Менеджмент: прийняття рішень і ризик
8.9. ФАКТОРИНГ У РІШЕННІ ПРО УКЛАДЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ УГОДИ
Якщо для підприємства-експортера угода є економічно вигідною, але в той же час у процесі переговорів йому не вдалося домовитися з імпортером про стислі строки оплати товару, то в цьому разі підприємство може скористатися таким способом прискорення надходження іноземної валюти, як факторинг. У світовій практиці він набуває дедалі більшого поширення. Суть факторингу полягає у фінансуванні експортної угоди, за якого фактор-фірма купує всі права (рахунки) у експортера, що виникають з часу фактичної поставки ним товару іноземному партнеру.
В результаті такого акта купівлі-продажу експортер одержує від фактор-фірми 60 — 90 % всієї вартості товару у твердій валюті в момент відвантаження товару імпортеру. Решта вартості товару, зазначена у контракті, за мінусом комісійних, виплачується експортеру протягом певного часу, обумовленого договором з фактор-фірмою. Розмір комісійних, що їх одержує ця фірма, диференційований залежно від загальної вартості контракту, географічного розташування країни-імпортера, ступеня надійності імпортера, товарної номенклатури тощо.
В Україні факторинговою діяльністю в зовнішній торгівлі можуть займатися банки або кредитні установи, що мають ліцензію на проведення банківських операцій і ліцензію на здійснення валютних операцій.
Підприємство, яке стоїть перед вибором — застосовувати факторинг при експорті чи скористатися традиційним способом надходження коштів, повинне враховувати також інші його переваги (крім швидкого надходження коштів): підприємство позбавляється ризику банкрутства імпортера, яке може статися з ним після укладення угоди; факторинг вигідний для підприємств, що лише починають експортну діяльність і не мають досвіду її ведення та відповідного кадрового забезпечення.
Українськими підприємствами факторинг може застосовуватися при експорті товарів у країни як далекого, так і ближнього зарубіжжя. При цьому потрібно враховувати, що при експорті товарів у країни СНД підставою для відвантаження продукції є довідка обслуговуючого банку про отримання експортером попередньої оплати, безвідкличного акредитива або гарантії іноземного банку про оплату продукції. Як бачимо, сфера застосування факторингу при експорті в країни СНД дещо звужена.