера діяльності держави щодо управління політичним, економічним та соціальним розвитком окремих територій країни виходячи із загальнодержавних інтересів;

соціально-економічна політика окремих регіонів, спрямована на реалізацію певних цілей і завдань, виходячи із внутрішніх потреб і наявних ресурсів.

Оптимальне поєднання цих двох аспектів забезпечує раціональну регіональну соціально-економічну політику держави.

Стратегічні цілі регіональної політики української держави:

політичні: збереження унітарної (єдиної) незалежної держави, усунення умов для дезінтеграційних, сепаратистських (від лат. — відокремлення) процесів;

економічні: забезпечення комплексного, збалансованого розвитку регіонів на основі реалізації їх потенціалу, зменшення соціально-економічної диференціації, прискорення ринкового реформування;

Ф соціальні: реалізація конституційних прав громадян, забезпечення необхідних умов для життя незалежно від місця проживання.

Названі цілі реалізуються через комплекс завдань державної регіональної політики:

зміцнення основ української державності;

пошук оптимальної моделі державного та територіального устрою;

забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів і економічних пріоритетів;

активна участь регіонів і органів місцевого самоврядування в управлінні державою та самостійне вирішення проблем у межах своєї компетенції;

підвищення та вирівнювання регіональних життєвих умов населення.

Територіальна громада — низова економічно і фінансово самодостатня адміністративна територіальна одиниця.

Місцеве самоврядування — гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів чи посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах чинного законодавства України.

Система місцевого самоврядування складається з:

територіальної громади;

сільської, селищної, міської ради;

сільського, селищного, міського голови;

виконавчих органів сільської, селищної і міської ради;

районних та обласних рад, що представляють спільні інтереси територіальних громад;

органів самоорганізації населення.

Особливості формування регіональної політики в Україні:

брак досвіду щодо здійснення власної регіональної політики;

незавершеність процесів формування дієздатних центральних органів державної влади, правового оформлення держави;

гостра економічна криза;

відмова від старої моделі стосунків між центральною та місцевою владою.

Напрямки децентралізації унітарного державного устрою в Україні:

посилення ролі регіонів у політичному управлінні країною;

розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади стосовно виконання функцій державного регулювання економічного розвитку;

фінансова децентралізація (чітке розмежування компетенції і повноважень центральних, регіональних та місцевих органів влади у сфері фінансування).

Основні аспекти регіонального управління

Взаємовідносини "регіон-центр":

чіткий розподіл повноважень та компетенції з питань власності, зайнятості, земельних ресурсів, бюджету, податків, соціального захисту, ціноутворення тощо;

вирішення центром питань економічної безпеки, фінансово-економічної стабільності, грошового обігу, бюджету, програм загальнодержавного рівня.

Взаємовідносини "регіон — місцеве самоврядування":

окреслення функцій територіальних, муніципальних органів різних рівнів;

визначення завдань розвитку регіону;

регулювання ринкових відносин у межах території;

вирішення питань бюджетно-фінансової політики території, питань оперативного управління господарством.

Комплексний розвиток регіону як єдиного господарства:

формування моделі ринкових відносин у регіоні;

відповідальність перед населенням та перед центром за регіональний стан справ;

забезпечення розширеного відтворення у регіоні;

попередження депресивних явищ в економіці регіону, які порушували б конституційні права людей.

Комплекс цілей державної регіональної політики:

зміцнення основ української державності;

пошук оптимальної моделі державного та територіального устрою;

забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів і економічних пріоритетів;

активна участь регіонів і органів місцевого самоврядування в управлінні державою та самостійне вирішення проблем у межах своєї компетенції;

підвищення та вирівнювання регіональних життєвих умов населення.