Соціальна економіка (2003)

РОЗДІЛ XIV. РЕГІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ РИНКОВИХ ЕКОНОМІК

Усі країни т. зв. "соціальних економік", безперечно, мають багато рис, що їх об'єднують і багато такого, в чому усі вони різняться між собою. Якщо брати до уваги планету в цілому, то відмінності мають місце як між континентами та світовими регіонами (Європа, Америка, Азія та інші), наявні регіональні відмінності всередині цих великих регіонів, а також відмінності окремих країн і народів, що їх населяють. Найбільш загальною ознакою усіх, без винятку, країн т. зв. "соціальних економік" є те, що усі вони мають спільну соціально-економічну конфігурацію, яка може бути схематично окреслена як "соціально-орієнтовані державно-регульовані ринкові економіки". До спільних рис, що властиві країнам "соціальних економік" можна віднести - порівняно високий рівень економічного розвитку, усі вони базуються на поєднанні різних форм власності, вони відзначаються надзвичайно розвиненими ринковими системами, їм притаманні розвинені системи політичної демократії. Вони вирізняються розвиненим підприємництвом і конкуренцією, в них взаємодіють три провідні суспільні сили - профспілки, об'єднання підприємців та урядові структури, усі вони мають розвинені системи соціального захисту.

Ці спільні риси в кожній конкретній країні мають неповторний "національний мундир". Як було позначено з самого початку, в реальному житті існує рівно стільки "соціальних економік", скільки країн, що їх представляють.

В теоретичному аналізі можна зробити спробу подетальної характеристики кожної риси і ознаки соціально-орієнтованої економіки. Проте конкретна практика кожної країни незкінчено багатша за саму досконалу теорію. Зробивши ці застереження, можна все ж визначити деякі типологічні ознаки моделей "соціальних економік" за регіональним принципом.